У Львові поставили бароковий вертеп часів козацтва старослов'янською та народною мовами

Така містерія побутувала у XVII-XVIII століттях

У Львівському театрі ляльок поставили бароковий вертеп «Зоря Благодатна». Там відтворили містерію XVIII століття старослов'янською та народною мовами.

Такі вертепи побутували у Центральній Україні у часи козацтва і саме з цієї містерії бере початок ляльковий театр. У стилістиці костюмів та сценографії львівської постановки — козацьке бароко.

«Записаний він за козацькими зразками. Тобто були спудейські школи, і вони в період бароко ставили саме лялькові вертепи. І ці тексти збиралися з різних шматків, тобто були різні версії сценаріїв. І етнограф Микола Маркевич десь зробив серединку між цими версіями», — розповідає директорка-художня керівниця Львівського театру ляльок Уляна Мороз.

Мова вистави — давня книжка, а також тогочасна народна. Загалом, зрозуміла сучасному глядачеві.

«Її можна назвати зараз церковнослов'янською, але такою мовою дещо писав і Котляревський, і Сковорода, і Гребінка. Ото «Всякому городу нрав і права» — оце якраз із тої мови», — пояснює головний режисер театру Володимир Підцерковний.

Ляльки створили за зразком народної дерев'яної скульптури періоду бароко. Шопка має три яруси.

«На верхньому ярусі вертепу є та шопка, до якої ми звикли, із немовлятком, Йосипом, Марією. Середня частина — це земні справи, тут в нас розігрується сценка в палаці Ірода. І в нас є ще третій ярус, нижній. Там у нас пекло, як у Котляревського: жививця, сірка, нефть кипіла», — каже Володимир Підцерковний.

За задумом режисера Володимира Підцерковного, у цій виставі всі звуки наживо, також чимало багатоголосого співу із бандурою та віолончеллю. Окрім вертепної містерії про народження Христа, тут ще грають побутові сценки із життя простих українців. Така вистава для сімейного перегляду.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук