У Львові представили виставку з присвятою Людкевичу і Франку

Більшість експонатів показують публіці уперше

У Львові представили виставку з присвятою Людкевичу і Франку
Виставка триватиме у Домі Франка до 6 жовтня

У Львові представили виставку з присвятою Станіславові Людкевичу та Івану Франку. Експозицію розгорнуто у Домі Франка, і це спільний показ зі збірок меморіальних музеїв Станіслава Людкевича та Івана Франка. Про це ZAXID.NET розповіла кураторка виставки, керівниця Музею Людкевича Мар'яна Зубеляк. І додала, що з архіву Станіслава Людкевича демонструються, зокрема, документи, фотографії, рукописи, друковані нотні й книжкові видання, більшість з яких показують публіці уперше.

Композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і диригент Станіслав Людкевич, 140-річчя від дня народження якого 2019-го святкує музична громадськість України, постійно перебував у фокусі культурно-мистецького життя Галичини. В колі його особистих і професійних контактів завжди були відомі музиканти, художники, письменники, громадські діячі. Організатори виставки у Домі Франка ставили собі за мету розповісти і про ці взаємини, і про окремі етапи життєвої та творчої біографії композитора.

«Особисті і творчі взаємини Людкевича і Франка є надзвичайно цікавими, – говорить Мар'яна Зубеляк. – Розпочалися вони під час навчання Людкевича у Львівському університеті, а він був активним учасником "Академічної громади", яка об’єднувала студентів різних факультетів. 1898 року товариство святкувало 25-річчя літературної діяльності Франка. Організацію музичної частини доручили 19-річному Людкевичу. Концерт розпочався хором "Вічний революціонер" Людкевича, і це була перша спроба музичної інтерпретації Франкового "Гимну". Згодом її доповнили різножанрові твори – солоспіви "Ой ти, дівчино, з горіха зерня", "Коваль", "Монолог Мойсея", хори "Восени" і "Конкістадори", кантати "Наймит", симфонічні поеми "Каменярі", "Не забудь юних днів", "Мойсей"».

«Близькі творчі взаємини склалися між Франком та Людкевичем і в науково-публіцистичній галузі, – продовжує розповідь науковиця. – Зокрема, у січні 1905 року силами Володимира Садовського, Олександра Бережницького, Івана Труша та Станіслава Людкевича у Львові було створено часопис "Артистичний вістник", вихід першого номера якого привітав Іван Франко, а згодом надіслав до журналу статті "Думки профана на музикальні теми" і "Наша театральна мізерія". У 1901 – 1903 роках Станіслав Людкевич за дорученням Етнографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка працював над нотним розшифруванням і редагуванням понад двох тисяч народних пісень, які записав на фонограф Осип Роздольський. Через кілька років вони були опубліковані у двох томах "Галицько-руських народних мелодій". Допомагав Людкевичу у цій дуже копіткій і дуже відповідальній роботі Іван Франко. А особисті враження від спілкування з Франком композитор виклав у двох статтях – "Іван Франко як знавець українського мелодійного фольклору", "Іван Франко і музика" та спогадах "Перший Франківський концерт"».

«Ці дві знакові постаті в історії української культури вперше поєднані у одному показі, – зазначив директор Дому Франка Богдан Тихолоз. – Вони насправді між собою були у дружніх взаєминах, хоча належать до різних генерацій, оскільки Людкевич молодший за Франка на 23 роки, водночас він з тієї генерації, яка зростала під значним впливом Івана Франка. І для нього Франко був знаковою постаттю – як для читача, як для студента і як для композитора. Тобто ми можемо говорити про їхні контакти і на рівні життєвому, і на рівні біографічному (людському), і на рівні творчому. Коли згадуємо про Людкевича-композитора, то місце музичної франкіани у його творчій спадщині надзвичайно важливе, і водночас, коли згадуємо про музичну франкіану загалом, то, знову ж таки, ім'я Станіслава Людкевича є в першому ряді тих композиторів, котрі найбільше зверталися до творчої спадщини Франка. Нам важливо цією виставкою нагадати про оцей творчий діалог і, в певному сенсі, оцю спадкоємність. Хоча вони працювали в різних галузях. Франко не був музикантом, вважав себе профаном у цій сфері. Але, з іншого боку, коли ми поглянемо на творчість чи Миколи Лисенка, чи інших композиторів, більшою мірою галицьких, які надихалися насамперед франковими поезіями, то побачимо, що і в музичній культурі він залишив великий слід».

Також Богдан Тихолоз говорить, що факт творчого спілкування Людкевича і Франка ніколи не замовчувався, але ця взаємна сторінка насправді є маловідомою. «Ми звикли розпихувати наших великих по шухлядках. Хто такий Франко? Письменник. Хто такий Людкевич? Композитор. А про те, якою мірою вони належали до одного, цілісного творчого, мистецького середовища Львова, де всі одне одного знали, разом пили каву, разом надихалися, разом сперечалися, не в усьому погоджувалися, але в чомусь засадничому були причетні до однієї спільноти,.. забуваємо. Мені здається, що дуже важливо осмислити нашу культуру як цілісний організм, але не як каталог, де в кожній шухлядці на окрему літеру є перелік персоналій. І коли ти бачиш, як між собою перетинаються їхні стежки-доріжки, виникає бажання ближче їх пізнати – як живих людей, як живих творців, а не тільки як портрети зі стіни».

Щодо цільової аудиторії ювілейних сильветок (силуетів, – ZAXID.NET) Людкевича і Франка, то, за словами Богдана Тихолоза – це, насамперед, студенти музичних і літературних профілів. «Я думаю, що, зважаючи на те, що останнім часом у музичній сфері, зокрема у нас, у Львові, з'являється дедалі вищий попит на актуалізацію своєї національної композиторської спадщини, то і ім'я Людкевича тут стає свіжішим, сучаснішим і запитаним. Нещодавно у Львові відбувся Людкевич-фест, і ми також брали участь у цьому фестивалі, допомагаючи його створити. І дуже добре, що є тепер отака співпраця між нашими двома музеями – це продовження актуалізації наших скарбів, які для багатьох досі залишаються документами минулого, а не чинником сучасного», – сказав директор Музею Франка.

Спробувати осягнути творчі й особисті взаємини Людкевича і Франка, також – їхню причетність до цілісного мистецького середовища й у такий спосіб актуалізувати наші національні скарби встигнуть всі охочі – виставка чинна до 6 жовтня.

Фото Тетяни Козирєвої

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук