До Львова приїхали колядники із карпатського села Криворівня. Для львів'ян віншують, колядують і трембітають, як це робили упродовж сотень років їхні діди-прадіди. Така традиція збереглася лише де-не-де у Карпатах.
«У себе, в Криворівні, ми 4 дні безперестанку колядували. Доносимо коляду навіть у дуже високі гори, високі полонини, де є кожна хата. І зараз приїхали подарувати цей наш різдвяний колорит, гуцульський настрій львів'янам», – одразу по приїзді розповів колядник Петро Марусяк.
У 80-х роках через заборону радянської влади ця традиція занепадала і могла вмерти, але молоді хлопці зібралися і встигли перейняти від дідусів обряд.
Відтоді щороку на Різдво сотні місцевих гуцулів діляться на ватаги, аби не оминути жодної хати, навіть там, де ніхто не живе.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleУ хаті, де ґазда приймає, колядують по 3 години, бо ж заспівати треба кожному члену родини, навіть тваринам.
«Є в нас коляди за померлих, є така, як «Дєкувати столови». Не називається, наприклад, дякувати господареві, що нас приймав, а ми дякуємо столові, у тому числі вже і господарю. Потім, котрі господарі мають бджоли, то танцюємо для бджіл такий танець «Круглєк», – поділився колядник Василь Зеленчук.
На коляді з музичних інструментів обов'язковими є скрипка, трембіти і роги.
«Ріг був для зв'язку між людьми. Колись давно не було телефонів і люди використовували його, щоб давати знати, де вони є. А нині з допомогою рога ми сповіщаємо, що наближаємося до хати з колядою», – додав колядник Захар Кермощук.
Захар сам попросився до гурту колядників, бо, каже, це неймовірні емоції.
«У нас, в Криворівні, от як ми ходимо в гори, вершини, знаєте, такий краєвид. Подуєш в цей ріг і душі стає легко», – зізнався Захар Кермощук.
Колядники з Криворівні уже дали три концерти у Львові і ще трембітатимуть у суботу, 16 січня, у театрі імені Марії Заньковецької.
Ми використовуємо