У Львівському муніципальному мистецькому центрі відкрилась виставка «Памфірова Маланка. Кінолабораторія». Виставка створена завдяки співпраці команди фільму «Памфір», який зараз можна подивитись у прокаті, Національного центру «Український Дім» із Львівським муніципальним мистецьким центром.
Експозиція, що розмістилась у корпусі для резиденцій мистецького центру, дозволяє зазирнути за лаштунки фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука та впритул побачити персонажів Маланки. Виставка «Памфірова Маланка. Кінолабораторія» зібрала кінокостюми, реквізит, обрядові маски, ескізи й розкадрування сцен фільму, фото- і відеоматеріали про створення кінокартини, про традицію Маланки та про особливу художню реальність фільму.
Попри назву виставка не зосереджується лише на святі Маланки та її химерних героях. Тут можна дізнатись, як відбувались репетиції, як йшов пошук художніх рішень, подивитись розкадрування деяких сцен та побачити фотографії оператора картини Микити Кузьменка. Концепт-художниця Ольга Юрасова, художник-постановник Іван Михайлов та художниця з костюмів Марія Квітка створили світ, матеріальний та химерний, пізнаваний та незбагнений. Вони поєднали реальні традиції буковинської Маланки та власний (і, звісно, режисерський) художній задум.
Фільм «Памфір» приваблює, зокрема, тим, що його можна дивитись на багатьох рівнях декілька разів, щоразу відкриваючи нові деталі. Для когось це трилер, для когось – драма. Хтось вгадає там емоційну напругу античної драми, хтось розгадає міфічні тіні з минулого.
Дмитро Сухолиткий-Собчук працював над фільмом «Памфір» близько восьми років. По суті поштовхом для нього стала дипломна робота режисера «Красна Маланка» (2013).
«Коли я робив «Красну Маланку», я розумів, що я гість, який стоїть обабіч події, заходить в неї то ближче, то далі, обирає героя, слідкує за ним. І все. А в ігровому кіно була можливість створити свій карнавал, своє свято та побавитись елементами, які належать цьому народному дійству, проте залишатись вільним», – розповів режисер ZAXID.NET.
«Спеціально для фільму було створено неймовірну кількість унікальних костюмів під керівництвом Марії Квітки. До їх виготовлення долучались також і локальні майстри. Частину автентичних костюмів було знайдено на місцях зйомки. Ми спеціально їздили разом з творчою групою на свято Маланки, щоб спочатку зафіксувати автентичне вбрання, а потім відтворити його та адаптувати до наших задач», – додає продюсерка Олександра Костіна.
Дмитро Сухолиткий-Собук та його однодумці, здається, не дають спуску нікому. Кожна деталь працює на загальний задум картини, кожен костюм, слово чи жест складаються у пазл з сотень тисяч шматочків.
Практично неможливо побачити усі частинки відразу, а тим паче докладно роздивитись їх. Навіть якщо дивитись фільм декілька разів (а це окреме задоволення, адже його можна перебирати як коштовності). І от тут на допомогу приходить виставка, де можна розглянути усе слідуючи не за камерою, а лише за власною цікавістю.
Куратор виставки Олексій Ананов саме так і зібрав її. У залах центру, де крізь нашарування часу відкриваються автентичні розписи, вона виглядає ідеально доречною.
Тут і зал-реторта, де вариться режисерський задум, тут зал, де ми бачимо маски Маланки, тут з кутів виглядають духи та привиди. Тут багато цікавого та пізнавального, а після огляду невеликої, проте напрочуд місткої експозиції хочеться ще раз піти у кіно, щоб тепер зі знанням справи знайти у кадрі ці артефакти.
Премʼєра фільму «Памфір» відбулася на Каннському кінофестивалі у травні 2022 року в програмі «Двотижневик режисерів». Згодом він взяв участь у понад 40 кінофестивалів у 25 країнах світу.
Виставка триватиме усього два тижні, з 28 березня до 9 квітня. Скільки триватиме прокат фільму «Памфір» наразі невідомо. Проте уже відомо, що він зібрав за перший вікенд 2,4 млн грн, його подивилось майже 16 тис. глядачів. Прокат триває.
Фото Катерини Сліпченко