У Львові відкрилася виставка до 20-річчя виходу УГКЦ з підпілля

23 березня у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові відбулося відкриття виставки «До Світла Воскресіння крізь терни катакомб», присвячена 20-річчю виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля, яка попередньо експонувалася в Українському католицькому університеті, у Києві та Бродах.

Високопреосвященніший владика Ігор (Возняк) у вітальному слові сказав: "Справді, часи, про які розповідає виставка, були часами складних випробовувань. На серці велика радість, що люди тоді не зламалися, сприйняли випробовування як Божу Волю, котру виконували і змогли виконати".

Ректор Українського Католицького Університету, отець Борис Ґудзяк зазначив: "Від 1945-6 років до 1989 року Українська Греко-Католицька церква була найбільшою нелегальною церквою в світі. Одночасно УГКЦ була найчисельнішою соціальною спільнотою в Радянському Союзі, яка попри переслідування і заборони зберігала свою тотожність і чинила опір тоталітарній радянській системі. Церква мужньо відстоювала богом дану людську гідність. Яким чином звичайні безборонні люди могли протистояти необмеженим насильницьким ресурсам совєтської надпотуги? Спадщина, зібрана Інститутом історії церкви Українського Католицького Університету буде надовго джерелом для наукових студій. Однак підпілля УГКЦ дає людині ХХІ століття і наскрізь практичну пропозицію. Підпільний образ українських греко-католиків переконливо демонструє, що немає обставин, в яких людина не може духовно жити. Немає ситуацій, в яких особа, створена на образ і подобу Божу, не може захистити свою свободу і реалізувати своє божественне призначення".

Керівник виставки Отець Андрій Михалейко, директор Інституту історії церкви УКУ повідомив: "Ця виставка – спроба поглянути на одну з надзвичайно складних, але водночас надзвичайно світлу сторінку в історії УГКЦ у ХХ столітті. За задумом виконавців, виставка ілюструє три основні періоди історії УГКЦ між 1939 та 1991 роками, а саме: її насильницьку ліквідацію, підпілля та легалізацію. Унікальність виставки полягає в тому, що у ній переважно використано усні свідчення людей, які на власному досвіді відчули тягар тоталітарної системи. Матеріали фотовиставки на окремих прикладах життєвих історій людей, учасників підпілля, узагальнюють становище церкви в умовах переслідувань, розкривають форми спротиву, підпільної діяльності духовенства та мирян, методи боротьби за визнання своїх прав".

За його словами, у межах виставки можна знайти інформацію про підпільну ієрархію УГКЦ, про душпастирську працю у тюрмах, на засланні і в підпіллі, про виховання підпільного духовенства, про діяльність окремих монарших чинів, згромаджень та мирян. Особливу увагу приділено особі патріарха Йосипа Сліпого, який провів 18 років у тюрмах і на засланні, і став символом витривалості і незламності духу УГКЦ. Окремо представлено рух за визнання прав греко-католиків і легалізацію УГКЦ. На останньому банері ми подаємо інформацію про сучасний стан церкви".