У Львові відкрили масштабний проект «Тіні забутих предків»

У львівському Палаці мистецтв відкрився масштабний мистецький проект «Тіні забутих предків. Виставка». Експозиція присвячена культовому фільму Сергія Параджанова.

Інсталяція Антона Логова, що творить образ гуцульської хати. Дошки для неї привезені з Верховини

Проект має на меті не просто розповісти про фільм. Він прагне розповісти про світ, який його народив, про те, що залишилось за лаштунками, а також вводить глядача в історичний та мистецький контекст появи видатної картини.

Відвідувачі зможуть побачити записані інтерв'ю з учасниками зйомок і два фільми-рімейки сцени весілля Івана та Палагни, зняті Ігорем Подольчаком та Кирилом Серебренниковим

Виставка є своєрідним діалогом, який фільм навіть через 51 рік від свого створення веде і з глядачами.У цей діалог також вступають і художники, такі як Тіберій Сільваші, Микола Малишка тощо.

Важливим елементом побуту гуцулів була бартка. У Параджанова вона символізує долю

Щодо Сільваші, то він не раз розповідав, який вплив мав на нього Параджанов. «Це той випадок, коли виявляється досить однієї фрази, щоб в тебе все змінилося. Це було влітку, яке я провів на зйомках фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. Я вже написав етюд і спускався з гори. Параджанов з Якутовичем стояли, спершись на паркан. Я з етюдником наближався до них і побачив іронічну посмішку Параджанова, який сказав мені: «Ну що, знову листівку написав?».

Значна частина експозиції присвячена етнографії в творчості Параджанова

Ось ця фраза, здавалося, мимохідь кинута, справила на мене величезне враження, я навіть не знаю чому. Тобто постфактум - зрозуміло! Ось якщо до цього я був такий, досить безтурботний, учень все правильно робить, що прагне осилити ремесло, домагатися майстерності, - благо приклади були, то після цього епізоду я серйозно задумався про те, що ж таке мистецтво», - розповів художник.

«Вершник» Юрія Денисенкова та Івана Михайлова є реплікою декорацій з фільму

На виставці можна побачити, як фільм народжувався, як жив, як творилися його легенди і як він із цима легендами співіснує сьогодні.

Параджанов вигадав обряд із ярмом. Через це у нього навіть виник конфлікт із гуцулами

Музику до кожної зали написав український композитор Святослав Луньов. І вона окремим експонатом присутня на виставці.

Програма проекту також передбачає освітню платформу із лекціями про український та світовий кінематограф 60-х років, кураторськими екскурсіями, зустрічами з учасниками зйомок фільму тощо. Повну програму можна побачити тут.

Костюми не шили, а купили у Карпатах, тож деякі є значно старішими за фільм

Скульптури Миколи Малишка

Усі предмети в фільмі були зібрані самим Сергієм Параджановим у навколишніх селах

На виставці демонструються фотографії Миколи Сеньківського

Фото: Мирослав Пархомик