У Львові відзначать 120-річчя з дня народження Петра Франка
25 вересня у Львові відзначать 120-річчя з дня народження наймолодшого сина відомого українського письменника Івана Франка – Петра. Про це 20 вересня під час прес-конференції у Львові повідомив голова Всеукраїнського Товариства політичних в`язнів і репресованих Петро Франко.
З його слів, з нагоди відзначення цієї дати у Палаці мистецтв 25 вересня о 10.00 розпочнеться урочиста академія.
«Це відомий винахідник, організатор літунства Української галицької армії. Це третя дитина Івана Франка, та про нього сьогодні небагато говорять. Відзначення буде проходити за підтримки Львівської міської ради на рівні не лише області, але й на всеукраїнському», – зазначив Петро Франко.
За його словами, на урочистості запрошено керівників товариств політв’язнів з 20 областей України.
Петро Іванович Франко (народився 21 червня 1890 в с.Нагуєвичі, помер 28 червня 1941 року) український педагог і письменник.
Син І. Франка, народився в с. Нагуєвичах біля Дрогобичa; закінчив Львівську Політехніку; співзасновник Пласту; член Наукового Товариства ім. Шевченка.
У 1911—1914 роках був учителем тіловиховання в філії української гімназії у Львові. Восени 1911 року організовує в своїй гімназії пластові гуртки та переводить з ними спортивно-військові заняття. У 1913 році видає книжечку «Пластові ігри та забави».
З 1914 року в ступені поручника командує сотнею Легіону УСС. З 1918 року сотник Петро Франко веде референтуру летунства в Начальній Команді Української Галицької Армії), аж до її інтернування в 1920 році.
Від 1922 до 1930 року учитель гімназії в Коломиї. У 1931—1936 році працює старшим науковим співробітником у науково-дослідному Інституті прикладної хімії в Харкові. Автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно з галузі переробки молока.
З 1936 до 1939 року учителює в гімназіях у Львова та Яворова. Між тим, в 1937 році, видає працю «Іван Франко зблизька». Від 1939 по 1941 рік працює деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові. У 1940 році обирається депутатом до Верховної Ради УРСР.
Збирав фольклорно-етнографічні матеріали та писав оповідання. Автор підручника шведської руханки (зарядки), історії і теорії руханки; історичні оповідання «Махнівська попівна», «В пралісах Бразилії»; спогадів «Іван Франко зблизька» (1937), кіносценарій за повістю «Борислав сміється» та ін.
З початком радянсько-німецької війни у червні 1941 р. вивезений радянською владою зі Львова. Загинув 28 червня 1941 року при спробі втечі на станції Прошова коло Тернополя з поїзда, яким Петра Франка радянські солдати намагалися вивезти на схід. За іншими даними, загинув в катівнях НКВС влітку того ж року.