У Нагуєвичах туристам пропонують заночувати у заповіднику і повозитися на бричці

Рідне село Івана Франка ‒ це затишне передгір'я у сотні кілометрів від Львова. Відтепер можна не поспішати побачити Нагуєвичі і околиці за один день. Там у Домі літератора заповідник облаштував номери для туристів.

«У нас є гарні відпочинкові кімнати на двох осіб. Одна доба коштує 150 гривень з людини», ‒ показує номери заступниця директора заповідника «Нагуєвичі» Мар'яна Микитич.

Серед новинок ‒ прогулянка на бричці із впряженим музейним конем.

«Наш коник називається Буран, має 8 років, дуже спокійний коник, любить дітей, любить відвідувачів. Ми катаємо дітей верхи, отак наш Буран працює цілими днями», ‒ ділиться працівниця заповідника Галина Гивлюд, яка доглядає коня.

Буран возить туристів селом, до стежки Франка, до джерела «Ярина». Там, у місцевому лісі, облаштували альтанки для відпочинку.

«Ми їх називаємо інтерактивні альтанки, тому що можна діткам приїжджати, коли тепла погода, займатися майстер-класами. Можна батькам займатися майстер-класами різними комунікативними», ‒ показує інфраструктуру біля стежки Франка директор заповідника Богдан Лазорак.

На галявині казок встановили нові скульптури звірів, їх вирізьбили студенти Львівської академії мистецтв. Там дітям пропонують ляльковий театр.

«В нас є розроблена програма театралізованих екскурсій, особливо дітям подобається на рукавичках ці герої. І тут їм роздають ролі, вони вирішують різні завдання», ‒ пояснює директор.

У тому ж лісі розроблять веломаршрут до Дрогобича стежкою, якою Іван Франко ходив пішки. Також для роверів встановили перед музеєм велопарковку.

У самій садибі відтепер відкрили стайню. Там з'явилися цілком нові експонати. Працівники заповідника знайшли у Нагуєвичах хату, де власники, родина Комарів, усе зберегла ще з часів Івана Франка.

«Коли ми зайшли в ту хату, ми подивувалися, тому що ця жінка зберігала це все, як воно мало би бути на своїх місцях. Ми побачили на столі баночку, в якій була свічка, обкладена звичайним папером, ми відкриваємо цей папір, а це спогади про І світову війну. Ми зрозуміли, що це була дуже інтелігентна родина в Нагуєвичах», ‒ розповідає Богдан Лазорак.

Усі знайдені раритети ‒ сільський і побутовий реманент ‒ перенесли у стайню. У батьківській хаті відчинили для відвідувачів комору. А на подвір'ї у шопі тепер з'явилися давні сани.

«Вони датуються початком 30-х років минулого століття. Сани типового господаря бойківського, який разом із дружиною і дітьми вандрував на дрогобицький ринок, щось продати, щось купити», ‒ директор показує старовинні сани.

У музейній справі тут теж мають чим тішитися. У фондах встановили нове обладнання для зберігання картин.

«Можна за допомогою цієї конструкції, яку виготовило Львівське конструкторське бюро, зберігати на спеціальних причепах різноманітні полотна», ‒ пояснює Богдан Лазорак.

Всі новинки вже доступні для туристів. Значно більше атракцій у заповіднику готують на етнофестивалі, який влаштують у кінці серпня.