У прокат виходять найкращі фільми кінофестивалю Docudays UA
Культура

У прокат виходять найкращі фільми кінофестивалю Docudays UA

Катерина Сліпченко, 14 вересня1240

З 14 вересня кінофестиваль Docudays UA випустив у прокат найкращі стрічки своєї програми. Серед картин, які побачать, зокрема, і глядачі Львова будуть наступні фільми: «Головна роль» (режисер Сергій Буковський), «Без назви» (режисери Міхаель Ґлавоґґер і Моніка Віллі), «Нове життя Ґоґіти» (режисер Леван Коґуашвілі), «Війна химер» (режисери Марія та Анастасія Старожицькі).

Розпочинають покази «Dixieland» (режисер Роман Бондарчук) та «Ленінопад» (режисер Світлана Шимко). Крім Львова програму побачать у Києві, Одесі, Харкові, Херсоні, Дніпрі та Сумах.

«Dixieland» став кращим українським фільмом на ОМКФ–2017. Ця стрічка – світла мандрівка з дитинства в дорослий світ. Dixieland – назва дитячого джазового оркестру у Херсоні.

«Кожен житель Херсона знає цей оркестр, бо вони виступають майже на усіх міських святах. Якось я потрапив у підвал, де репетирують діксілендівці й зрозумів, що це - метафора. Фарбовані в темно-зелений стіни, пожовклі плакати, підлога, схожа на шахову дошку, м'яті духові інструменти на вішалках, маленькі віконця під стелею: усе викликало думки й про світ Аліси в задзеркаллі, й про місце музики в нашому практичному світі. Ну, а далі познайомились з учителем, із дітьми й почали знімати людей...», - розповів ZAXID.NET режисер картини Роман Бондарчук.

Камера фіксує численні деталі, не приховує свого зацікавлення і водночас дещо відстороненого споглядання. Ми бачимо паради, що нагадують радянські часи, георгіївські стрічки та інші деталі недалекого і водночас призабутого минулого. Історичні події ніби минають оркестр, змінюючись на тлі його стабільності лише як тимчасове тло.

«Ленінопад»

«Ленінопад» Світлани Шимко, як зрозуміло вже із назви, присвячений недавньому падінню пам’ятників. Режисерка занурюється й у дальше минуле: вона нагадує, як на пам’ятники Леніну переплавляли церковні дзвони. Світлана Шимко є журналісткою за освітою. Проте її фільм не має ознак репортажності. Це власне іронічне висловлювання, з яким можна погоджуватись або ні. Деякі паралелі режисерки викликають супротив, проте дивитись кіно цікаво.

А вже за тиждень можна буде побачити інші фільми з програми.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук