Українські біженці матимуть право жити та працювати в країнах Європейського Союзу до трьох років. Відповідну директиву про тимчасовий захист українських біженців ухвалив у четвер, 3 березня, Європейський Союз.
Директива ЄС передбачає надання громадянам України та резидентам країни право жити, працювати, отримувати медичну допомогу, житло та освіту негайно на термін до одного року, без необхідності проходити відповідні тривалі процедури.
Якщо війна триватиме довго, або біженці не зможуть безпечно повернутися, цей статус можуть продовжити ще на два роки.
Громадяни України вже мають 90-денний безвізовий режим із країнами ЄС, але ця зміна в законодавстві ЄС гарантує їм статус після закінчення цього терміну.
Нагадаємо, із 2017 року українцям не потрібна віза для в'їзду до Шенгенської зони. Але безвізовий режим дозволяє перебувати в ЄС лише 90 днів. Директива про тимчасовий захист практично знімає обмеження на термін перебування у ЄС.
Яка відмінність між тимчасовим захистом та притулком?
У ЄС наголошують, що українці, які рятуються від війни, є біженцями. У самій директиві вживають інше визначення – переміщені особи. Тимчасовий захист і статус біженця – різні юридичні процедури, інформує «Німецька хвиля».
Перетнувши кордон, жителі України мають право подати заявку на притулок. І поки її розглядатимуть, їм доведеться залишатися у тій країні, де вони її подали. На визнання статусу біженця можна чекати багато місяців.
Статус тимчасового захисту українці, які рятуються від війни, отримують автоматично після перетину кордону. Після цього вони можуть їхати у ту країну ЄС, де їм буде зручніше знайти місце проживання. Наприклад, де у них живуть родичі чи знайомі. І вони й надалі матимуть право подати заявку на притулок.
На кого поширюється тимчасовий захист ЄС?
Тимчасовий захист поширюється передусім на три категорії осіб:
1. Громадяни України, які проживали на її території станом на 24 лютого та змушені були залишити свої домівки через вторгнення російських військ.
2. Люди, які мають політичний притулок в Україні.
3. Члени сімей перших двох категорій. Ідеться передусім про чоловіка/дружину (включно з фактичними шлюбними відносинами, щоправда, якщо їх визнає держава-член ЄС, до якої в'їжджають) та неповнолітніх дітей. Також це можуть бути інші близькі родичі, якщо вони проживали разом і були залежними від людини з перших двох категорій.
Права українців, які отримують тимчасовий захист:
- право на проживання;
- доступ до ринку праці (можливість працювати, а також займатися підприємництвом, відвідувати курси підвищення кваліфікації чи здобуття нової професії);
- доступ до ринку житла;
- соціальна та медична допомога.
Діти, які прибули без батьків або інших родичів, отримують право на опікуна та доступ до шкільної освіти.
Щоби дізнатися про всі умови, необхідно звернутися до органів влади, які займаються питаннями тимчасового захисту (в різних державах це можуть бути різні установи).
Директива про тимчасовий захист (ДТЗ) була увалена у 2001 році ЄС після воєн на Балканах у 1990-х і на початку 2000-х років. З того часу її жодного разу не активували. Ідея – не допустити перевантаження систем надання притулку, які не здатні швидко обробити сотні тисяч або мільйони заявок.
Зазначимо, що за даними МЗС, лише за тиждень повномасштабного вторгнення Росії в Україну, кордон перетнули майже 875 тис. українців, із яких 454 тис. виїхали до Польщі, 116 000 – до Угорщини, 67 000 – до Словаччини, 45 000 – до Румунії та 79 000 – до Молдови, яка не входить до ЄС.
До слова, у Єврокомісії, за різних умов розвитку подій, прогнозують від 2,5 до 6,5 млн переміщених українців, які шукатимуть захисту в ЄС.
Хроніки вторгнення Росії. День восьмий – у прямій трансляції ZAXID.NET