Від вівторка, 23 квітня, українські чоловіки мобілізаційного віку не зможуть більше отримати консульські послуги за кордоном. Це означає, що оформлення нового паспорта, питання консульського обліку, нотаріальні питання будуть недоступним для значної частини діаспорян. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба пояснив такі нововведення тим, що в «умовах повномасштабної російської агресії головним пріоритетом є захист Батьківщини від знищення».
Рішення МЗС є тимчасовим і вже ближче до вступу в дію нового закону про мобілізацію 18 травня 2024 року МЗС оприлюднить роз’яснення із подальшим алгоритмом дій для громадян України за кордоном.
ZAXID.NET розібрався детальніше у нововведеннях, які запровадило МЗС.
Що сталося
У понеділок, 22 квітня, газета «Дзеркало тижня» повідомила, що із 23 квітня Міністерство закордонних справ наказало керівникам усіх дипломатичних установ України тимчасово призупинити усі консульські послуги для українських громадян призовного віку, що перебувають за кордоном, за винятком оформлення документів на повернення в Україну. Цю інформацію газета оприлюднила з посиланням на лист за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги.
Ця заборона діятиме до оприлюднення роз’яснень положень нового закону про мобілізацію.
«З урахуванням пунктів 6 та 16 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, з метою недопущення уникнення громадянами України обов’язку з врегулювання питання військового обліку територіальними центрами комплектування й соціальної підтримки та наявності військово-облікових документів доручаю з 23.04.2024 тимчасово призупинити вчинення консульських дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років», – йдеться у листі, оприлюдненому «Дзеркалом тижня».
Згодом аналогічний текст листа опублікували на сайті генерального консульства України в Г’юстоні, США.
23 квітня «Суспільне» з посиланням на низку українських консульств у Польщі повідомило, що країна призупинила прийом громадян призовного віку в своїх дипломатичних установах.
«Нині призупинений прийом громадян призовного віку. Зараз ми чекаємо вказівки від Міністерства закордонних справ. Тобто чоловіків від 18 до 60 років. Зараз просто тимчасово призупинений їхній прийом. Зараз розробляються механізми, які будуть відповідно діяти до того закону про мобілізацію. Наразі чекаємо», – розповів «Суспільному» співробітник одного з консульств у Польщі.
Таку ж інформацію журналістам надали в генеральному консульстві України у Барселоні.
Цього ж дня у Центрі обслуговування громадян «Паспортний сервіс» повідомили, що через технічні причини призупинено видачу готових документів у закордонних підрозділах ДП «Документ». Подавати заяви на оформлення паспортів можна у звичайному режимі, натомість готові паспорти видають лише дітям віком до 12 років. Про відновлення роботи систем видачі документів повідомлять додатково на всіх офіційних ресурсах ДП «Документ». Джерело ZAXID.NET у одному з відділень держустанови в Німеччині підтвердило, що в системі видачі паспортів справді стався технічний збій.
Перелік консульських послуг, якими більше не зможуть скористатись чоловіки віком 18-60 років за кордоном:
• Паспортні питання (видача нових документів та продовження терміну дії старих тощо);
• Нотаріальні питання (видача довіреностей, посвідчень заповітів, засвідчення копій документів тощо);
• Консульський облік;
• Громадянство (набуття та вихід із громадянства);
• Візові питання;
• Питання, що стосуються реєстрації дітей тощо;
• Реєстрація актів цивільного стану.
«Відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку»
Згодом на ажіотаж із призупиненням послуг для військовозобов’язаних чоловіків за кордоном відреагував глава МЗС Дмитро Кулеба. На своїй сторінці в соцмережі Х він повідомив, що доручив диппредставництвам України закордоном «вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку». Про які саме заходи ідеться – він не уточнив, але зазначив, що невдовзі МЗС надасть уточнені роз’яснення щодо порядку отримання консульських послуг в законодавства для військовозобов’язаних чоловіків дипломатичних установах за кордоном. Кулеба анонсував, що ці роз’яснення оприлюднять ближче до вступу в дію нового закону про мобілізацію, тобто, 18 травня.
«Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов’язків перед Батьківщиною. Саме тому я вчора доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно. Невдовзі МЗС надасть уточнені роз’яснення щодо порядку отримання консульських послуг в межах законодавства для чоловіків мобілізаційного віку в закордонних дипломатичних установах із наближенням до вступу в дію закону», – йдеться в повідомленні Дмитра Кулеби.
Що каже закон
Новий закон про мобілізацію №10449 набуде чинності через місяць після того, як його підписав президент, тобто 18 травня 2024 року. Згідно з ним, чоловіки віком від 18 до 60 років упродовж 60 днів зобов’язані добровільно оновити свої дані в територіальних центрах комплексування та соціальної підтримки та завжди носити при собі військово-облікові документи, які, за потреби, для перевірки можуть вимагати поліцейські чи працівники ТЦК.
Ця ж вимога стосується й чоловіків призовного віку, які живуть за кордоном – вони повинні звернутись у дипустанови і стати там на військовий облік. Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки нардеп Федір Веніславський в ефірі «Радіо Свобода» розповів, що оновлення військово-облікових даних чоловіками за кордоном необхідне для того, щоб працівники ТЦК розуміли, хто перебуває за кордоном, і не витрачали час на оформлення повісток в Україні. При цьому, оновлення документів не означитиме призов на службу, переконує нардеп, адже такого механізму в законі не існує.
«Ніяких негативних наслідків для громадян України, які хочуть оновити свої дані, документи, паспорти чи отримати консульські послуги, точно не буде. Отримання військово-облікового документа ніяким чином не означає, що ці громадяни завтра чи післязавтра будуть мобілізовані, тому що механізму, який би змусив громадян України повернутися, якщо вони цього не хочуть, якщо вони легально перетнули державний кордон і якщо щодо них немає кримінальних проваджень в Україні, немає», – говорив Федір Веніславський.
Якщо чоловік призовного віку не оновить дані, то йому можуть обмежити консульські послуги і можуть призначити штраф. Однак це можливо лише коли закон набуде чинності. Втім ще на етапі обговорення урядового законопроекту через ці ризики наприкінці 2023 року в українських посольствах та консульствах за кордоном виник ажіотаж серед охочих продовжити термін дії закордонного паспорта.
ZAXID.NET промоніторив кілька груп українців за кордоном, однак ажіотажу через призупинення консульських послуг для чоловіків призовного віку там поки що немає. ZAXID.NET також звернувся за коментарями до низки українських дипустанов у Чехії, Німеччині, Італії та Угорщині з проханням підтвердити інформацію щодо послуг, які тимчасово не надають військовозобов’язаним українцям за кордоном та надати перелік, яких саме послуг це стосується, однак на момент публікації відповіді не отримав.
Де оновити військово-облікові дані за кордоном
Громадяни України за кордоном можуть отримати військово-облікові документи через електронну адресу, телефоном, через консульство під час отримання консульських послуг. При собі необхідно мати паспорт, документ, що підтверджує проживання за кордоном, і, за наявності, документи про освіту і військовий документ.
Улітку має запрацювати електронний кабінет призовника, де оновити військово-облікові дані можна буде самостійно. При цьому, реєстрація в е-кабінеті буде добровільною. Повістки через е-кабінет не надсилатимуть. Як і раніше, її можуть вручити лише особисто.
Додамо, що станом на кінець 2023 року, за оцінкою Інституту демографії та соцдосліджень, у країнах ЄС перебувають до 850 тисяч чоловіків призовного віку, розповідав у коментарі журналу «Фокус» заступник директора інституту з наукової роботи, демограф Олександр Гладун. Натомсть за даними Євростату, на які посилається австрійське видання Exxpress, у країнах ЄС, а також у Швейцарії, Ліхтенштейні й Норвегії, станом на грудень 2023 року перебували 650 тисяч українських біженців-чоловіків призовного віку.