Поки в Україні триває вступна кампанія і студенти можуть обрати між кількома різними спеціальностями та факультетами, виші вирішили збільшити кількість місць набору до рекордних цифр. Приміром, на популярну в Львівському університеті спеціальність «англійська мова» спочатку було 200 ліцензійних місць. У процесі зарахування їхня кількість збільшилася до 500, а потім – до 800, більшість з них – на платну форму навчання. Втім, найбільші рекорди побили «менеджмент» і «маркетинг». На кожну освітню програму пропонували по 990 місць, з них бюджетних – заледве 40-50. І така ситуація не тільки в ЛНУ. ZAXID.NET розбирався, з чим пов’язаний цей освітній бум і як заклади освіти планують давати раду з навчальним процесом, університетськими аудиторіями і викладацьким складом.
До Львівського національного університету імені Івана Франка цього року на бакалаврат зарахували понад 5300 студентів, що є дещо більшою кількістю, ніж торік, розповідають у пресцентрі ЛНУ. З них близько 1700 – на бюджетну форму навчання. При збільшенні місць на окремі спеціалізації керувались, зокрема, і кількістю поданих заяв абітурієнтів.
«Порівняно з минулим роком кількість рекомендованих на бюджет дійсно зменшилась. Це пов’язано з двома аспектами – запровадженням грантового державного фінансування для здобуття вищої освіти, а також з тим, що для закладів вищої освіти в окремих регіонах введені різноманітні, зокрема, регіональні коефіцієнти», – пояснили ZAXID.NET у пресцентрі ЛНУ.
Не відстає і Львівська політехніка. Разом з ЛНУ це два топові виші за кількістю поданих заяв абітурієнтів. В університеті поки не готові назвати статистику першокурсників, але під час вступної кампанії на спеціальність «менеджмент» визначили 2362 місць, «маркетинг» – 1508. На «кібербезпеку та захист інформації» ліцензійний обсяг – 1404. Високий обсяг і на комп’ютерну інженерію та комп’ютерні науки – профільні для політехніки спеціальності. Втім, багато університет набирає і на гуманітарні спеціальності: журналістика (664), міжнародні відносини (599), право – 1040, психологія – 1997.
Запит на ліцензійний обсяг подає сам виш, а міністерство освіти має його погодити. Заклад вищої освіти має надати гарантії спроможності забезпечити навчальний процес. А міністерство – відстежити і проконтролювати. На наступний рік робитимуть висновки з такої ефективності.
У пресцентрі ЛНУ запевняють, що університет має достатньо аудиторій для лекцій, місць у гуртожитках, укриттів і організаційно готовий розпочати навчання в форматі офлайн. Достатнім є і викладацький штат.
«Укриття відповідають усім нормам, забезпечені можливістю доступу до інтернету та усім необхідним. Графік та формат освітнього процесу у Львівському університеті визначено згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України, складною ситуацією з енергосистемою та з урахуванням пропозицій студентських організацій. Відповідно університет планує завершити освітній процес до 1 грудня, а екзаменаційно-залікову сесію – до 31 грудня», – пояснили ZAXID.NET у виші.
Секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа пояснює, що така кількість студентів ще може розприділятися в межах спеціальностей на факультеті.
«Це загальні обсяги, які можна міняти і перекидати по спеціальностях. Лише регульовані професії – медики та правники – не можуть міняти. А всіх решту можуть перекидати на інші спеціальності. Наприклад, англійська філологія – переклад, класичні мови та інші», – пояснює ZAXID.NET депутатка.
Навіть якщо зменшилася кількість бюджетних місць, то загальна кількість студентів не мала б сильно мінятися. Наталія Піпа зазначає, що цього року держава ввела систему грантів для студентів платного навчання: «Цього року є триступінчаста модель. Перша – бюджетні місця, друга – гранти, які покривають значну частину вартості навчання, третя – повна оплата навчання».
Наталія Піпа додає, що Міністерство освіти взяло курс на оптимізацію кількості університетів і таким чином можуть також перевіряти, як справляться основні класичні виші з великою кількістю студентів. Загалом в Україні хочуть вирівняти пропорції вищої і профтехосвіти хоча б до 60/40, тому що зараз 85% студентів здобувають вищу освіту. В Україні є близько 300 закладів вищої освіти, хоча деякі з них, як зазначає депутатка, дають не вищу освіту, а дипломи про вищу освіту.