В Одесі відбувається фестиваль «Німі ночі»

В Одесі вп’яте відбувається фестиваль «Німі ночі». 27-29 червня у традиційному вже місті, на причалі яхт-клубу Морвокзалу під живу музику показують німі фільмі.


Цьогорічна програма – найекзотичніша й найстрокатіша в усій історії фестивалю з відчутним східним акцентом. Зокрема, організатори представили спеціальний перформанс-присвяту до 70-х роковин депортації кримськотатарського народу на знак солідарності з його боротьбою за свободу. 

Таким чином до програми фестивалю увійшов фільм «Алім», знятий у 1926 році в Ялті. Сюжет фільму заснований на кримськотатарській легенді, перетвореній 1925 року на п’єсу кримськотатарським поетом, режисером і драматургом Іпчі Умером. 

Зйомки фільму за сценарієм українського поета Миколи Бажана розпочалися восени 1925 року, коли політика коренізації в національних респубіках спричинила запит на національні сюжети. Стрічка знімалася на Чатир-Дазі та Ай-Петрі до кінця літа 1926 року. 

Прем’єра фільму відбулася 16 серпня. Зйомки консультував директор кримського національного музею. Фільм був експортований до Берліна та Парижа.

1935 року фільм було перемонтовано й випущено в прокат в новій редакції. Таємним розпорядженням «Українфільму» від 21 квітня 1937 року № 700/р стрічку було заборонено до показу, а копії знищено. 

Показ відбудеться ввечорі 29 червня у музичному супроводі Енвера Ізмайлова.

Загалом до програми увійшли «Ягідки кохання» Олександра Довженка (Україна, 1926 в супроводі FKP trio), японські «Запах горицвіту: Епізод казок про квіти” Джіро Кавате (1935), «Іграшковий поїзд Таро» Чузо Аодзі (1929), американський «Коваль» Бастера Кітона (1922). Усі ці фільми супроводжувала музика Ічіро Катаоки (Японія) та Юрія Кузнєцова (Україна). Також можна було подивитися й інші картини.

 «Ювілейний, 5-й Фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі» припав на найскладніший етап української новітньої історії, - наголошують організатори, - Під загрозою залишається все звичне й дороге для нас. Ми довго міркували й зрозуміли, що маємо провести фестиваль, щоби продемонструвати наш потяг до вільного життя, щоб ні в кого не виникало більше бажань зазіхати на нього. Бо мистецтво – один із найрадикальніших проявів свободи». 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук