В Україні заарештували першого кримського військового, який зрадив батьківщину

Першого кримського зрадника Україна змогла арештувати більш ніж через рік після анексії Криму Росією

19:28, 19 березня 2015

Першого військового з Криму, який зрадив присягу та уклав контракт з російською армією, взяли під варту. Сержанта з Миколаївщини затримали у Джанкої, при перетині кордону.

Слідчі головної військової прокуратури повідомили, що цей арешт поки що єдиний в Україні, повідомляє ТСН.

До анексії Криму він служив контрактником у Перевальному, а місяць тому подзвонив матері і сказав, що виїжджає додому і йому начебто запропонували роботу у Києві. Та ані на роботу в Київ, ані додому на Миколаївщину сержант Володимир, який рік тому уклав контракт з армією окупанта та отримав паспорт Росії, не доїхав. Під час перетину кордону в Джанкої солдата заарештували за дезертирство, йому загрожує від 2 до 5 років ув'язнення. І тепер мати їздить до нього в СІЗО.

Рік тому у частині Володимира більшість військових перейшли на бік Росії, навіть командир зрадив присязі. І хоча мати каже, що просила 22-річного сина одуматись, він її не почув.

«Я казала, щоб кидав усе, щоб повертався додому. Він не погодився, казав, що не покине своїх хлопців. Ніхто не налаштував на правильний шлях, а зараз розкаюється, але пізно. Закон є закон», – розповіла мати військового Людмила Рошка.

Тримала солдата у Криму і вагітна наречена.

«Вона була вагітна вже на п'ятому місяці, сама живе в Криму. А потім вийшло, що втратила дитину і все – вони розійшлися», – додала вона.

«Ніколи не говорив, що там, щоб я не переживала. Я все думала, що він служить. А він, виявляється, звільнився, їздив-працював по Росії, а потім вирішив повернутись до України, зарплату віз», – уточнила Людмила Рошка.

До суду всі гроші у сержанта на кордоні конфіскували. А мати зрадника заявила, що його могли звільнити під заставу у 24 тисячі гривень, але ця сума для неї непідйомна.

Родина підозрюваного у дезертирстві солдата сподівається лише на те, що йому дадуть умовний термін. Перше судове засідання у цій резонансній справі очікують уже за тиждень.

У державній зраді та дезертирстві слідчі наразі звинувачують понад шість тисяч військових, що залишились на анексованому півострові. Їм радять прийти з каяттям. А в Міноборони додають, що українським військовим у Криму справді служиться несолодко.

«Скаржаться, що до них відношення як до рабів. На найбільш брудну роботу забирають наших, поносити щось, покопати, але на що вони розраховували? Був такий факт, коли зателефонував військовослужбовець і сказав: як мені перевестися до України? Рятуйте! Отак і сказав: Рятуйте!» – розповів керівник відділу Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України Віктор Гром.

Як повідомляв ZAXID.NET, 16 березня 2014 року у Криму відбувся так званий «референдум» про приєднання півострова до Росії, який пройшов на фоні окупації півострова.

18 березня Путін та самопроголошена влада Криму підписали договір про приєднання Республіки Крим та Севастополя до складу РФ.

20 березня Держдума, а 21 березня Рада Федерації РФ ратифікували «угоду» з самопроголошеною владою Криму про приєднання до Росії на основі результатів «референдуму».

21 березня президент Росії Володимир Путін підписав ці закони, завершивши, таким чином, анексію кримського півострова.

2 липня міністр юстиції України Павло Петренко повідомив, що збитки, завдані Україні анексією Криму, склали 1 трлн 180 млрд грн.

4 лютого 2015 року Верховна Рада України визнала юрисдикцію Гаазького трибуналу щодо злочинів Росії в Україні, а 18 березня 2015 року прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив Генпрокуратурі розпочати в Гаазькому трибуналі процес щодо анексії Криму Росією