У понеділок, 26 лютого, у Львові презентували результати річного дослідницького проекту, спрямованого на створення ефективних механізмів протидії нетерпимості щодо ромів та євреїв. Експерти, що досліджували, як борються із ксенофобією у країнах Європи, радять узаконити в Україні професію ромського посередника - соціального працівника, який допомагає налагоджувати співпрацю між ромськими громадами та правоохоронцям, соціальним службам, закладам освіти тощо.
Протягом 2017 року в Україні, Чехії, Польщі, Угорщині та Литві тривало дослідження методів подолання мови ворожнечі, дискримінації та ксенофобії, яким займались громадські організації, що працюють з ромськими та еврейськими спільнотами.
Причиною для такого дослідження стало різке зростання ксенофобії в Україні - за даними міжнародних експертів, жертвами расової дискримінації в Україні стають переважно роми. У звіті Раді Європи, який був оприлюднений у вересні 2017 року, звертали увагу, що українська стратегія захисту та інтеграції етнічної меншості ромів до 2020 року, яка була ухвалена у 2013 році, досі не має бюджету, а більшість її положень не імплементовані.
За результатами моніторингу українські експерти напрацювали практичні рекомендації, які скерують до органів місцевої та державної влади.
«Наприклад, є рекомендація Міністерству соцполітики включити до державного реєстру професій ромського посередника, медіатора – для того, щоб ці люди мали статус соціального працівника і працювали не лише на громадських засадах, але й мали офіційний статус зі сторони держави», - розповів В’ячеслав Ліхачов, керівник групи моніторингу прав національних меншин Конгресу національних громад України.
Ромські посередники - це люди, які безпосередньо працюють з ромською громадою і можуть допомогти їм у взаємодії з державними структурами (і навпаки). В Україні вже працюють такі посередники, проте здебільшого на волонтерських засадах.
Також експерти наголошують, що важливо залучати представників національних меншин до виробництва медіаконтенту, що стосується життя цієї громади.
«Такий приклад є в Ужгороді, де на каналі «Тиса-1» є програма «Романо джівіпен», над якою працює журналіст ромського походження Віктор Човка. Також в Україні є ромське радіо «Чірікло», яке виготовляють спільно з ромськими активістами», - згадала журналістка та медіаекспертка Ольга Веснянка.
Зазначимо, що в Україні дослідження проводили Конгрес національних громад спільно з харківською фундацією «Громадська альтернатива» та львівським благодійним фондом «Резонанс» за підтримки німецької фундації EVZ.
Нагадаємо, що в січні цього року у Львові з’явилась група «Л.О.В.Ц.І.», які заявили про намір боротись із вуличною злочинністю - а особливо із ромами, що чинять крадіжки. Поява такого угрупування викликало значний суспільний розголос: зокрема, своє занепокоєння через зростання антиромських настроїв висловили Міжнародний фонд «Відродження» та коаліція ромських неурядових громадських організацій України «Стратегія 2020».