Цього року у Львові уже мав би працювати сучасний ІТ Парк – його перший камінь заклали ще у серпні 2018 року. Проте будівництво досі не почалося: зокрема, через пандемію, яка відтермінувала отримання кредиту девелопером на понад рік.
ZAXID.NET розпитав CЕО Львівського ІТ Кластеру, який є засновником проекту ІТ Парк, Степана Веселовського, чого ще бракує для старту будівництва, як загалом вплинула коронакриза на ІТ-індустрію Львова та що допомогло її подолати.
***
Пандемія вже триває другий рік, статистика зростає, проте багато людей досі не вірять у небезпеку коронавірусу та не дотримуються елементарних карантинних правил. Ви ж уже перехворіли двічі і вдруге навіть лежали в лікарні. Як це було і які були наслідки?
Перший раз ми перехворіли всією сім’єю безсимптомно в листопаді. Ми сиділи, чекали на симптоми, але їх не було, лише дружина трохи скаржилася на головний біль та втому. Вдруге я захворів у кінці лютого, і це вже було важче – мав двосторонню пневмонію, тож мене скерували в інфекційну лікарню. Там я був приємно вражений сервісом і професійністю медиків: я лежав у цій лікарні 10 років тому з іншою хворобою, і все було зовсім інакше.
Оглядаючись назад, не скажу, що мав дуже важкі симптоми, але на той час мені було трохи страшно. А коли бачив, які гірші стани є в людей, розумів, що це все не жарти. І я досі лікую наслідки хвороби. Тож з власного досвіду можу сказати, що ті, хто ставиться до коронавірусу безвідповідально, поводяться неправильно. А ті, хто проти вакцинації, підривають національну безпеку, адже щеплення – це не тільки про них, це про припинення поширення хвороби далі. Єдиний шлях подолання пандемії – це масова вакцинація. Як тільки буде вільний доступ до вакцини, вся моя команда буде вакцинована.
У кінці березня міська влада передала 50 доз вакцини ІТ-спільноті. Ви вакцинувалися?
Лікар сказав, що мені поки що не можна. Але якби він дозволив, я б щепився відразу. У нас був досить короткий час, щоб визначити, кого вакцинувати, бо це були залишкові дози. ІТ-індустрія у Львові налічує приблизно 30 тисяч людей, і ми подумали, що для них важливо, щоб вакцинувався їхній СЕО чи власник, показав свій приклад, адже для людини, яка працює в компанії, саме він і є в першу чергу авторитетом. До Кластеру входить 110 компаній, і ми фактично половину закрили цією ініціативою – по одній дозі на компанію.
Правда, потім на це дивно відреагувала центральна влада, тому ми це не сильно афішували. Почалися дискусії, що це порушення плану вакцинації, провакцинували не тих, кого треба. Це звучало дуже дивно, враховуючи те, що ми минулого року більше 6 млн грн витратили на підготовку медичної системи до пандемії. Спочатку ж нічого не було готово – ні в ЛОДА, ні в міста. Хто першим включився? Не міністерство ж охорони здоров’я.
Здається, воно і досі не включилося.
Я не беруся оцінювати роботу міністра, не вникав у всі деталі. Чи можна було за цей час організувати більш якісний і масштабний процес вакцинації? Як менеджер, думаю, що так. Чи міг би це зробити хтось краще за Степанова? Не знаю.
Зараз з’являється інформація про поставку нових вакцин, і це добре. Але коли ми на початку року контактували самостійно з виробниками – з Pfizer, AstraZeneca, – щоб купити вакцину для своїх працівників, нам всі відповіли, що не розглядають цього року співпрацю з приватними клієнтами – тільки з державами. І виходить, що наша держава не може забезпечити вакцини, а приватно ми не маємо права купити їх легально. Нелегальні ж вакцини нікому не треба, бо якщо впровадять Covid-паспорти і дозвіл виїжджати за кордон буде тільки з ними, то це буде ще одна наша мотивація вакцинуватися.
У США вже більше третини населення провакциновано першою дозою, і Google, і Facebook говорять, що влітку вже повертають працівників у офіси. Ізраїль – світовий лідер за темпами вакцинації, другу дозу отримали понад 50% людей, тож їхній бізнес теж скоро повернеться до звичного режиму. Це така гонка, і країни, які швидше провакцинуються і повернуться до нормального життя, будуть інакше будувати стосунки між собою. Якщо, наприклад, компанія з Ізраїлю буде шукати собі партнера чи підрядника, то буде обирати країну, до якої зможе поїхати, адже бізнес усе ж робиться через рукостискання. І якщо ми не наздоженемо за темпами вакцинації інші країни, то будемо дуже обмежені. Без масової вакцинації ми станемо тією плямою на карті Європи, куди нікого не впускають, і безвізу не буде – буде ковідний кордон.
Як вплинула пандемія на ІТ-індустрію? Ви проводили дослідження львівського ринку, і згідно з ним попри коронакризу кількість ІТ-компаній у Львові у 2020 році зросла на 17%. Це багато чи мало?
Це трохи менше, ніж ми очікували, – у попередні роки ріст був приблизно 28%. Проте у першій половині 2020 року ми взагалі думали, що буде падіння, але всі досить швидко адаптувалися – не лише ІТ, а майже всі індустрії. Звичайно, у І та ІІ кварталі попереднього року більшість компаній скорочували зарплати – від 10% до 50%, скасовували бонуси, звільняли людей, особливо адміністративний персонал, оскільки офіси були непотрібні. Та вже з ІІІ кварталу ми спостерігали, як компанії починали скасовувати обмеження, і цей процес завершився на кінець року. Можна сказати, що ІТ-сфера під час коронакризи відбулася легким переляком.
Як змінився режим роботи, проекти, з якими працюють львівські ІТ-спеціалісти?
ІТ-індустрія переважно працює не з ІТ, а з іншими сферами. І якщо в компанії основними клієнтами були представники туристичного бізнесу, то їм, звичайно, було складніше, туристичні проекти здебільшого були збитковими. Але компанії досить гнучкі, і якщо просідає одна сфера – ти перепрофільовуєшся на іншу. Тим більше, багато бізнесу перейшло в онлайн під час пандемії, а це також потребує ІТ-рішень.
Що дозволило ІТ-сфері, власне, відбутися лише легким переляком?
Специфіка роботи, яка була вже до того. 95% ринку для наших компаній – це закордон, тому віддалено ми фактично працюємо постійно. Було потрібно лише пристосуватися працювати з дому, адже не у всіх вдома були достатні для якісної роботи умови. Компанії давали бонуси на облаштування робочого місця, можна було забрати крісло чи стіл з роботи, але не у всіх була достатня площа житла. Це було найбільшою проблемою для працівників. Хоча згідно з нашим внутрішнім опитуванням компаній Кластеру IT Monitoring близько 10% сказали, що продуктивність їхніх команд зросла при віддаленій роботі, а близько половини – що нічого не змінилося.
На які проекти ІТ Кластеру найбільше вплинула пандемія?
На всі. По-перше, освіта вся пішла на дистанційне навчання, зокрема й 14 програм, які ми створювали спільно з місцевими університетами. Для нас важливою є якість освіти, тому довелося практично починати все спочатку. У школи ти теж тепер не поїдеш, бо вони на карантині. Друге – це події: одну довелося повністю скасувати, ІТ Арену вдалося провести в онлайн-форматі, і це єдина технологічна конференція в Україні, яка змогла це зробити. Звичайно, з комерційної точки зору це було неефективно.
Проект ІТ Парку призупинився, що логічно – коли всі працюють з дому, кому потрібні офіси? Проте нещодавно інвестори отримали погодження від польського державного банку BGK кредиту у розмірі 81,5 млн євро. Це те, що ми очікували отримати в лютому минулого року, тобто пандемія забрала в ІТ Парку рік. Можливо, навіть і два – залежить від того, як ми стартуємо з будівництвом. Оскільки потреба компаній в офісах змінилася, варто переглянути контракти з орендарями.
Натомість проект ІТ Village отримав буст. Усі під час пандемії переглянули цінність дому. Особисто для моєї сім’ї, та і для багатьох інших людей цінність дому була досить низька: їси, працюєш, проводиш час ти в місті, а додому приходиш переночувати. Проте під час карантину все перенеслося в дім, тож люди зрозуміли, наскільки важливим є комфорт. І це привернуло особливу увагу до ІТ Village. У другій черзі в нас викуплені всі ділянки, у першій – лишилося тільки сім. Загалом має бути 66 будинків, і ще приблизно стільки ж – у наступних чергах. Це буде чи не найбільш спланована і гармонійна громада міста.
IT Village розташується в с. Нагоряни поблизу Львова (візуалізація та фото Львівського ІТ Кластеру)
ІТ Village – це хороший медійний проект для індустрії. Крім того, це її візуалізація. Українські міста все ще потерпають від застарілої радянської інфраструктури, бракує сучасних ділових центрів з побутовою естетикою. І ми вбачаємо нашу місію в тому, щоб створити такі місця. І це так само місія ІТ Парку – візуальна трансформація міста в сучасне, щоб кожен мешканець бачив, що воно змінюється.
Є вже здані будинки в ІТ Village?
Вони ще будуються: десь є тільки фундамент, в інших уже стоять вікна і є дах, у частині вже проводять внутрішні роботи. Є кооператив, до якого входять власники ділянок, і він найняв архітектурну компанію та генпідрядника. ІТ Кластер є ідеологом, ініціатором цього проекту, ми займаємося комунікацією, піаром, наглядом, але не будівництвом. Ми є творцями концепцій і спільнот. Ми організували це все, розробили кілька типів будинків – а далі все робить кооператив. Так само з ІТ Парком – ми не є девелоперами. Ми ініціювали проект, запросили інвесторів, і юридично він тепер належить їм.
Розкажіть детальніше про кредит для ІТ Парку. Що він означає?
Що закінчений увесь процес фандрайзингу. Проект складається з інвестиційних коштів та з кредитних – ніхто за готівку такі проекти робити не буде. Наприклад, місто ж теж транспорт не купляє за свої гроші – це нерозумно, для того й існують банки, які дають кредити. Інвесирам вдалося залучити польський банк, а пул інвесторів сформувався ще раніше. Також уже обрали генпідрядника – це польська компанія Unibep. І ми вже досить близько до будівництва.
Чого ще бракує?
Потрібно попідписувати фінальні документи, вирішити бюрократичні питання. Великі інфраструктурні проекти більше часу готуються до реалізації, ніж власне будуються, і це нормально. Кілька років був пошук інвесторів для ІТ Парку, потім – підписання договорів з орендарями, а ще викуп ділянки. Потім прийшов Covid-19, який поставив усе на паузу. Важко прогнозувати, коли точно почнеться будівництво, але, маючи гроші, це простіше.
Першу чергу ІТ Парку планують відкрити у другій половині 2023 року (візуалізація Львівського ІТ Кластеру)
Цього року вперше буде набір на вашу програму для профтехосвіти – Lviv IT Claster Academy. У чому її особливість?
Дуже часто студенти, які йдуть навчатися на бакалаврат, починають працювати вже з 2-3 курсу. І якщо є людина, яка хоче швидко отримати професію і почати працювати, а не працювати і паралельно якось закривати сесію, то вища профтехосвіта – хороший продукт на ринку, який ми можемо запропонувати. За останні 20 років цей сегмент освіти був просто девальвований, непрестижним, до ВПУ, як правило, вступали ті, хто не може вступити більше нікуди. І наше завдання – змінити це. Якщо зробити хороші програму, брендинг, комунікацію, залучитися надійними партнерами, ми зможемо привести до ВПУ зовсім іншу аудиторію. Упродовж 2020 року ми об’їздили багато закладів профтехосвіти і обрали один для пілоту – львівське ВПУ №29, цього року буде перший набір студентів.
Минулого року ІТ Арена була в онлайн-форматі. Як буде цього року?
Теж в онлайні з невеликою офлайновою частиною – якщо це дозволять карантинні обмеження.
Як онлайн-формат змінив саму подію?
Івент-ринку загалом практично не стало. Натомість утворився ринок онлайн-подій, але тільки кількісно – грошей у ньому немає. Організація конференцій – досить коштовна річ. Наприклад, кілька років тому організація ІТ Арени коштувала більше півмільйона доларів. І провести її онлайн коштує не набагато дешевше – просто змінилися статті витрат. Гонорари спікерів лишаються, обладнання і підрядники треба теж, але інші, витрати на маркетинг зростають, зарплати теж платити треба. А продати онлайн-продукт набагато важче – YouTube же безкоштовний.
Крім того, важко перенести всі продукти офлайн-конференції в онлайн. Знання перенести можна, нетворкінг – частково, бо ніщо не замінить живе спілкування. А от фан перенести неможливо. Не проводити конференцію взагалі було б правильним рішенням з фінансової точки зору, але ми вирішили, що не існує ще у світі такої пандемії, яка б нам завадила.
А що з ІТ Jazz?
Оскільки Leopolis Jazz Fest минулого року не було, то і ІТ Jazz не було. Буде джаз – буде і конференція.
Також у вас є проект допомоги місту і області в боротьбі з пандемією – United for Health. Що вдалося зробити?
Ви ж пам’ятаєте, що на початку був шалений безлад. Усі почали купляти і возити все підряд – ШВЛ, маски, костюми, ще щось. І цей процес був дуже неузгоджений, не було моніторигу, що і кому насправді потрібно. Ми ж вирішили, що спершу розберемося, які сегменти не закриті, щоб наша інвестиція мала максимальний ефект. І ми побачили, що ніхто не звертає увагу на масове тестування, хоча ВООЗ і всі говорили, що воно потрібно. А як організувати тестування, якщо не маєш тестів?
Ми вирішили цим зайнятися – закупівлею експрес-тестів, реагентів, захисних костюмів для медиків, які ці тести роблять. Загалом витратили більше 6 млн грн. І нам вдалося заповнити цю прогалину до того часу, поки не була розбудована мережа лабораторій для ПЛР-тестування. Зараз проект триває – до нас періодично звертаються по допомогу, але вже з дрібними речами. Якщо вакцина стане доступною для приватних структур, то ми намагатимемося її максимально закупити для ІТ-індустрії і, напевно, тих категорій людей, які її найбільше потребуватимуть.