У національному музеї історії України відкрили мінівиставку «Витоки людства. Найдавніші кам’яні знаряддя з Верхнього Побужжя». На ній завдяки знайденим археологами кам’яним знаряддям розповідають про життя первісних людей на території України та спосіб їхнього життя.
«Донедавна на території України було відомо лише кілька пам’яток нижнього палеоліту – найдавнішого періоду кам’яної доби, пов’язаного з появою перших людей. Найбільш дослідженою з-поміж них залишалася стоянка Королево на Закарпатті. Цю усталену картину стрімко змінили нові відкриття. Завдяки цілеспрямованому пошуку в долинах річок Тиси, Дністра, Південного Бугу й Сіверського Дінця було виявлено низку нових нижньопалеолітичних місцезнаходжень», – розповіли в музеї.
Ці стоянки розташовані поруч із смт Меджибіж та с. Головчинці в Хмельницькій області. Геологи і палеонтологи досліджували їх від початку XX століття. Однак масштабні археологічні розкопки розпочалися у 2008 році.
«Сприятливі природні умови цих ділянок упродовж тривалого часу приваблювали давні людності, які залишали по собі сліди перебування – стоянки. Найпізніший час заселення, визначений методами абсолютного датування, становить 400 тисяч років тому. А найбільш ранній, наразі лише за геологічними даними, може сягати близько мільйона років тому», – розповідають у музеї історії.
Жителі цих стоянок робили прості кам’яні знаряддя. Спершу розколеними крем’яними та кварцовими гальками вони розбирали туші тварин, наприклад, оленів чи носорогів, і дробили їхні кістки. Після цього самі кістки ставали знаряддями.
Знаряддя праці епохи палеоліту (фото Олександра Науменка)
На перший погляд, знаряддя за технологією прості, виготовлені у порівняно пізній час, однак вони мають небагато аналогій. Це робить стоянки біля Меджибожа унікальними: науковці пояснюють, що вони зберігають архаїчні традиції каменеобробки в той час, коли в інших європейських регіонах вже з’явилися складніші технології.
Окрім цього, у Меджибожі виявили найдавніші з відомих у східній Європі вогнища, їх датують 400 тисяч років. Також там знайшли вироби з бивня мамонта того самого періоду, що є найстарішим прикладом обробки цієї сировини. Кістяні рештки тварин зі слідами розбивання дають цінну інформацію про їжу давніх людей.
Про інші знахідки епохи палеоліту в долині Дністра ZAXID.NET розповідав у матеріалі «Затоплена спадщина Дністра», а також про сліди первісних людей кам’яної доби у селах Маріямпіль і Єзупіль.