Карантинні заходи через поширення коронавірусної інфекції, а також світова криза, яка помалу насувається на Україну, можуть негативно вплинути на низку галузей української економіки. Найбільше, згідно з попередніми даними, постраждають інфраструктура – себто сукупність напрямів і видів діяльності, які обслуговують виробництво – та металургія. Про це йдеться в дослідженні експертно-аналітичного центру BRDO, що створений за ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі та за фінансової підтримки міжнародних донорів.
IT
Чи не найменше від кризи постраждає галузь інформаційних технологій завдяки своїй специфіці. Зростання ІТ може сповільнитися, низку масштабних проектів можуть закрити.
Водночас через карантин багато підприємств будуть змушені трансформуватися та змінюватися, через що з’явиться більший попит на послуги ІТ-фахівців.
Телекомунікації
Загалом доходи ринку збережуться, оскільки населення продовжуватиме використовувати засоби зв’язку. Водночас певні збитки все ж будуть через відсутність роумінгу та закриття магазинів.
«Девальвація призведе до подорожчання розгортання мереж, зокрема 4G в діапазоні 900 у кожному населеному пункті з населенням понад 2000 осіб, а також на міжнародних і національних автошляхах. Імовірно, таке подорожчання у найближчі роки позначиться на вартості продукту для споживача. Вибування частини населення через хворобу чи карантин із робочої сили, а також потенційні проблеми з ланцюжками постачання китайського обладнання можуть призвести до затримок у розгортанні мереж, хоча про це говорити поки зарано», – йдеться в дослідженні.
Сільське господарство
Також ще одна галузь, яка має шанси вийти із кризи без серйозних втрат. Попит на продукти харчування лише збільшується, а аграрії готові до посівної кампанії. Також українська продукція користуватиметься попитом і на зарубіжних ринках, а тому українському споживачеві варто пильнувати наявність продукції.
Інфраструктура
Галузь інфраструктури зазнає чи не найбільших втрат через кризу та пандемію коронавірусу. Унаслідок зниження попиту і виробництва усі види транспорту втрачають обсяги перевезень і, відповідно, дохід.
Підприємства автомобільного вантажного транспорту мають можливість «законсервуватися», оскільки мають відносно невеликі постійні зарплати, що дозволить пережити кризу і не зазнати критичних збитків. Але проблемою буде еміграція водіїв, які у випадку зниження доходу (навіть не звільнення) переїдуть працювати в ЄС, зокрема в Польщу.
За найскромнішими підрахунками, втрати через скорочення залізничних вантажних перевезень становитимуть близько 10 млрд. грн за рік – приблизно 10% від річного доходу «Укрзалізниці». З урахуванням девальвації гривні, у валютному еквіваленті це падіння на 20-25% від доходу, Слід пам’ятати, що паливо і нові локомотиви, вагони купують за долари, що ставить під сумнів можливості закупівлі і ремонту залізничних шляхів і рухомого складу. Пасажирські перевезення і до кризи були збитковими, тому їхнє скорочення на прибутку компанії не позначиться.
Заборона на перельоти негативно відіб’ється на рентабельності авіакомпаній. Більше за всіх постраждають лоукостери. Але це світова проблема, тож навряд чи Україна зможе змінити цю ситуацію власними зусиллями.
Ринок таксі трохи «просяде» через карантин, але загалом попит на послуги впаде набагато менше, ніж у інших видів перевезень.
Енергетика
На цю галузь більше вплине саме світова криза, ніж карантин, оскільки населення матиме меншу фінансову активність.
«Пришвидшиться зниження споживання (а отже і виробництва) електроенергії, що почалося внаслідок теплої зими, і, відповідно, можливе подальше падіння цін на електроенергію… Враховуючи зниження виробництва електроенергії традиційними виробниками, у першу чергу, АЕС і ТЕС, а також сезонне збільшення виробництва відновлювальними джерелами, збільшиться доля виробленої електроенергії з «зеленим тарифом», що несе два ризики. Перший – технологічний, тобто складність диспетчеризації енергосистеми, другий – збільшення вартості електроенергії для споживачів», – йдеться у дослідженні.
Через падіння доходів споживачів зросте і заборгованість за електроенергію. Водночас є і позитив – світове падіння цін на нафту, що може знизити ціни на паливо та на природний газ.
Будівництво
Девальвація гривні стимулює приплив грошей інвесторів у будівництво житла. Разом з тим, інвестиція бізнесу у розвиток значно скоротяться, що призведе до скорочення масштабу будівництва нежитлових приміщень.
Металургія
Ще одна галузь, яка серйозно постраждає від кризи, оскільки ціни на продукти металургії корелюються із цінами на нафту, а основними ринками збуту української металургійної продукції є нафтовидобувні країни.
«Рівень цін на залізну руду прямо залежить від експорту в Китай, який через пандемію і кризу скоротиться. Відповідно, сектор значно «просяде», – наголосили експерти.
Також в Україні активно знижуються обсяги виробництва чавуну, сталі і прокату. За 2019 рік Україна виготовила такої продукції найменше, ніж за всі часи незалежності.
Ринок праці
Через карантин в Україні та поширення хвороби роботодавці можуть зіткнутися із проблемою оплати праці.
«У всіх без винятку підприємствах, що постраждають в кращому випадку від запровадження карантину, в гіршому – від економічної кризи (від барів, ресторанів, кінотеатрів, розважальних закладів, туроператорів і до вантажних перевезень, енергетики і металургії), виникне проблема з оплатою праці», – йдеться у дослідженні.
Зазначається, що через брак грошей роботодавці будуть змушені обирати: або звільняти працівників з подальшою реєстрацією їх у центрах зайнятості, або відправляти людей у неоплачувану відпустку.
Водночас експерти повідомили про інший можливий вихід із такої ситуації – це запровадження для працівників тимчасового простою через карантин, тоді зарплату їм виплачуватимуть із Фонду державного соціального страхування.
«У цьому випадку можна запровадити механізм, за якого роботодавець отримає право відправити працівників у простій через карантин (самоізоляцію) з одночасною подачею онлайн документів у Державну службу зайнятості щодо призначення допомоги по безробіттю у зв’язку з карантином (самоізоляцією) із Фонду державного соціального страхування України. При цьому необхідно звільнити такі підприємства від обов’язку виплачувати зарплату працівникам, що отримують таку допомогу», – наголосили експерти BRDO.
***
Нагадаємо, що 12 березня в Україні запровадили жорсткий карантин, який має тривати до 3 квітня і за потреби може бути продовжений. В окремих містах чи областях місцева влада оголосила про додаткові обмежувальні заходи. Зокрема у Львові запровадили посилені умови карантину, які передбачають закриття майже всіх закладів і установ, крім продуктових магазинів, супермаркетів, аптек, зоомагазинів і ветлікарень, крамниць побутової хімії, спеціалізованих магазинів з дитячим харчуванням, банків, поштових установ, АЗС, СТО, а також закладів сфери ритуальних послуг.
Великі промислові компанії, які працюють на Львівщині, заявили, що не зупинятимуть виробництва через оголошений урядом карантин. Водночас на заводах запровадили обмежувальні заходи відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я. Про потенційні збитки великий бізнес наразі не повідомляє, адже нині немає даних про те, скільки триватиме карантин та до чого призведе поширення коронавірусної інфекції в світі.
Про те, які галузі у Західній Україні постраждають найбільше, та чому складно оцінити антикризові дії влади, читайте в інтерв'ю професора Львівської бізнес-школи Українського католицького університету Михайла Винницького.