«Україна може пережити кризу краще від сусідів»
Економіка

«Україна може пережити кризу краще від сусідів»

Як вплине на економіку коронавірус і рецесія

Катерина Чурилова, 25 березня 31614 1
фото LvBS

Кризові явища, пов’язані із поширенням коронавірусної інфекції та світовою рецесією, триватимуть в Україні щонайменше п’ять місяців. Це означає, що цьогорічні весна та літо будуть не найкращими для української економіки. Бізнесу доведеться переглянути свої витрати, зокрема скорочувати працівників, аби залишитися на плаву.

Про те, які галузі у Західній Україні постраждають найбільше, та чому складно оцінити дії влади із запобігання кризі ZAXID.NET поговорив із професором Львівської бізнес-школи Українського католицького університету Михайлом Винницьким.

Якими, на вашу думку, будуть ймовірні наслідки кризи для української економіки?

Економіка фактично зупинилася до кінця літа. Наступні п’ять місяців у нас буде зупинка у всьому. Туристична галузь, яка є важливою для Західної України – на ній можна фактично ставити хрест, оскільки ресторани та готелі не будуть працювати (як до кризи, - ред.). Навіть якщо будуть зняті формальні обмеження на їхню роботу, для споживача не буде пріоритетом сидіти пити каву, дивитися на гарну архітектуру і відпочивати у Львові. У туристичної галузі будуть величезні проблеми, адже фактично втрачається літній сезон. Про зовнішній туризм я взагалі не кажу.

Упродовж наступних місяців є висока ймовірність того, що багато проектів західних ІТ-компаній почнуть згортання, тому нашим айтішнікам теж буде несолодко.

Очевидним є те, що частина наших заробітчан – які вже повернулися або приїдуть до Великодня – навряд чи будуть запрошені їхати назад за кордон на сезонні роботи. Це буде важкий період, насамперед для Західної України. Усі ці процеси точно триватимуть до кінця літа.

Львівська область є експортоорієнтованою, головні споживачі львівської продукції розташовані в ЄС, де нині вирує пандемія та насувається економічна криза. Чи якимось чином вплине на область?

Експорт зі Львівської області до ЄС, це здебільшого харчова продукція. Цей напрям не мав би постраждати. Наразі європейські країни не оголошували про протекціонізм (політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі, -ред.) стосовно харчових продуктів. Ймовірно, це та галузь, яка частково спасе нас. При цьому слід розуміти, що це не той двигун економіки, який дасть нам зростання або дозволить залишитися на нулі чи на незначних мінусах.

На вашу думку, дії державної влади щодо запобігання кризі, зокрема ухвалення проекту закону про преференції для бізнесу, є достатніми?

Ми нині не знаємо, які кроки є достатніми в цій ситуації. Часто порівнюють дії української влади з тим, що робить, наприклад, Дональд Трамп у США, коли обіцяє по 1000-1200 доларів кожному американцю, або повними податковими канікулами в деяких європейських державах. Треба розуміти, що ці гроші не беруться нізвідки. Ці гроші стануть емісійними приблизно за півроку: центральні банки цих держав будуть просто друкувати гроші або ж ці держави ще більше лізтимуть в борг.

Нині світовий борг є й так занадто великий, що стало однією з причин економічної кризи, яку каталізувала пандемія коронавірусу. Фактично він є рекордним, відповідно йдеться про те – якщо уряди збільшуватимуть виплати кудись, то вони збільшуватимуть борг, що лише посилюватиме економічні проблеми. Якщо буде емісія, це означає, що настане інфляція. Емісія американського долара та євро фактично дорівнює світовій інфляції. Востаннє у західних країнах таке було у 70–80-х роках минулого століття. І до нічого доброго це не призвело.

Говорити про адекватність чи неадекватність дій української влади за таких світових умов дуже важко, адже немає визначення, які дії насправді нині є адекватними. Це нова економічна ситуація, якої світ ще не переживав до цього. Колись історики будуть писати про те, що було адекватним, а що ні.

Національний банк стверджує, що нині українська економіка перебуває у значно кращому стані, ніж це було під час попередніх криз, зокрема кризи 2008-2009 рр. Згідно з прогнозом державного регулятора, невдовзі девальвація гривні може змінитися падінням курсу іноземних валют. Чи справедливе це твердження?

З Національним банком можна погодитися в одному – невдовзі буде відбуватися девальвація всіх світових валют. Українська валюта вже пережила свою девальвацію 2014-2015 рр., нині на світових ринках вона є й так сильно знеціненою. Я не буде говорити про те, що гривня буде зміцнюватись, оскільки одним з чинників зміцнення є довіра українського населення до національної валюти, але, на превеликий жаль, населення не дуже довіряє своїй валюті. Проте можна стверджувати, що вона не буде більше девальвувати, бо немає куди вже.

Державний та гарантований державою борг нині становить близько 50% ВВП. Чи є це ризиком для України на тлі кризи, яка насувається?

Якщо говорити про заборгованість української економіки, то вона перебуває у досить доброму стані. 50% заборгованості порівняно з ВПП це дуже низький показник. Наприклад, в Сполучених Штатах це 104,5% ВПП, в Японії, наскільки я пам’ятаю, близько 200% ВВП заборгованість. І це якщо говорити лише про державний борг. Є ще корпоративний борг (сукупний борг приватних та державних компаній, - ред.), який у нас надзвичайно низький. Це дає підстави говорити про те, що Україна може пережити кризу краще від своїх європейських сусідів і навіть США, але тут є ще суб’єктивний фактор українського населення, яке вважає, що в Україні завжди все погано. Ми не довіряємо українській гривні та упевнені, що економіка дуже слабка. Об'єктивно, якщо дивитися на економічні показники, наша економіка нині є в кращий ситуації, ніж більшість країн Західної Європи, зокрема Франція, Італія, Іспанія або Греція.

Є думка, що сировинна економіка України є уразливішою до кризи, ніж економіки технологічно розвинених держав.

Ми перестали буди сировинною економікою досить давно. Нині ми насамперед експортуємо робочу силу. Найбільше твердої валюти (валюти, що легко конвертується і має стійкий курс, - ред.) входить в країну саме від заробітчан. Це стаття №1 нашого експорту. Друга – то сільське господарство, а третя, як не дивно, ІТ, і четверта – промисловість. Те, що Україна є сировинною економікою, було правдою десь до Революції Гідності. Нині ми є в дещо гіршій ситуації, ніж тоді, оскільки ми стали економікою послуг, а послуги – це та галузь, яка найбільше страждає, коли стає складно спілкуватися одне з одним. Нині послуги посідають 2/3 ВВП, це різні види – від перукарських послуг до програміста.

Яких заходів слід вжити владі та бізнесу, аби мінімізувати наслідки кризи?

Те, що має робити держава, насправді нікому достеменно невідомо. Очевидно, що економіці потрібно більше грошей, але в який спосіб ті гроші впорснуть в економіку і хто має це робити – невідомо. Чи це має бути роздача грошей, як у США, чи то зменшення податків або зростання боргу держави – тут з порадами проблематично. Але Україна в цьому питанні має певну свободу дій.

Для бізнесу – тут слід розуміти, що криза триватиме до кінця літа. У будь-якого бізнесу, окрім медичного, будуть мінімальні доходи. Кожен бізнесмен має подивитися на власну касу – чи в сейфі, чи в банку – і порахувати, чи він зможе прожити ці п’ять місяців з нульовими доходами. Якщо не може, то витрати потрібно різати до того рівня, аби пережити цей період на нулі. Фактично настане період важких рішень, під час якого доведеться звільняти людей. В економіці послуг люди – це основна стаття витрат. Водночас звільнення поглиблять питання кризи, адже люди, які втратили роботу, стають тягарем для держави, своїх сімей тощо. Але бізнес це доволі холоднокровна річ, коли треба мінімізувати витрати до того рівня, щоби можна було пережити цей кризовий період.

***

Нагадаємо, що 12 березня в Україні введено жорсткий карантин, який має тривати до 3 квітня і за потреби може бути продовжений.

Водночас великий бізнес застеріг владу від запровадження надзвичайного стану через поширення коронавірусу. На їхню думку, у цьому випадку зупинка великої кількості підприємств без програми підтримки економіки призведе до глибокої кризи. На переконання бізнесу, нині слід зосередитися на тому, щоб не допустити значного зростання безробіття. Також вони вимагають терміново урізати бюджетні витрати, забезпечити швидку і ефективну верифікацію одержувачів пенсійних та соціальних виплат, централізувати використання коштів у місцевих і державному бюджеті виключно на боротьбу з пандемією.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук