Вижити заради «Оскара»

Алехандро Ґонсалес Іньярріту дебютував із неймовірним фільмом «Сука-любов». Потім він вирушив у Голлівуд, але і там котрий рік поспіль демонструє надзвичайно високий рівень майстерності. Минулого року він отримав головного «Оскара» у категорії за найкращий фільм. І от лише за рік - нова роботи (до речі, раніше Ґонсалес Іньярріту працював набагато повільніше). І знову купа номінацій.

Але у випадку фільму «Легенда Г'ю Гласа» полягає зовсім не в тому, чи отримає ще одного «Оскара» режисер. Основна інтрига в тому, чи отримає нарешті свого «Оскара» виконавець головної ролі Леонардо Ді Капріо, який уже п'ять разів втрачав жадану нагороду. Але номінантів оголосять лише 14 січня, а фільм вийшов в прокат уже 7-го.

Отже, на загін траперів нападають індіанці. Вони шукають доньку вождя, яку викрали невідомі. У живих залишається з десяток людей, яких по хащах веде Г'ю Глас. На черговій стоянці його подерла ведмедиця та з головної надії на порятунок перетворюється на тягар для загону. Г'ю залишається помирати.

Тепер Глас має вижити для того, щоб помститись. Тож дві години екранного часу герой Леонардо Ді Капріо на межі людський можливостей повзе до порятунку, а сам актор – до чергової номінації.

«Легенда Г'ю Гласа» знята за однойменним романом Майкла Панке. Окрім небанальної історії та режисерського професіоналізму вражає фільм насамперед операторською роботою так само на межі можливого та музикою японця Рюїчі Сакамото. Оператор Емманюель Любецьки володіє абсолютним вмінням розмовляти із глядачем за допомогою запаморочливих краєвидів та натуралістичних крупних планів.

Щодо Ґонсалеса Іньярріту, то він ніби бавлячись дає собі раду із будь-яким жанром. Когось вразила «Сука-любов», хтось полюбив «Бердмена». «Легенда», є зовсім інакшою. Але щодо режисерської майстерності та таланту, то вони явлені тут повною мірою. «Легенда Г'ю Гласа» є дивовижним поєднанням магічного реалізму, яким великою мірою володіють режисери з Мексики, та голлівудського розмаху, медитативної статики авторського кіно та динаміки блокбастера.

Ще задовго до виходу на екран про фільм розповідали легенди. Розповідали й про те, що фільм знімався лише при природному освітленні, про абсолютно дикі локації (незаймані ліси Канади та льодовики Ушуаї), про те, як актори пірнали у крижану воду. Цікаво, що більшість із тих легенд є правдою.

Щодо Ді Капріо, то він пішов на не аби які подвиги заради цієї ролі. Він дуже старається. Він відчайдушно повзе до свого «Оскара». Проте, мабуть, таки не «Оскаром» одним. Адже для Ді Капріо Г'ю Глас став справжнім викликом та справжнім іспитом.

Тоді, коли навіть так зване фестивальне кіно все більше заграє із глядачем, Ґонсалес Іньярріту та Леонардо Ді Капріо пропонують під обгорткою блокбастера безкомпромісну та незручну картину, крізь яку часами треба продиратись, як крізь канадські зимові хащі. Легко не буде нікому, але цікаво – всім.