Владислав Шерешевський: Я борюся з впливом мас-медіа своїми картинами

IQАліна Небельмес, 2 березня 201020337

Владислав Шерешевський – відомий київський майстер провокації в українському живописі. Його творчість – це настоянка іронії, коктейль гумору, бурлеску, нового дихання у знайомих картинах минулого.

 Перше знайомство Львова з Владиславом Шерешевським відбулося у листопаді минулого року. За словами самого автора, у Львів він приїхав з певних причин… Але про це, а також про мистецтво, месидж картин, манеру малювати – у ексклюзивному інтерв’ю з митцем.

 

- Чия була ідея виставлятися у Львові й чи задоволені виставкою? 

- Цікаво було у Львові виставлятися. Публіка реагує зовсім по-іншому, сприймає не так, як наприклад, у Києві. Відгуки були дуже гарні. Але картини не продалися взагалі. ArticleImage_2_60517.jpgБажаючі були, але або криза, або грип, або інші нюанси їм цього не дозволили. В Києві картини купують колекціонери, яким не потрібна краса. У Львові, наскільки я розумію, купують красиві картини, які можна повісити на красиві шпалери, а я такі картини не привозив.

Коли у Києві проходять мої виставки, я отримую 90% позитивних відгуків. У столиці люди бачили багато і різного, вони більш відкриті і розслаблені. Тому я поїхав з виставкою у Львів. Проти течії. Багато львівських художників виставляються в Києві, щоб заробити грошей, а я приїхав у Львів, щоб грошей не заробити, але показати людям свої картини. Я вважаю, що тут дуже багато нормальних інтелігентних людей – лікарі, вчителі – теж «на шару», в основному працюють, чому я повинен працювати тільки за гроші?..

 

- Чи не було страшно виставлятися із такими гострими сюжетами в картинах? 

- Не страшно. Я ж не Леніна з червоними знаменами виставляв… Думаю, що люди тут нормальні. Відколи написав свою першу картину, то товариш сказав мені, що мене за неї поб’ють. Тому я ось уже цілий рік ходжу в спортзал. Але нічого неадекватного ще не було. Мабуть, від моїх картин йде такий позитив, що всі розуміють правильно. Я загалом розраховую, що на мої виставки люди приходять з розумінням, з правильними розумінням.

 

- Головний  месидж ваших картин? 

- По-перше, що до всього треба ставитися з гумором і простіше. Не потрібно робити пафосу із виборів, із грипу, із всіх цих серйозних речей. От сидимо ми в кав’ярні, і всі люди спокійні, немає паніки. А коли слухаєш наші медіа, то враження таке, що кінець світу наступає. Тому мої картини – це протест проти всього цього, такий добрий імпульс, самоіронія, іронія. Я коли пишу, то купаюся і в гуморі і в живописі.

 

- Ви по-різному пишете картини: вангогівська серія інша від картин, де є Шевченко (наприклад «Шевченко у Шерешевського»), чи від картини, де Майкл Джексон як Святий Себастьян. Самі  картини «говорять» Вам, як має лягати фарба з пензля?

- В принципі так. Я працюю циклами. Я пишу три-чотири місяці, потім втомлююсь, роблю виставку, потім наступає якесь спустошення, в цей час я пишу портрети на замовлення; потім знову щось з’являється.

 

- Я так розумію, що поштовхом до написання картин служать і мас-медіа?

- Звичайно, я слухаю новини і намагаюся з ними боротися… картинами. ArticleImage_1_60517.jpgПротивлюся мас-медіа, бо мас-медіа – це масова культура, яка в нормальної людини не може не викликати відторгнення, я з ними борюся, хоч і всіх їх знаю. Вони мені кажуть, що якщо я хочу чогось інтелектуального, то повинен йти в бібліотеку, а «ми на телебаченні робимо масовий продукт для дебілів».

Я не постійний глядач ТБ. Це як фон проходить. Більше реагую на класичну літературу. На те я сучасний художник, щоб відображати сучасність, хоч розумію, що відображаю не так, як всі… а через призму Ван Гога, Пушкіна, Чехова, через класику. І живопис місцями класичний. Якби я задуманий сюжет зробив в абсолютно сучасному стилі, було б вульгарно,  а так додаю щось в класичному стилі – і це цікаво.

 

- Як створюються теми? Що має статися, щоб ви почали малювати? 

- Я кудись виїжджаю і робіт 5 придумую лежачи на дивані, пляжі, чи катаючись на лижах. І коли придумаю 5 картин на якусь окрему серію, тоді приїжджаю в майстерню, замовляю підрамники, починаю робити картини. Зачіплююсь за них, малюю, малюю, їх наростає до 15 картин. У мене вангогівська серія має 35 робіт, причому спочатку було робіт 5, потім 10, потім я ще робіт 5 зробив. Ще подумав, що Ван Гога я пройшов вздовж і впоперек. Далі рік-два нічого не робив на цю тематику, потім знову захопився і непомітно ще робіт 15 зробив, майже все хіти. Коли занурюєшся в матеріал читаєш і біографію, і деталі, це дозволяє глибше підійти до тематики. Коли я не дозрів до теми, то й не візьмуся до неї. Треба пережити, перебути з цією темою, вжитися в матеріал.

 

- Ви, певно, швидко малюєте, оскільки на виставці представлено роботи на свіжі теми. 

- Я малюю дуже швидко. Так виходить. Хороша школа. Але це, відповідно, виснажує.

 

- Як відновлюєте сили? 

- Природа, спілкування з друзями. У мене багато друзів у різних професійних векторах. Це дуже допомагає: ти бачиш життя з різних сторін. Легше рухаєшся в сторону об’єктивності.

 

- Вас називають провокатором, як ви до цього ставитеся?

- Бути провокатором у мистецтві – це добрий тон, провокатор на війні – це погано (Пауза). ArticleImage_3_60517.jpgТихо в нас все проходить… Якби таку виставку провести в Москві, то за мною вже би ходило 40 осіб. Там швидше все відбувається. У нас же тихо: не йдуть хвилі від каменя, що кинув, тому яким провокатором не будь, все тихо загинається. З іншого боку – добре тим, що малюєш не тільки сьогодення, а й вічніші теми.

 

- Як ви гадаєте, що б могло підштовхувати людей говорити про мистецтво? 

- Люди дуже заполітизовані. З однієї сторони – бідні, з іншої – заполітизовані. Я дивлюся на  своїх покупців, які дуже помолодшали, на років 5-7. Це, по-перше, люди з освітою, а по-друге, багаті. Вони можуть собі дозволити думати, міркувати. Років 10 тому мої покупці були дядьки під 50-т, а зараз – тридцятип’ятирічні. Це – люди, які відвідали світові музеї. Це – люди, яким цікаво. Вони впізнають моменти, розуміють. Мені ж вони сказали таке: що, зазвичай, картини, наприклад, того самого Ван Гога тяжкі, а в мене – зі знаком плюс.

 

- Вам пропонували  виїхати з України? 

- Так. Був такий момент. Зараз жалкую. Але я тоді був молодим, мені потрібні були кампанія, наші жінки, власне, через що я й не поїхав. ArticleImage_4_60517.jpgСвого часу я був у Мюнхені стипендіатом міністерства культури. Там мені пропонували залишитися. Мова йшла про те, щоб я став викладачем академії. Потрібно було вчити мову, кидати Київ. Я був молодим, і не міг це все кинути. Я боявся, що за кордоном не знайду ніякої опори, не буде з ким спілкуватися.

 

- Мистецтво зараз розвивається? 

- Ні, мистецтво деградує. Особливо – образотворче. Шкіл уже нема. Стимулу немає. Навіть не знаю, що сприяє. Це все буде деградувати й далі. Література також деградує. Наша культура повністю деградує. Чому у нас в країні, де повністю все деградує, починаючи від селянства і закінчуючи робочим класом, культура не повинна деградувати? Вона теж деградує.

 

- Значить, треба щось робити… 

- Я роблю, що можу, на своєму рівні. Я роблю чесно. Стараюся. І є ще таких людей з 30-40. Але це не масове явище. Може, для такої країни, як Україна, 30-40 геніальних художників і досить. Раніше їх було 100 і вони якось впливали на ситуацію в країні, то тепер вони впливають на деяку частину еліти.

 

Довідка ZAXID.NET

 

Владислав Шерешевський народився 1964 року, живе і працює у Києві

1991 – закінчив Київський Державний художній інститут

1992 – член Спілки художників України

1995 – стипендіат Міністерства культури Німеччини

Працює в галузі станкового живопису. У своїй творчості використовує прийоми класичного і традиційного живопису у поєднанні з сучасним популярним мистецтвом. Досліджуючи пластичне поєднання вишуканого живопису та «художнього» кітчу на сучасному матеріалі суспільних стереотипів, реанімує трепетне ставлення до картини. Лідер у сфері нового популярного мистецтва (неопоп-арт).

Роботи перебувають у приватних колекціях Н.Рісса (Гамбург), фірми «Даймлер Бенц» (Штутгарт), Муніципальної галереї Мюнхена, США, Ізраїля, Греції, Швеції, Італії, Польщі, Німеччини, музеях та галереях України.

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 7

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • ask 2 березня 2010, 22:43

    [i]літератор: Не русизм, а полонізм.[/i] W Polsce nikt nie powie [i]pisze obraz[/i] lub [i]on pisze obraz[/i], lecz [i]maluję obraz, on maluje obraz[/i]. Jest jednak wyjątek dotyczący ikon (czyli [i]"świętych obrazów cerkiewnych"[/i], których tworzenie jest dla prawosławnych nie tylko, a może nie tyle [i]aktem malarskim[/i], co [i]aktem duchowym[/i], wiążącym się z transcendencją. Można więc powiedzieć, że [i]ikony się pisze[/i], choć równie poprawne jest [i]ikony się maluje[/i]. Wydaje mi się, że WR ma rację, gdyż na moje ucho [i]pisanie ikon[/i] stanowi rusycyzm. Wikipedia.pl pisze o tej sprawie następująco: [i][b]Pisanie a malowanie ikon[/b] Spopularyzowane, zwłaszcza przez autorów rosyjskich i polskich, jest określenie "pisanie ikon", podkreślające sakralny, liturgiczny charakter ikony. Oznacza proces jej powstawania. Według badaczy problemu określenie to jest wynikiem błędnego tłumaczenia z języka greckiego, od ikonographos, gdzie graphos oznacza zarówno pisać, jak i malować (stąd też ros. ikonopisiec).[/i] http://pl.wikipedia.org/wiki/Ikona#Pisanie_a_malowanie_ikon

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Редакція до WR 2 березня 2010, 13:07

    Радимо Вам звернутися до пані Фаріон

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • літератор 2 березня 2010, 13:00

    Не русизм, а полонізм. Наша мова наповнена полонізмами... і у цьому контексті цілком може застосовуватись.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук