Володимир Талашко: «Це вторгнення імперських амбіцій Кремля»

Зірка фільму «В бій ідуть лише старі» розповів про своє бачення війни на сході України

КультураК.С., 3 травня 201525070
Володимир Талашко: «Це вторгнення імперських амбіцій Кремля»

Нещодавно у мережі та на телеканалах з’явилися зворушливі ролики про ІІ Світову війну, зняті на замовлення групи «Інформаційний супротив». В одному з них зіграв відомий український актор Володимир Талашко. По суті ролик «Дід» став своєрідним продовженням його найбільш зоряної ролі у фільмі «В бій ідуть лише старі».

Актор, який виріс на Донеччині, дав інтерв’ю «Радіо Свобода» про своє бачення і минулої, і теперішньої війн. Повний текст розмови із Талашком можна прочитати на сайті «Радіо Свобода».

Про «В бій ідуть лише старі»

«Коли я отримав запрошення і пройшов проби на цю роль, до мене приходили багато листи про те, що це як продовження фільму... Мій герой дійсно відповідає, що війна і перемога в тій війні - не однієї людини, не однієї армії, не однієї національності, війну можна виграти не тільки танками, не тільки зброєю, але ще й піснями, любов'ю, вірою і надією. Серед тієї величезної кількості фільмів, які були зняті про війну в роки радянської влади і сьогодні знімаються, фільм Леоніда Бикова   тому такий сильний і такий важливий, його навіть Росія намагається долучити до своїх успіхів . Хоча це картина кіностудії Олександра Петровича Довженка, знімалася картина на Україні і про Україну теж, і про війну - на Україні, в Україні, - як би ви не говорили. І я взяв спеціально на презентацію ролика, який відбувся в Українському домі, фрагмент фільму, де Биков каже: «Як же ви не помітили, ви над моєю Україною билися». - «А як тут помітити?» - «Е, ні, земля зеленішою, повітря блакитніше, небо блакитніше». Це Україна - не Малоросія».

Про ІІ Світову війну

«Сьогодні соромно мені чути, і, я думаю, ветеранам української армії, українцям, просто ветеранам, соромно і прикро, що якийсь чинуша визнав, що війну виграла тільки одна нація. Це не правда. Ні, це наша перемога. Є така телеведуча програми «Наодинці з усіма» Юлія Меньшова в Москві на Першому каналі, я у неї був в гостях. Вона мені задала запитання: «Ми святкуємо День Перемоги, чому наші ветерани вийдуть з гвоздиками, а ви вийдете з маками?» Вибачте, у вас гвоздики, а у нас своя квітка, який має коріння духовності ще з Київської Русі».

Про війну на сході

«Я не думаю, що мої однолітки могли уявити, що війна може до нас прийти саме з боку російських кордонів. Я зараз не кажу про російський народ, тому що я часто там буваю, багато знаю людей розумних, представників мистецтва, культури, які не підтримують кремлівські замашки. Ніхто не очікував, що війна почнеться з цього боку, тому сьогодні потрібно чесно сказати, що так, це просто вторгнення імперських амбіцій Кремля, бо йшов з-під впливу цілий народ. Думаю, що ті проблеми, які виникли на Донбасі, на моїй малій батьківщині, виникли від того, що довгі роки людей цікавили вугілля, метал, все, що можна продати і вкрасти, і мало хвилювала духовність, мало хвилювали коріння. Але дозвольте нам розібратися з цими проблемами самим, самому народу. Моя бабуся казала: коли сім'я лається, сусідам краще не влазити, нехай розберуться самі. Я поступив з Макіївки до Києва, не говорив українською мовою, на Донбасі говорили російською мовою, їх ніхто не вбивав. Тому все це вигаданий міф».

Про події річної давності

«Я за рік був до подій, уже був Майдан у нас, але ще не було вторгнення. До речі, я недавно був в Росії, зараз, на жаль, напевно, вже не буду бувати часто там, але я ніде не бачив українського солдата в Росії. А російський солдат стоїть у мене під Донецьком і в мене під Макіївкою. Мій брат, який живе в Макіївці, відчуває проблеми і горе. Донбас - це особлива стаття. Я там жив, багато людей там говорило і досі говорить російською. Але ось рік тому я був, на 9 травня запрошували мене, як земляка, міськвиконком, ходили ряджені козачки і закливали в Демократичну республіку Донбас. Я коли зайшов до мера міста: «Що це таке у вас?» - «Та перестань, вони клеять дурня, в демократію бавляться». І заходили чиновники, які повинні були відповідати за порядок на вулицях, служби, які за це відповідали, отримували гроші, звання генералів, всі вони говорили: «Та ладно, нехай вони побавляться у демократію». Ось вони і догралися. Правда, вони всі зараз кудись втекли, всі десь ховаються. Хоча соромно, коли держава, старший народ, як вони вважають, ховає у себе злочинців. Я думаю, все було заздалегідь сплановано і ця акція була продумана давно, починаючи від перших осіб і закінчуючи місцевим керівництвом в містах».

Про поїздки до Росії

« Робота в Росії, останнім часом це були фестивалі в Благовєщенську, в багатьох містах Росії, цікаві творчі зустрічі, телеканали російські... А сьогодні після нашого такої розмови з вашою радіостанцією може бути, буде якась заборона. Я не поїхав, запрошували на День Перемоги у Петербург, мав їхати до Малахова на передачу про картину «В бій ідуть лише старі», вона сьогодні затребувана на всіх телеканалах. Свідомо не поїхав, щоб не підливати масла у вогонь».

Про відвідини пологового будинку, де народжувала вдова українського солдата

«Дивовижна дівчинка, приголомшлива. Було дуже багато людей, було багато друзів, були воїни підрозділу, де служив цей солдат, захисник батьківщини, України, тому що це, дійсно, наша батьківщина, і дозвольте нам її мати. Народження подібних дітей у цей час - це ще одне підтвердження, що народ живий і народ буде жити, і ніхто не переможе такий народ, який сьогодні продовжує народжувати. Так, не буде батька, але у неї буде батьківщина, у неї буде мати, і будемо ми, люди».

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук