Верховна Рада на засіданні 14 липня в цілому ухвалила законопроект №3508-д про реструктуризацію боргів теплокомуненерго, газзбутів та облгазів за спожитий газ станом на 1 травня 2020 року. Нині вони перевищують 100 млрд грн. Окрім того, проект запроваджує реструктуризацію заборгованості водопостачальних підприємств (водоканалів) за спожиту електричну енергію.
Під час фінального голосування документ підтримали 303 народні депутати.
Проект закону встановлює порядок врегулювання підприємствами заборгованості за природний газ, його транспортування, а також за електрику.
Як повідомила прес-служба міністерства розвитку громад та територій, цей закон є життєво важливим у контексті підготовки до майбутнього опалювального сезону. «Без врегулювання заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» теплокомуненерго не зможуть стати повноцінними учасниками ринку природного газу та виконувати умови ринкових договорів», – наголосила заступниця голови міністерства Наталія Хоцянівська.
Відповідно до закону, регулювати заборгованість будуть за допомогою:
- взаєморозрахунків із залученням коштів держбюджету;
- реструктуризації залишку непогашеної заборгованості на визначених законом умовах;
- списання пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість, за умови погашення тіла боргу.
- зупинки заходи з примусового стягнення заборгованості, зокрема за договорами з «Нафтогазом» та операторами газорозподільчих мереж (облгазами).
Фактично, за газові борги державних та комунальних теплокомуненерго, водоканалів, а також приватних газзбутів та облгазів заплатить державний бюджет, себто платники податків.
Згідно з повідомленням міністерства розвитку громад та територій, у вересні до Верховної Ради подадуть другий законопроект, що міститиме зміни до держбюджету. А саме, перевірені державою суми, які підлягають компенсації, та визначені під контролем Мінфіну джерела погашення.
Раніше експерти громадянської мережі ОПОРА наголошували, що проект 3508-д має низку критичних недоліків та радили відхилити його. Зокрема, вони зазначали, що перед його ухваленням не було проведено аудиту боргів – коли і яким чином вони виникли, адже природа наявних боргів за спожитий природних газ та електричну енергію доволі різна.
«Левову частку «штучно створених» боргів [закон] пропонує компенсувати коштом платників податків приватним компаніям, а низку проблем «залишає у підвішеному стані». Зокрема, у повному обсязі компенсація передбачена газопостачальним та газорозподільчим підприємствам за «втрати», пов’язані із незастосуванням температурних коефіцієнтівдля споживачів у період з 2015 по 2018 роки, а також за виставлення ранків за «заниженими» нормативами споживачам без лічильників», – йдеться в заяві.
Експерти ОПОРИ зазначили, що норма Кодексу ГТС, на підставі якої облгази почали виставляти температурні коефіцієнти з жовтня 2018 року, почала діти діяти лише в березні 2017-го, а компенсацію з бюджету облгази хочуть отримати із 2015 року.
Низка облгазів, порушуючи законодавство, нараховували більший обсяг споживання газу населенню (множили обсяг за показами лічильника на температурний коефіцієнт) з 2015 року та отримували від «Нафтогазу» в свої газові мережі ці завищені обсяги газу. Газзбути ці завищені обсяги розподіляли по особових рахунках споживачів газу, але з 2015 року до жовтня 2018 року не виставляли їх споживачам в платіжках, а формували борги своїм абонентам.
«Справа температурних коефіцієнтів наразі знаходиться в Верховному Суді і законодавча гілка (Верховна Рада) фактично здійснює спробу підмінити судову гілку влади, «узаконивши» ці борги та компенсувавши коштом платників податків», – йдеться в заяві ОПОРИ.
Нагадаємо, попередня реструктуризація відбулася 2016 року. Тоді був ухвалений закон про перегляд заборгованості тепло- і водопостачальних підприємств за спожиту електричну енергію і газ. Борги підприємств теплокомуенерго за газ станом на 1 липня становили 18,7 млрд грн, штрафи – ще 4,5 млрд грн.