Військовий інженер та офіцер саперного підрозділу Максим зі Львова, який бере участь у бойових діях, розповів у Twitter про успішну операцію і знищення російських військових.
В оригіналі цей текст був опублікований англійською, ми переклали його на українську.
***
Нещодавно я виконав місію, яка значно вплинула на втрати росіян і повністю зіпсувала їхні плани оточення Лисичанська.
Спочатку була інформація від розвідки, що по той бік річки є росіяни і вони накопичують різну техніку. 6 травня мій командир попросив мене зробити інженерну розвідку на річці Сіверський Донець.
Разом із розвідувальними частинами для підкріплення 7 травня я вирушив на дослідження району Григорівки та Білогорівки. Фронтові підрозділи в Білогорівці повідомили про те, що на іншому березі річки збирається численна техніка РФ.
Я дослідив місцевість і вказав на місце, де росіяни могли би спробувати змонтувати понтонний міст, щоб перейти на інший бік. Крім того, використавши далекоміри, ми визначили, що річка має ширину 80 метрів, тому росіянам знадобиться 8 частин (по 10 м кожна) мосту, щоб перебратися на інший бік.
З такою течією річки я знав: щоби влаштувати такий міст, їм знадобляться моторизовані човни, а на роботу необхідно буде щонайменше дві години. Мені знадобився день, щоби все це перевірити. І я мав це зробити 8 травня.
Воїни 80-ї десантно-штурмової бригади показали, як завадили росіянам налагодити понтонну переправу і форсувати річку
Отже, доповів цю інформацію своїм командирам. Також я сказав підрозділу, який спостерігав за цією частиною річки, що їм потрібно стежити за звуком моторних човнів. Видимість у цьому районі була поганою, бо росіяни підпалили поля й ліси й кидали багато димових гранат. Крім того, був туман.
Вони мали почути звук. І вони його почули рано вранці 8 травня. Саме там, де я вказав. Я також був на місці, щоби перевірити все і бачив своїм дроном, як росіяни роблять понтонний міст. Негайно доповів про це командирам.
Озираючись назад, я думаю, що моя розвідка, а також підказки річковому підрозділу, зіграли вирішальну роль. Я переграв інженерів росармії. Росіяни намагалися поставити міст саме в тому місці, на яке я вказував.
Наш річковий підрозділ не бачив підрозділів РФ, але зміг почути моторні човни та негайно повідомити про це. Артилерія була готова.
Ми змогли підтвердити, що росіяни змонтували 7 частин мосту з 8. Росіянам навіть вдалося перекинути деякі війська та техніку через річку. Почалися бої. Приблизно через 20 хвилин після того, як розвідувальний підрозділ підтвердив встановлення російського мосту, важка артилерія вступила в бойові дії з російськими силами, а потім також втрутилася авіація.
Я залишався на місці. Ніколи в житті я не бачив/не чув такого важкого бою.
Після одного дня боїв, вранці 9 травня, міст був зруйнований. Частина російських військ (~30-50 одиниць техніки + піхота) застрягла на українському березі річки без можливості повернутись.
Вони намагалися втекти, використовуючи зламаний міст. Потім спробували влаштувати новий міст. Тоді наша авіація розпочала потужні бомбардування району і знищила там усіх росіян, які залишились, та інший міст, який вони намагалися зробити. За неперевіреними даними, там залишилось близько 1500 мертвих росіян.
Їх стратегічною метою було переправитися через річку, а потім оточити Лисичанськ. Але їхні плани провалилися.
10 травня понтонний міст був повністю зруйнований. Саме тоді ви побачили фотографії з цього району.
Я був на землі, виконував там роботу разом з іншими українськими героями. Я зробив свою частину, і це мало значний вплив. Пишаюся служінням Україні!