Як карантин змінив фестивалі

Пандемія внесла суттєві зміни у культурне життя цілого світу: скасовано Каннський фестваль та фестиваль у Карлових Варах, а також багато-багато інших. Хтось вирішив провести події оналй, хтось переніс терміни. Десятки фільмів та театральніх прем’єр не відбудуться вчасно, театри транслюють старі вистави, а живі концерти не повернуться ще протягом тривалого часу. Як дати раду фестивалям, які немислимі без великої кількості людей, зібраних одночасно та в одному місті? Як з цим викликом дають собі раду львівські форуми?

Віртуальні світи на Respublica.fest, онлайн-кінотеатр від Wiz-Art та нові формати презентацій книг від Bookforum – про це йшлося під час дискусії «Культурна подія онлайн», у якій взяли участь креативна директорка Wiz-Art Ольга Райтер, програмна директорка львівського Форуму видавців Софія Челяк та директор Respublica.fest (Хмельницький) Андрій Зоїн.

Ольга Райтер, Софія Челяк, Андрій Зоїн та модераторка Єва Якубовська

Що приніс онлайн

Ольга Райтер, Wiz-Art: Ми би не звернулись до онлайну, якби не карантин. Він дозволив нам збільшити аудиторію, тому що наші офлайн-покази охоплюють приблизно 450 глядацьких крісел, а під час наших онлайн-показів Quarantine Comedy Shorts та Quarantine Family Shorts аудиторія зросла до тисячі унікальних відвідувачів за вечір. Багато глядачів нарешті отримали змогу прийти до нас і переглянути фільми. Без онлайну ми б ніколи не створили кнопку «donate» на сайті. Також онлайн підштовхнув нас розробляти сайт онлайн-кінотеатру Big Short саме для короткометражних фільмів.

Софія Челяк, BookForum: В перші дні карантину ми придумали літературні читання онлайн «Літкур’єр», які стали центральною подією. Нам було важливо відчувати себе потрібними, а для глядачів це стало своєрідною терапією.

Андрій Зоїн, Respublica.fest: Ми не переносили фестиваль, а вирішили зробити його повністю в онлайні, незважаючи на те, що раніше ми скептично ставились до онлайн-трансляції. Я долучився до музичного онлайн-фестивалю «Інтерсіті», а від музичної агенції Contrabas.promo вчусь, як переходити в онлайн. Ми зрозуміли, що не треба показувати довгі сети артистів, а краще чергувати з інтерв’ю, зум-чатами та спілкуванням в коментарях. Перший «Інтерсіті» ми транслювали на «Громадському» з охопленням у 15 тисяч переглядів, а другий – на «Телебаченні Торонто», де нас подивилось 82 тисячі людей. Ми також почали збирати донейти під другого фестивалю і завдяки цьому він повністю окупився.

Фестиваль Wiz-art офлайн завжди збирає повні зали

Виклики формату

Ольга Райтер, Wiz-Art: Здається, що зробити кінофестиваль онлайн – це найпростіше, бо всі ж дивляться Netflix, Megogo. Але насправді фестиваль – це теж комунікація, цілий ритуал і своєрідна дисципліна. Ти обираєш який фільм дивитися і коли, можливо ти б навіть ніколи його не подивився, бо проклікав би чи вимкнув. А виявляється, що він би міг змінити твоє життя. Ми завжди пушимо на інтерактив і також пояснюємо, чому важливо дивитись фільми в підбірках, а не по одному. Ми за дисципліну, не тому що ми такі злі, а просто щоб люди знайшли той час і провели його разом з нами.

Софія Челяк, Bookforum: Завдяки «Літкур’єру» в нас збільшились можливості, тому що організувати літературну подію і читання не так складно. Тобі не треба робити так, щоб людина не фонила. Не потрібно робити захист для сайту, щоб людина не спіратила фільм. Автор сідає і читає уривок тексту. Для них було складно говорити в екран, і навіть коментарі, лайки і сердечка нічого не означали. Багатьом потрібно було, щоб я спілкувалася з ними і пояснювала, що і як відбувається. Нам набагато легше тепер витягнути когось, але за умови, що ці люди готові брати участь в онлайні.

Андрій Зоїн, Respublica.fest: Люди ідуть не стільки через музику, а задля інтерактиву, спілкування, слемів, знайомств. Тому ми присвятили увагу саме цьому. Щоб людина, яка сидить за комп’ютером змогла відчути енергетику музичного фестивалю. На Інтерсіті ми побачили, що артисту важко грати і переживати якусь енергетику, якщо немає людей, бо коли вже є хоча б 10 чи 20, то він одразу змінюється.

Через ці два виклики ми вирішили створити фестивального Аватара – людину з камерою і навушниками. Це працює так: глядач за донейт може керувати аватаром. Тобто, за вказівками глядача аватар може підходити до головної сцени, спускатися у фортеці чи до наметового містечка, де колись лежав намет глядача. Якщо Аватар має планшет, то він може навіть зробити фото з музикантом і глядачем через планшет, приставивши його біля музикантів. І навіть обійняти їх. Ці аватари, також будуть аудиторією, яка слухає музикантів. Ми будемо використовувати зйомку 360 градусів. Ми можемо розставити гурти по фортецях, а людина зможе слухати музику і водночас досліджувати замок.

Respublica.fest Фестиваль є оpen air фестивалем музики та стріт-арту

Аудиторія

Ольга Райтер, Wiz-Art: Кількість тих, хто переглядає фільми, збільшилась. Але перегляди змінюються хвилями, бо всі фільми є в онлайн-доступі. Мені здається, що має бути обмежений доступ до контенту, щоб всі усвідомлювали обмежений час, наприклад 24 години, щоб подивитись фільм. Бо його потім більше не буде в мережі. Ми будемо робити геолокацію і показувати фільми лише в Україні – це все пов’язано з авторськими правами, бо ми думаємо також про авторів, які плекали свої фільми. Робити реліз на весь світ не дуже доцільно.

Софія Челяк, Bookforum: Відвідувачами програмних заходів під час фестивалю були 25 тисяч людей. Якщо говорити про фестиваль офлайн, то так чи інакше ти потрапляєш в його атмосферу, а якщо ти вдома, то поруч у тебе є побут, робота і фестиваль. Часто фестиваль можуть не ставити в пріоритети. Через це банально може страждати споживання фестивалів і фестивальної продукції. Зараз це питання: наскільки сильною має бути залученість глядачів, щоб вони поставили в пріоритет фестиваль незважаючи на все інше, що їх оточує.

Андрій Зоїн, Respublica.fest: Минулого року наш фестиваль був безкоштовним і до нас прийшли 50 тисяч людей. З них 10-12 тисяч це постійні відвідувачі. Беручи участь в Інтерсіті ми бачили, що долучились глядачі з інших країн, яких було приблизно 20%: Велика Британія і Штати. Зараз ми найняли окрему людину, яка буде поширювати інформацію про фестиваль серед діаспори у різних країнах. Бо вони там були дуже раді і їм дуже цікаво. Ми говорили, що 10-та республіка має пережити масштабування, тож ми збільшимо аудиторію набагато. Ми познайомились з людьми, які допомагатимуть робити наш фестиваль онлайн. Ми запросили Катерину Рай та Нікіту Ходякова, які створюють віртуальні світи. Я не уявляв, що з такими речами ми можемо мати точки дотику.

Книжковий форум є однією із центральних подій львівського культурного року

Монетизація онлайн-подій

Ольга Райтер, Wiz-Art: В нас буде платна і безкоштовна частини фестивалю. Безкоштовна – це освітня частина з дискусіями, ретроспективами авторів, тощо. А платна – перегляд фільму як в кінотеатрі за фіксованою платою – один квиток в кіно. По-перше, це перешкоджатиме піратству, а по-друге ми хотіли би заплатити авторам за їхні фільми, хоча б символічну ціну. Ми розраховуємо на те, що аудиторія яка заплатить, так чи інакше хоча б раз скористається тим. Ми розраховуємо отримати 6-8 тисяч логінів, які зареєструються і зроблять оплату. Це обмежує аудиторію, але ми хочемо щоби були повага і віддача.

Андрій Зоїн, Respublica.fest: Ми або продаєм квитки, або не продаємо квитки. Залежить від фінансування. Якщо є фінансування від фонду, то фестиваль стає безкоштовним. Кошти від донорів та грантів – це джерело наших гонорарів для артистів тепер.

Софія Челяк, Bookforum: Ми знаходили фінансування або самі дофінансовували фестиваль і не продавали квитки на події.

Черги на культурні події, Чи залишаться вони у майбутньому?

Про партнерів

Андрій Зоїн, Respublica.fest: Всі наші комерційній партнери, як і ми, не розуміють як правильно діяти. Зараз вони відмовилися підтримувати фестиваль. Вони хочуть бачити цифри: охоплення, скільки людей дивитимуться одночасно. В нас є два некомерційні партнери. Один USAID, а іншого ми поки не афішуємо. 95% фестивалів перенесли на наступний рік, тому що ніхто до кінця не розуміє, як їм поводитись в такому часі.

Софія Челяк, Bookforum: У нас є позитивний кейс підтримки від партнерів. Ми є партнерами поетичної платформи Versopolis, яку фінансує фонд «Креативна Європа». Суть платформи в тому, що є 32 фестивалі у Європі, які представляють молоду поезію. Кожен фестиваль номінує та запрошує по три автори і ми видаємо збірки. Одна частина фінансування призначена для видавництва збірок, а інша – на мобільність. Коли почався карантин, то почали відмінятися фестивалі, всі стикнулися з поверненням коштів, застряганням людей в інших країнах. «Креативна Європа» відразу надіслала варіанти, як наша платформа може існувати і на які поступки вони готові піти, а також рекомендації щодо наших зобов’язань. Вони дали пояснення, що заходи можна перенести в онлайн, інформували про послаблення карантину в Євросоюзі.

Але мої колеги з деяких країн казали: добре, що вас заставили перейти онлайн, тому що в нас все передбачено на реальну подію і не факт, що затверджені документи дозволять перейти в онлайн. Вони досі чекають відповіді від своїх фондів. В нас є постійні партнери фестивалю і вони всі готові підтримувати і переформатовуватись під онлайн. Іноземні інституції разом з нами продумують, як можна зробити так, щоб подія була якісною на рівні онлайну. А з комерційними партнерами завжди було складно, бо література ніколи не була для них на часі. Все залежить від фондів.

Ольга Райтер, Wiz-Art: Я спостерігала за колегами, які скасували або перенесли фестивалі. Ми є частиною мережі European Audience Awards – це сім фестивалів у Європі, які показують фільми-переможці глядацької програми і зараз ми бачимо, що більшість з них мають застрахований бюджет на онлайн чи оффлайн фестиваль: їхні грантодавці і партнери залишились з ними.

В цивілізованій Європі вони розуміють, що культурна подія це не лише zoom. Ми звернулись до комерційних спонсорів, але зараз комунікація трішки призупинилась. Думаю, що наш головний партнер – це наші глядачі, Український культурний фонд і місто.

Цікаво, як нас буде підтримувати один з наших постійних партнерів – Держкіно, зважаючи на останні події.

Книжкові презентація, дискусії чи майстер-класи: чи можливо їх проводити онлайн без втрат?

Офлайн vs Онлайн

Софія Челяк, Bookforum: Думаю, що деякі речі залишаться онлайн. Бо ця ситуація показала, що діячі культури недооцінювали такий формат. Ми робили стріми, але вони не були розраховані на онлайн-аудиторію. Припускаю, що наприклад автори замість, того щоб їхати в тур, зможуть провести онлайн-подію на всю країну, а видавець з безкоштовною доставкою розішле книжки. Втім думаю, що все таки навіть найбільші інтроверти засумували за офлайном і живим зустрічам.

Андрій Зоїн, Respublica.fest: Ми точно залишимо онлайн-формати, бо вже туди глибоко проникли. Можливо ми будемо створювати нові речі, наприклад віртуальний фестиваль. Те що ми цього року створили, залишиться і на наступний рік. Бо це і ширші охоплення, і нові аудиторії, які люблять віртуальну і додаткову реальність.

Ольга Райтер, Wiz-Art: Сподіваюсь, що в майбутньому все буде пропорційно розподілено. Ми цього року планували побудувати онлайн-бібліотеку, але її цільовою аудиторією були представники індустрії. Ми хотіли би повернутися до офлайну. Частина фестивалю складатиметься з офлайнових подій: open-air, автокінотеатр і проекція на стіни багатоповерхівок або на лед-екранах. Але ми хочемо ствоирит можливість дивитись фільми в онлайні довше і це могло би бути добрим доповненням.

Я не уявляю своє життя інакше, ніж так як ми прожили його за три місяці. Але правда – ми скучили за нашими реальними глядачами. Важливо, що зараз ми почали цінувати глядача, який став нашим партнером і підтримкою, бо він звертає свою увагу у морі інформації.

Повністю розмову можна послухати тут.

Фото надані прес-службами Wiz-Art, Respublica.fest та Bookforum. На головному фото: вуличний кіноперегляд фестивалю Wiz-Art.