У п'ятницю, 29 вересня, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповість про те, як наші політики маніпулюють питанням підтримки ЗСУ для власної вигоди.
***
Протести проти неправильного використання коштів під час війни сьогодні відбуваються у багатьох містах України. Зазвичай в них беруть участь люди, які щиро прагнуть посилити фінансування Сил оборони і зупинити некритичні витрати з місцевих бюджетів. Але так буває не завжди.
Днями біля міської ради Львова відбулися мітинги нібито за скорочення некритичних витрат та збільшення видатків на допомогу ЗСУ. Ініціатором та учасником цих акцій став місцевий депутат Олексій Різник. Знаний як юрист і бізнесовий та політичний партнер ексцентричного підприємця Григорія Козловського. Козловський у свою чергу відомий широкій публіці як власник тютюнової фабрики, яку пов’язують зі скандалами навколо контрабанди сигарет, а ще як президент футбольного клубу «Рух». Людина нестримного темпераменту, яка грає виключно за власними правилами.
Партнер Григорія Козловського Олексій Різник успадкував не лише статус свого друга, як найбагатшого депутата Львівської міської ради, але також і способи ведення політичної боротьби. З мером Львова Андрієм Садовим у Козловського, а тепер і Різника, виникають постійні тертя навколо теми будівництва у місті.
І ось минулого тижня Олексій Різник опублікував допис зі своїм фото, де він одягнений у футболку «Садовий, віддай 2 ярди на ЗСУ». Два ярди – це два мільярди гривень. Депутат Різник також анонсував флешмоб, де кожен, хто задонатив 1000 грн на оборону і розмінування, отримував таку ж футболку, як і в нього. Ці футболки можна було забрати у ресторані «Королівська пивоварня», який належить вже згаданому партнеру Різника Григорію Козловському. Згодом депутат Різник прийшов у цій футболці на засідання виконавчого комітету ЛМР, де запропонував додатково профінансувати програми заходів, пов’язаних з національним спротивом. А далі вже був вуличний пікет від депутата Різника, де він звинуватив мера Львова Садового у намірі закопати гроші у бруківку, а не віддати на військо.
У цьому пікеті взяли участь приблизно двадцять людей, переважно літнього віку. Вони були одягнуті у «фірмові» футболки від Олексія Різника. А наступного дня вранці, 28 вересня, на площу Ринок у Львові знову прийшли кілька десятків пікетувальників у таких же футболках. Контингент зібрався доволі колоритний. Увагу до себе привертали чоловіки з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Учасники цього мітингу завчено, хоча й не дуже впевнено відповідали, що вони виступають проти виділення грошей на бруківку. А дехто плутався у свідченнях і не міг логічно пояснити свою мотивацію.
Отже маємо класичні замовні акції, які імітують вуличні протести і незадоволення діями місцевої влади. І займається таким депутат від фракції «Європейська Солідарність», який декларував сотні мільйонів гривень прибутків, але щось не поділив із мерією Львова. Абсолютно ганебна поведінка і недолуга спроба видати себе за борця за народні інтереси.
Водночас у Львові відбуваються справжні протести проти некритичних бюджетних витрат. Щотижня у п’ятницю активіст і громадський діяч Святослав Літинський проводить одиночні пікети біля Львівської ОВА. До нього постійно долучаються десятки небайдужих громадян. Завдяки цим акціям на Львівщині скасували реконструкцію лижної траси за майже 100 мільйонів гривень, а голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький доручив головам громад переглянути доцільність оголошених тендерів. На відміну від проплачених мітингарів учасники чесних пікетів можуть зрозуміло і відкрито пояснити, чому вони вийшли протестувати.
І на завершення скажу, що Львів показує приклад містам України, як потрібно допомагати ЗСУ. Місто і раніше було серед лідерів такої допомоги, а цього тижня видатки міського бюджету на потреби військових збільшили до одного мільярда гривень. Гроші підуть на закупівлю дронів, автівок та на субвенції для військових частин.
Отож народні протести бувають дуже різними. І шкода, що в умовах війни дехто з наших політиканів уже влаштовує вуличні розбірки навколо бюджетів і бізнес-інтересів, прикриваючись питаннями підтримки наших військових.