Закатований на Львівщині ідеолог українського націоналізму

Юрія Липу можна називати письменником, лікарем, громадським діячем, публіцистом та одним з ідеологів українського націоналізму. Він давав українцям надію, коли вони були зневірені, та називав меганацією, якій потрібно усвідомити власну велич. Юрія Липу закатувало НКВС у 44 роки, але все ж за життя він встиг зробити чимало.

ZAXID.NET розповідає цікаві факти із біографії великого українця, який похований на Львівщині.

***

Юрій Липа народився у 1900 році, але є різні версії про його походження. За однією з них, Юрій є сином видатного українського письменника, громадського діяча Івана Липи та народився у Одесі. За іншою, хлопчик народився на Полтавщині у сім’ї священника Андрія Геращенка та Єлизавети Геращенко, при народженні йому дали ім’я Георгій. У Єлизавети та Івана Липи нібито був роман, тому є припущення, що Юрій Липа (Георгій Геращенко) міг бути його рідним сином, але цього достеменно невідомо. Іван Липа всиновив Георгія ще дитиною, змінивши його ім’я на Юрій.

Іван Липа входив до «Братства Тарасівців» і був серед тих, хто на могилі Тараса Шевченка присягав втілювати українську національну ідею та поширювати безсмертні ідеї Кобзаря.

Початкову освіту Юрій здобув в Одесі, де також навчався у Новоросійському університеті. У 17 років хлопець робив перші літературні кроки, писав брошури. Юрій вступив до Гайдамацької дивізії, брав участь у боях із більшовиками на вулицях Одеси. Був членом одеської патріотичної організації «Січ», пізніше приєднався до куреня Морської піхоти УНР.

Юрій Липа у юності

«Це було в 1919 році. Люди вмирали і недалеко від фронту, і в самому Кам’янці від нестачі найпотрібнішого… Батько мій, тоді лікар Військового міністерства, приходив сумний і мовчазний. Дуже часто доводилося тільки безрадно дивитися, як гинуть від пошестей і хвороб найкращі люди… Після кам’янецької доби немало минуло часу, але все ж пам’ять моя не могла викреслити тих тяжких хвилин, коли лікарі нічим не могли помогти хворим. По Кам’янці пішов я на медицину», – писав Юрій Липа.

Іван Липа казав сину: «Я знав, що ти вибереш медицину. Це добре. Медицина дасть тобі не тільки фах, вона дасть тобі цілий світогляд».

Традиційні методи навчання не виправдовують ваших очікувань? Альтернатива є! Дистанційна школа «Оптіма» пропонує інноваційний підхід. Комбіновані уроки, інтерактивні завдання, авторські матеріали – усе це не просто забезпечує високу ефективність навчання, але й формує в учнів цікавість до нового. Дізнайтеся, як вступити до дистанційної школи, та розпочніть захопливу подорож до знань!

Із 1922 року Юрій Липа навчався на медичному факультеті Познанського університету, але також не полишав громадсько-політичної діяльності. Юрія називають «лікарем українських душ».

Із своїм близьким другом Євгеном Маланюком Липа входив до літературної групи «Танк», а також долучався до таких організацій, як «Авангард», «Ми», «Сонцесвіт», «Варяг».

Юрій Липа подарував українцям надію, коли вони були зневірені. Він говорив, що українці – це меганація і нам потрібно усвідомити власну велич, закликаючи пізнавати себе. Липа писав про непереможність української культури та необхідність позбавитись від малоросійських комплексів.

Він закликав: «Вперед, Україно! В тебе тяжкії стопи! Пожари хат димлять з-під них: ні Росії, ні Європі не зрозуміти синів твоїх...» та наполягав на тому, що «відвічна вісь батьківщини магнетує» до Півдня.

Юрій Липа є одним з ідеологів українського націоналізму

Ідейно-філософські погляди Липи розкриті в його працях «Призначення України» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940) та «Розподіл Росії» (1941), де він виступає як теоретик сучасної української геополітики. Загалом у доробку Липи понад 200 різноманітних творів у різних жанрах, зокрема й лікарські праці.

Юрій Липа є одним з ідеологів українського націоналізму та вважається одним з видатних українських філософів першої половини ХХ ст. Тривалий час він жив у еміграції та знав багато мов, зокрема молдавську, татарську, польську, англійську, турецьку, німецьку та ін.

1940 році Юрій Липа разом із Левом Биховським, Михайлом Садовським та Іваном Шовгенівим створив у Варшаві Український Чорноморський інститут. Вони хотіли, щоб після відновлення Української держави установа діяла у Одесі та була центром наукових досліджень. Юрій Липа приїздив до Одеси та організував видання кількох наукових збірок, але війна не дала здійснити задумане.

У 1943 році Юрій Липа переїхав поблизу Яворова, що на Львівщині, та був одним з активних учасників українського руху опору. Доктор надавав медичну допомогу повстанцям, проводив курси невідкладної допомоги. 19 серпня 1944 року Юрія Липу захопив підрозділ НКВС у селі Іваники Яворівського району, а 20 серпня його замордували.

Юрія Липу поховали у селі Бунів Яворівського району. Пам'ять про визначного українця вшановували у різних містах, у Одесі є вулиця Івана та Юрія Лип, вулиця Юрія Липи є й у Львові, Києві, Сумах. У Винниках біля Львова обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих названий на честь Юрія Липи.

При підготовці матеріалу використано дані Вікіпедії, проєкту «Велич особистості» (ютуб-канал Ірини Фаріон), «Українського тижня», «Українського інтересу», видання «Україна молода».