В Україні посилили кримінальну та адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Хоч законодавство й раніше передбачало заборону знущання над тваринами, однак ці заборони не були так детально прописані, та й штрафи для порушників були переважно незначними. Тепер розміри штрафів зросли, а за деякі прояви жорстокості замість адміністративної передбачена вже кримінальна відповідальність.
Окрім того, заборонено пересувні цирки з тваринами, пересувні зоопарки, використання тварин у рекламі. Нагадаємо, законопроект №2351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)» Верховна Рада ухвалила ще 15 липня. Ним внесено понад 60 правок у законодавство щодо захисту тварин. У серпні закон підписав президент Володимир Зеленський, а 8 листопада закон вступив у дію. ZAXID.NET пояснює, що змінилося і які нововведення запроваджено.
Що таке жорстоке поводження з тваринами?
У законі прописано, що жорстоке поводження – це знущання над тваринами, яке спричиняє їхні муки, завдає їм фізичного страждання, а також нанесення тілесних ушкоджень, каліцтво або дії, що призвели до загибелі тварини. Під це визначення підпадає і хуліганське чи здійснене з корисливою метою нацьковування тварин одна на одну або на інших тварин, а також залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин. Жорстоким поводженням може вважатися навіть порушення правил транспортування тварини.
«Відповідальність посилилася. Раніше багато визначень мали більше декларативний характер, частина взагалі не була законодавчо врегульована. Тепер деякі з порушень, які передбачали накладення штрафу, криміналізували, тобто за них тепер передбачена кримінальна відповідальність», – пояснила львівська зоозахисниця Андріана Байло.
Вона зазначила, що у 2006 році було прийнято закон про Захист тварин від жорстокого поводження, але він мав більше декларативний характер. У 2017 році було введено кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Проте лише зараз відповідальність посилили. Це, на її думку, мало би захистити тварин від жорстокого поводження.
Що заборонено?
- Пересувні цирки з тваринами, пересувні звіринці, пересувні зоопарки та пересувні виставки диких тварин;
- Негуманне дресирування, дарування тварин як призи;
- Використання тварин у рекламі розваг і закладів харчування; використання диких тварин для фотографування;
- Залишати тварину без нагляду в автомобілі за температури +20°C або +5°C;
- Залишати тварину прив'язаною у громадських місцях, поблизу зупинок, біля магазинів тощо;
- Знущатися з тварин, цькувати та пропагувати жорстке поводження з ними;
- Вбивство тварин для регулювання чисельності безпритульних тварин (дозволені лише гуманні методи: біостерилізація, влаштування у притулок тощо);
- Побиття, травмування, отруєння тварин, цькування тварин на інших, використання тварин як мішені при стрільбі;
- Розведення птиці для фуа-гри;
- Жебракувати з тваринами, зокрема безпритульними;
- Прив'язувати тварин до машин/мотоциклів та примушувати до бігу.
Яке покарання за жорстоке поводження з тваринами?
За порушення правил утримання, як і раніше, загрожує адміністративна відповідальність. Але тепер штрафи зросли.
За знущання над тваринами без завдання тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, а також за залишення тварини напризволяще та інші порушення правил утримання та транспортування загрожує від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить приблизно від 3 до 5 тис. грн. Якщо аналогічні дії вчинені щодо двох і більше тварин або групою осіб, або особою, яку протягом року було оштрафовано за таке саме порушення, штраф становитиме від 5,1 тис. грн до 8,5 тис. грн або можливий адміністративний арешт на строк до 15 діб.
Якщо собаку постійно тримають прив'язаною біля будинку, не можна, щоби довжина її прив’язі була меншою за 20 метрів. Для сторожових собак довжина прив’язі має бути понад 10 метрів. Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні чи споруді, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря понад +20°С або нижче нуля.
Також не можна залишати собаку прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей, а також прив’язувати та примушувати бігти тварину за автомобілем чи мотоциклом.
У новому законі деякі порушення замість адміністративної тепер передбачають кримінальну відповідальність. Так, за знущання, які вчинені з особливою жорстокістю, або повторно, а також насильницькі дії щодо тварини, які спрямовані на задоволення статевої пристрасті, передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 8 років із конфіскацією тварини.
Важливим зоозахисниця Андріана Байло вважає й те, що тепер за пропаганду жорстокого поводження з тваринами передбачена кримінальна відповідальність. За знущання над тваринами для створення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, а також за збут чи поширення продукції, яка пропагує жорстоке поводження з тваринами загрожує від 5 до 8 років ув’язнення.
У всіх цих випадках тварину можуть конфіскувати, якщо її життю загрожує небезпека.
Також у новій редакції закону введено поняття «каліцтво» та «тілесне ушкодження» тварини.
До слова, кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами тепер передбачена з 14 років, раніше вона починалася з 16 років.
«Ми часто стаємо свідками жорстокого чи безвідповідального поводження з тваринами. Діти бувають жорстокі у поводженні з ними. Тепер кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами передбачена з 14 років», – пояснила Андріана Байло.
Також забороняється замуровування тварин у підвальних приміщеннях. Зоозахисниця пояснює: «Це важливо, що тепер це прописано, бо відомі випадки, коли в підвальних приміщеннях замуровували віконця чи дірки, через які туди потрапляли коти, і вони не могли звідти вибратися».
Більше читайте у рубриці «Домашні тварини»
Також, на її думку, дуже важливим у цьому законі є заборона евтаназії для регулювання чисельності тварин. Дозволяється лише біостерилізація чи влаштування у притулок.
До слова, особам, які винні у жорстокому поводженні з тваринами, згідно із нормами закону, забороняється утримувати їх:
- якщо особа вчинила адмінпорушення – протягом одного року;
- якщо вчинено злочин проти тварини – протягом 10 років.
Обов’язки власників тварин
У законі вказано, що власник чи людина, яка супроводжує домашню тварину, мають використовувати:
- поводок, якщо тварина може становити небезпеку для життя чи здоров’я людей;
- намордник на собаках небезпечних порід;
- нашийник із позначками-ідентифікаторами.
Встановлено адмінвідповідальність за неприбирання власником тварини її екскрементів у громадському місці. Штраф становить від 170 до 340 грн, за друге порушення –340-510 грн. Раніше він був 51 грн.
За вигул собак у не відведених для цього місцях власнику загрожує штраф від 170 до 340 грн. За словами Андріани Байло, наразі облаштовано ще мало місць для вигулу собак. Але, на її думку, закон має спонукати розвивати цю інфраструктуру. До прикладу, у Львові робота над створенням таких зон для вигулу активно триває.
Також штраф загрожує власнику за вигул собаки без повідка і намордника. Раніше штраф був 17-51 грн, тепер зріс вдесятеро. Проте ця норма стосується лише порід собак, які віднесені до категорій небезпечних. Зазначимо, що в межах виконання законів «Про страхування» та «Про захист тварин від жорстокого поводження» 10 листопада Кабінет міністрів України на своєму засіданні затвердив перелік небезпечних порід собак. До нього внесли доберманів, догів, ріджбеків, мастифів, ротвейлерів, бульдогів, бультер'єрів, вівчарок, вовкодавів та інших – усього 51 порода та метисів цих порід.
Перелік небезпечних порід (для збільшення клікніть на зображення)
Якщо ж порушення здійснено повторно впродовж року, то штраф зростає до 340-510 грн. Якщо при цьому здоров'ю людини чи її майну було нанесено шкоду, то штраф становитиме від 1700 до 3400 грн із конфіскацією тварини.
Власникам забороняється залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря понад +20°С та менше +5°С.
Якщо тварина хвора на сказ або іншу особливо небезпечну хворобу, і її необхідно умертвити, обов’язково має бути документ від ветеринара. Раніше це питання не регулювалося.
Більше читайте у рубриці «Домашні тварини»
Що стосується диких тварин, то забороняється утримувати їх у закладах громадського харчування, нічних клубах, готелях, оздоровчих закладах та інших непридатних громадських місцях, а також у квартирах, приватних будинках, присадибних, садових ділянках. Окрім цього, забороняється надавати фотопослуги з дикими тваринами, окрім зоопарків, цирків і дельфінаріїв, а також використовувати тварин для реклами в розважальних закладах та закладах громадського харчування. Проте у законі не вказано, що робити з дикими тваринами, яких вже утримують у людей чи в закладах.
Закон також визначає перелік умов для умертвіння тварин. Також у ньому передбачені умови утримання сільськогосподарських тварин, а також посилено захист вагітних тварин.
Хто все це контролюватиме?
Якщо ви стали свідками жорстокого поводження з твариною, необхідно звернутися до поліції. Поліцейські мають з’ясувати всі обставини справи та притягнути винну особу до відповідальності.
Також закон дозволяє поліції тимчасово (на час розслідування і судового процесу) вилучати тварин у власників, яких підозрюють у жорстокому поводженні.
«Раніше, якщо тварину утримували в неналежних умовах і її життю загрожувала небезпека, необхідне було рішення суду про її конфіскацію. За цей час вона могла загинути. Тепер, якщо її життю загрожує небезпека, дозволяється тимчасова конфіскація тварини. Щоправда, наразі не до кінця врегульоване питання утримання тварини на час її конфіскації», – пояснила Андрана Байло.
Також деякі повноваження покладено на місцеві ради. Зокрема вони повинні:
- не допускати діяльності пересувних виставок та зоопарків, іншої забороненої діяльності;
- встановлювати перелік тварин, які потребують охорони на їхній території.
Нагадаємо, проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)» було подано у жовтні 2019 року. У лютому 2020 року його прийняли у першому читанні, а 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила його остаточно. Тоді за проект закону у другому читанні проголосували 285 народних депутатів. На початку серпня закон підписав президент Володимир Зеленський.
Із повним текстом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)» можна ознайомитися за посиланням.
Більше читайте у рубриці «Домашні тварини»
*у матеріалі використано фото Оксани Ільницької та з відкритих джерел