1927-й. Міські хроніки від Mankurta

Польща воювала зі шпигунами. Вони були всюди. Трохи воювала з національними меншинами, але в дещо завуальованій формі. На вокзалі в Варшаві вбили радянського посла Войкова. В Америці стратили Сакко і Ванцетті. А у Львові не знаю, що було.

Як казав мені колись художник Богдан Братейко про «полосу неприятностей» в його житті - ото як почалася в 39-му, так і тягнеться по нинішній день. Минулого разу в бібліотеці не було світла. Цього разу не було газети «Кур'єр львовскі» за 1927 рік.

Навмання взяв видання «Gazeta lwowska». Такі собі чотири маленьких сторіночки, з яких остання завжди була зайнята біржовими новинами, друга і третя - нецікавими оголошеннями, а на першій майже нічого не було про Львів. Весь текст - шрифтом №6 або 4. І будь мудрий, зроби план, як казали в неправильні часи.

Польща воювала зі шпигунами. Вони були всюди. Ще трохи воювала з національними меншинами, але в дещо завуальованій формі. На варшавському вокзалі вбили радянського посла Войкова. В Америці стратили Сакко і Ванцетті.

А у Львові не знаю, що було. Хіба з кожним роком все гучніші і помпезніші святкування річниць львівської перемоги в польсько-українській війні.

 

12  січня

Ліквідація шпигунської афери

До рук сил безпеки попав дуже важливий  документ, який компрометує решту сумнозвісних героїв шпигунської афери Лямхи, Хмельницького і капітана Микити. У цьому листі фігурують прізвища осіб, які до цього часу бавляться на свободі, а відомі вони тому, що використовують свої впливи, щоби послабити оскарження капітана Микити.

У зв'язку з цим очікують нові сенсаційні арешти.

 

15 січня

Національні меншини

Комісія спеціалістів до справ національних меншин і східних воєводств займалась справою шкільництва загального і середнього, української, білоруської та литовської меншин і прийняла відповідне рішення.

Потім приступили до обговорення конкретних справ щодо православного костела. Постановили також впровадити анкету для різних галузей, які мають відношення до національних меншин.

Решту засідання комісія присвятила розгляду питань, які стосуються єврейської меншості.

До рішень, які тоді приймалися в цих питаннях, ми ще повернемось в кінці.

 

26 січня

Постійні чутки

В деяких газетах з'явилися останнім часом чутки, ніби в найближчому часі має бути створений державний підсекретаріат по справах національних меншин. З напівофіційних кіл повідомляють, що всі подібні чутки, які з'явилися в газетах, позбавлені підстав.

 

9 лютого

Свідчення совітських пілотів

Сов. льотчики, які кілька днів тому зробили посадку в Луцьку і в цей час є інтерновані, зробили заяву польським владам про своє бажання залишитися в Польщі та попросили, щоби їх не відправляли назад до Совітів. Це прохання, правдоподібно, буде виконано, в той же час совітський літак, згідно з приписами міжнародного права, буде повернутий Совітам.

Пілоти повідомили, що керівниками повітряного флоту у Совітів є німці, так само, як і отруйні гази є німецького виробництва. На радянській території існує уже багато хімічних лабораторій з отруйними газами, окрім того, совітська армія має найбільш досконалої конструкції найновіші літаки, частково броньовані, які так само є продуктом німецької техніки.

Ну, що знали, про те й розповідали. Знали, виходячи з тексту, небагато.

 

23 лютого

З Комітету Відзначення Іменин Маршалка Пілсудського

В неділю 27 числа поточного місяця в залі засідань Магістрату міста Львова відбудеться пленарне засідання організаційної секції, стрілецької секції, а також секції преси Комітету Відзначення Іменин Маршалка Пілсудського. Запрошення розіслані. Присутність всіх членів зазначених  секцій є обов'язковою.

Отак і писали назву - з чотирьох великих букв. Зал засідання Ратуші не вміщав всіх членів КВІМП - збиралися по секціях. Іменини Маршалка - це вам не пес чхнув.

 

4 березня

Ліквідація шпигунської шайки.

Політична поліція в Варшаві арештувала і ліквідувала членів шпигунської шайки. У своїй антипольській роботі ця шайка активно використовувала молодих жінок. В руки влад попав великий матеріал, який підтверджує, що шайка розпоряджалась великими сумами та залучила до своєї роботи цілий ряд осіб.

Арештовані:

Даніель Вітренко, колишній російський генерал і головний ватажок шайки, його дружина Марія, Стефан Войнілович, Станіслав Вагнер, зайнятий у військовій авіації, його дружина Хелена, Яніна Йодловська, Ядвіга Рульковська, Анна Вальтер, Сара Ноймаркт, Ян Ковальський.

Чекаємо на дальші сенсації в цій справі.

На користь якої держави шпигуни здійснювали свою злочинну діяльність, в газеті не писали, але побачивши прізвище Вітренко Манкурт негайно здогадався. Шкода, що не розповіли, як саме використовували молодих жінок. Була б найбільш цікава частина інформації.

 

9 березня

Боротьба з жебрацтвом

9 числа поточного місяця  в Міністерстві праці відбудеться міжміністерська конференція для обговорення проекту розпорядження Президента Речі Посполитої по боротьбі з волоцюгами і жебрацтвом. (влоченьгоство і жебрацтво).

Нам боротися з жебраками не треба. Нам треба рівень життя підвищувати, щоби Україна не займала ганебне для нас 123 місце в світі по ВВП між Алжиром і Saint Pierre and Miquelon - навіть назви не можу вимовити, в житті не чув.

А слово «влоченьги» чув. Так називався польський довоєнний фільм, в якому популярні на ті часи Щепко і Тонько співали дуетом  «Тилько ве Львове». І навіть краще, ніж це робить Віктор Морозов.

 

17 березня

Знову протести національних меншин

Керівник адміністративної комісії Сейму п. Путек заявив, що всі закиди є безпідставні та висловився проти пропозицій повторного розгляду справи, які прозвучали на засіданні в п'ятницю.

У свою чергу депутат Інслер (єврейське Коло) зачитав спільну декларацію, підписану єврейським Колом, українським клубом та німцями, в який було заявлено, що дальша участь депутатів від клубів національних меншин не має сенсу і вони не хотять брати відповідальність за роботу комісії, після чого представники клубів національних меншин демонстративно залишили зал.

Рідкісний в історії зразок єврейсько-українсько-німецької солідарності.

 

26 березня

Бійка з комуністами

З Мінська повідомляють, що там дійшло до кривавих сутичок в церкві, яка належить до так званого Живого Костела, який підтримується комуністами. Натовп віруючих, які вийшли з православної церкви, вдерлися до храму з вигуками «Бий антихристів!» Битва, яку перервало втручання поліції, тривала близько 2 годин.

Комуністи, які підтримують церкву, що належить до Живого Костелу? Ви щось подібне чули? Я - ні.

 

6 квітня

Розстріл шпигунів

Оскаржувалися  поручник Урбаняк і поручник Пьйонтек.

Після наради суд о 1-й години оголосив вирок, в силу якого обидва  оскаржених розжалувані, звільнені з війська, позбавлені громадянських прав та страчені через розстріл, причому поручник Урбаняк повинен бути розстріляним першим.

Вирок виконано.

Безумовно, розстріляний другим поручник Пьйонтек дуже тішився останнім гуманним пунктом вироку.

 

26 квітня

Навколо закордонної позики

Один із поважних варшавських фінансистів, який останнім часом бавився в Лондоні, повідомив варшавських журналістів, що Лондоном гуляють чутки, що польська позика в Америки буде становити близько 650 млн злотих.

Що нам ці смішні польські позики, якщо ми нарешті здійснили український прорив і позичили 16 мільярдів «зелених». І тішимось з великого досягнення.

 

10 травня

В совітському раю

З Москви повідомляють: оголошене урядове повідомлення, згідно з яким свято робітників 1 травня буде тривати два дні - 1-го і 2-го травня. День 2-го травня оголошений святковим, тому що першого числа робітники «працюють тяжко в різних примусових демонстраціях», після яких власне мусять наступний день відпочивати. Таким чином 1 травня - день демонстрацій, 2 травня - день відпочинку від демонстрацій.

СРСР ніколи не був раєм. Ні в 1927, ні в 1987-му. А демонстрації і два вихідних тут ні до чого. Так, побрехеньки...

 

22 травня

Генерал Розвадовський звільнений.

Добре поінформована сторона дала пояснення, що звільнення ген. Розвадовського з в'язниці відбулося з нагоди відходу генерала на пенсію. Внаслідок виходу на пенсію зникли правно-військові чинники, які були приводом ув'язнення.

Отак. Ні більше, ні менше.

 

5 червня

В неділю поїде до Львова посол Войков. У Львові він вирішуватиме справу совітського консульства, яка, як відомо, зустрічається зі значними складностями. За пару днів Войков виїде до Москви.

 

9 червня

Вбивство п. Войкова у Варшаві

7 червня на вокзалі до Войкова підійшов незнайомий і вистрелив в нього 6 раз. Посол Войков, падаючи, вистрелив в напрямку вбивці два рази, але без наслідків.

Вбивця Борис Коверда затриманий. Його чекає 15 років каторги, або розстріл, зважаючи на особливі обставини убивства.

 

19 червня

Совіти відкривають карти

Рада народних комісарів прийняла рішення повідомити Польщу, що Совіти не зможуть призначити нового представника в Польщі, оскільки лагідний (?!) вирок Коверді забирає гарантії безпеки життя совітського посла в Польщі (?!)

Борис Коверда в результаті одержав пожиттєву каторгу, яку потім замінили на 15 років, з яких відсидів 10, з 1939 по 1945 працював в фашистський Німеччині, помер 1987 року в США.

 

2 липня

Вибори в Станіславі

В Станіславі відбулися вибори до Ради міста. На 1149 маючих право голосу проголосувало 850. Пройшов весь список Польського Народного блоку. Обрано 15 поляків і 1 українець.

Далі був список обраних. З українців це був доктор Бербецький.

 

13 липня

Гарне військове торжество

Вчора закінчилися у Львові гарні солдатські урочистості, яким найсердечніше симпатизувала вся громадськість нашого міста. Цією урочистістю було святкування 8-ї річниці перемоги 14 уланського полка, одержаної у польсько-українській  війні 11 липня 1919 р. під Язловцем.

Спочатку помолилися, потім марширували під полковий оркестр вулицями міста, потім поручник Новацький розповів про подвиги уланів, розпочавши, безумовно, від Грюнвальду. Були присутні полковники пани Пшездєцький, Вєльопольский і навіть генерал Сулімірський. Після чого знову  «Мша польова і дефіляда».

Коротше, свято вдалося. Хіба додати, що все ж таки не вся львівська громадськість була в захопленні. Були окремі незадоволені, але про них газета нічого не писала.

 

23 липня

Бій з контрабандистами

На польсько-німецькому кордоні в Дзялдовському повіті дійшло до кривавої сутички між контрабандистами і митними стражниками. Затримані контрабандисти почали стріляти в митників, причому митник Мігдалінський був поранений двома пострілами. Двох контрабандистів затримано, контрабандний тютюн вилучений

Зараз ніякої стрілянини. Гроші галасу не люблять. Все вирішується в кабінетах, полюбовно. На дворі 21 століття, нема чого бешкетувати...

 

11 серпня

Події в Парижі

Страйк генеральний, оголошений на знак протесту проти смертного вироку Сакко і Ванцетті, викликав численні сутички. Загалом в Парижі страйкують 60.000 людей.

З Варшави

За ініціативою варшавського окружного робітничого кола відбувся мітинг протесту проти затвердження смертного вироку  Сакко і Ванцетті.

Зараз ці два прізвища мало кому що говорять, а колись були, як кажуть, - на слуху. Два американські анархісти італійського походження були засуджені до смерті без належних доказів злочину. Страчені. Згідно з пізнішими дослідженнями (1961 рік), подібно, що один з них був таки винен, а другий - ні.

Як у Юза Алешковського, «один из них был левым уклонистом, другой, как оказалось, ни при чем».

 

18 серпня

Про чистоту польської мови.

Міністерство внутрішніх справ відправило на адреси східно-малопольських воєводств листа з дорученням слідкувати, щоби в офіційних документах уникати мовних варваризмів, які беруть свій початок від мов держав-загарбників.

За мовчазною згодою в Галичині прийнято вважати варваризмами запозичення тільки і виключно від східного загарбника, західний вважається стратегічним партнером, а запозичення від нього - збагаченням української літературної мови №1, після відсунення літературної мови №2 на другий план, як недостатньо патріотичної.

 

10 вересня

Шпигунська афера в Катовіце

Як випливає з представлених матеріалів, «Kattowitzer Zeitung», «Kattowitzer Buchdrukerei» і «Kados» були прикриттям для шпигунської акції на користь Німеччини. Шпигуни не були ідейними, звичайні кримінальники. Сліди шпигунської роботи ведуть до німецького консульства в Катовіце.

 

17 вересня

Землетрус в Рівному

В Рівному ранком були відчутні два підземні поштовхи. Настільки сильні, що пошкодили стіни декількох будинків.

Останній землетрус зафіксований в Рівному 1903 року, але він не був такий сильний, як вчорашній.

Нас на разі Бог милує. Для повного комплекту нам тільки цього і не вистачає. Після повені від лісогосподарників та того самого українського прориву від Юлі.

 

25 жовтня

Підвищення пенсії ветеранам 1863 року

Міністр фінансів повідомляє, що розпорядженням Президента Речі Посполитої пенсії ветеранів 1863 року будуть підвищені до 125 злотих для самотніх і до 150 злотих для одружених.

Боже, мені здавалося, що 1863 - це так далеко, а бач - їм у 1927 тільки пенсії підвищували.

 

30 жовтня

На честь  Зиморовича

В суботу в школах будуть проведені читання про значення та заслуги Зиморовича, у вечірній час похід оркестрів вулицями Львова та святкове освітлення Високого замку (Копца Унии Любельскей), звідки також будуть випущені освітлювальні ракети відомим піротехніком Прагловським.

О! А ми вулицю Зиморовича перейменували з Лермонтова на Дудаєва. Як комуністи якісь, розумієш. Барбажиньци, тьху..., варвари!

 

18 листопада

З цього дня  «Газета Львовска» виходить нормальним форматом, на 6 сторінках та людським кеглем, який можна читати без великого збільшувального скла. Нарешті...

 

20 листопада

Репертуар:

Великий театр - субота, денна вистава - «Мельник та його донька», вечірня - «Лоенгрін»

Неділя - денна вистава - «Федора», вечірня  - «Серед розтанцьованих суконь»

 

Театр Новини - субота - «Премійована краса»

Неділя - денна - «Фіра соломи», вечірня - «Найгарніша з жінок»

 

Малий театр

Субота - Вистава для дітей «Кіт в чоботах»

Неділя - «Аааа...! Прошу сідати»

 

22 листопада

9 річниця оборони Львова

Перелік заходів. Процитую тільки останній:

З метою відзначення радісної річниці захисту і звільнення Львова в день 22 листопада 1918 року влаштовує товариство «Сокіл» у вівторок 22 листопада 1927 року у власному залі Урочистий Вечір Звільнення Львова, який буде складатися з вокальної частини та гімнастичних вправ. Початок о 19 годині.

Акробатичні етюди з одночасним виспівуванням гімну та патріотичних пісень. Можу собі тільки уявити, що буде на 10-ту річницю. Зрештою, за тиждень побачу.

 

8 грудня

Школи на Кресах

Стаття дуже цікава і варта була би повного прочитання. Позаяк такої можливості нема, викладу своїми словами. Мають місце взаємні звинувачення поляків та українців.  Зовні текст стоїть на позиціях примирення з наступною аргументацією - оскільки переважна частина гмін має мішане населення, потрібні, в першу чергу, двомовні школи. Наводяться цифри.

На території Львівського шкільного округу в 1926/27 навчальному році було 845 загальних публічних шкіл з руською мовою викладання, за рік ця цифра знизилась до 690. Водночас кількість шкіл двомовних збільшилась з 1 550 до 1 721. Для того, щоби повністю вважати проблему вичерпаною, додається, що в переважній більшості польських шкіл руські діти можуть вивчати рідну мову як предмет. Формальні умови відкриття  руської, тобто української школи: 25% населення на цій території, мінімум 40 дітей, які вимагають навчання  руською мовою, та  принаймні 20 дітей того самого віку, які не бажають вчитися польською мовою.

Логіку можете оцінити самі. Чим відрізняються діти, які бажають вчитися українською від тих, що не бажають вчитися польською, я не зрозумів. А в цілому дуже нагадує процес ліквідації російських шкіл у Львові.

Аргументи подібні.

Традиція...

 

23 грудня

Львівське акціонерне товариство броварів пропонує на свята свою відому продукцію:

«Піво експортове» ясне.

«Піво баварське», темне.

«Піво Портер Імперіал».

Ще одні бажаючи на наше пиво казати «піво». Повбивав би...