1929-й. Міські хроніки від Mankurta

Я не приховую, що особливо ретельно видивляюся в газетах інформацію на українську тематику – особливо цікаву для нас. В принципі, за 1929 рік її вистачало. Хоча в цілому достатньо специфічної – про злочини та демонстрації.

 

Загальне враження - українці у Львові до війни грабували листонош, вбивали добропорядних громадян, а в перервах демонстрували незадоволення, навіть в храмах.

Ще часами співали. Продовжувалася запекла війна з етнонімом «українці».

Напевно, ми в Хроніках наближаємось до найкращого періоду польського Львова - від Першої світової вже пройшло чимало років, до Другої світової ще залишалося чимало років, все виглядало рожевим, достатньо безхмарним і оптимістичним. Втім, це була тільки ілюзія.

В місті проходили гучні паради-дефіляди, походи, урочисті маніфестації, марширували жолнежи і харцежи, гриміли оркестри.

 

Рік 1929-й

«Lwowski kurjer poranny»

 

2 cічня

Підвищення цін на нафтопродукти

З Нового року ціни на нафтопродукти підвищуються наступним чином: бензин - на 10%, гас - 4%, легкі машинні оливи - 5%,  тяжкі мастила - 5-7%.

Ми поки що чекаємо підвищення на газ - від 175 до 400 доларів, але, може, Бог милує...

 

19 січня

Відлуння нападу членів української військової організації на пошту на вул. Глибокій.

Судовий розгляд справи. Напад був невдалий, пошту пограбували на 19 зл. і 50 гр. Брало участь 7 нападників. Двох приречено на смертну кару, але Президент РП поміняв на 12 та 10 років, іншим - різні строки ув'язнення.

 

2 лютого

Львів чи якась Піпідівка?

Мимоволі насувається таке порівняння, коли мова заходить про деякі публічні  ужитковості Львова.

Візьмімо наприклад таку собі телефонну спілку, де на відповідь від централі треба чекати по півгодини. Що залежить від доброго настрою або капризів телефоністки.

А львівські трамваї? Про них напевно можна написати цілі томи. Згідно з розкладом вагони мають курсирувати через кожних 8 хвилин, а вони їздять, як їм подобається. Десь рік тому повинні були продовжити рух трамваїв до 12 години ночі. Громада схвалила цей проект - нарешті Львів піде по прикладу інших європейських міст.

На жаль, все закінчилось тільки на проектах.

Здається, колись вже писав: одного разу довго чекав на двійку на Коновальця, пасажири почали обурюватися, на що літній  чолов'яга на зупинці флегматично зауважив, що ранковий трамвай вже пішов, а вечірнього обов'язково дочекаємось.

 

20 лютого

Найліпший час для встановлення пам'ятника Костюшкові у Львові

Фото: наша ілюстрація представляє проект пам'ятника Т.Костюшкові, виконаний відомим заслуженим скульптором Аполінарієм Гловінським. Цей пам'ятник повинен стати навпроти університету Яна Казимира. Костюшко дивиться в бік вулиці Третього Травня.

На круглому підвищенні стандартний кінний монумент. На маленькій фотографії деталі видно погано, проте загальна стилістика цілком пасувала би архітектурі Універу. Хоча що зараз пусте говорити, якщо на цьому місці стоїть наш Франко, зрештою - не найгірший, хоча і виконаний в «модній» у середині 60-х років в СРСР манері.

 

28 лютого

З руської преси

«Люди без принципів, або легковажність»

Українські студенти на Волині

Українські студенти варшавського університету організували хор та, зібравши гроші, - поїздку на Волинь, де по черзі виступили з концертами в Кременці, Рівному та Ковелі. Публіка була задоволена концертами та заповнювала зали тлумами людей. І все було би в порядку, якби не Луцьк, який не виправдав фінансових сподівань, та ще й в кореспонденціях з Волині змішав студентів з болотом в українських газетах, тобто  в «Ділі» та в «Неділі». Ну, бо «в Луцьку вшистко не по-людську».

Насправді справа полягала в тому, що студенти, які не змогли домовитись про виступ в приміщенні «Просвіти», виступили в «Будинку польских товариств», через що українська громада Луцька бойкотувала виступ, українські журналісти охарактеризували їх, як легковажних людей без принципів, а польська преса із задоволенням це повторила, дещо помінявши акценти.

 

2 березня

У Білому домі новий мешканець

Скоро, бо вже 4 березня до Білого дому увійде новий президент Сполучених Штатів Гувер, великий друг Польщі, відомий нам з його перебування у Варшаві.

Скоро вже до Білого дому увійде новий президент Обама, відомий нам, як великий друг Польщі. З Україною він дружить менше, бо наш Президент більше шанував Маккейна.

 

7 березня

Історичний куток

21 жовтня 1645 року Гжегож Херманович офірував шпиталю св. Лазаря 230 зл. Документ про це повністю підтверджує опікунські акції львівського міщанства у стосунку до міського лічництва, і є підтвердженням громадських завдань міста Львова.

Ще би зараз хтось заофірував пару сот, а то ми воювали-воювали з так званими графіті на паркані на Коперніка, поки не помалювали його чорною фарбою. Назло «графітистам» та всім львів'янам.

 

17 березня

Новий «український» злочин перед судом

Виконавець нападу на листоношу Р.Мицик перед Трибуналом.

Вчора розпочався суд над Романом Мициком, одним із учасників нападу на листоношу 6 березня ц.р. в будинку на вул Городоцький, 80. Один із злочинців Любович, як відомо, був вбитий, двоє інших втекли, а до рук правосуддя попав тільки Р.Мицик

Вирок: 7 років «тяжкого» ув'язнення. В деталі не вникав.

 

27 березня

З руської преси.

Що відбувається у світі.

В одному з останніх номерів тижневик «Неділя» подає ряд відомостей з життя «українців». Найважливіші з них даємо в скороченні.

А я взагалі дам в заголовках: «Неприхильне ставлення харківських професорів», «Виселення українських селян в глиб Сибіру», «Українські бджоляри в польському кооперативі».

Оце й були всі новини зі світу з «руської» преси.

 

4 квітня

Громадянська війна в Афганістані.

Не може бути! Такі мирні люди ці афганці...

 

17 квітня

50-річчя Кола істориків Університету Яна Казимира 1878-1928

Святом молодості можна назвати 50-річний ювілей Кола істориків Університету Я.К. - святом радощів і веселості попри поважну кількість років існування.

Чомусь подумав, що в нас всі 50-річчя інституцій і закладів зараз просто не існують зі зрозумілих причин. Святкуємо виключно 400-річчя, 500-річчя та щось подібне. Парадокс галицького буття.

 

5 травня

Хроніка

З побоювання перед арештом захотів себе позбавити життя шофер Гжегож Яхимович. Керуючи автом №16551, він наїхав на фіру з цеглою, внаслідок чого фірман був тяжко поранений. Яхимовича доставила до відділку поліція для складання протоколу і у хвилину, коли черговий його слухав, він моментально вихопив з кишені револьвер та вистрілив собі в груди. В безнадійному стані доставлений до лікарні.

Сензитивні якійсь були шофери, розумієте... Не знаю, чи лишився живий фірман, але пану Яхимовичу вічна пам'ять - совісна  була людина.

 

16 травня

Будівельний рух і квартирний голод

Прагнучи дати раду квартирній біді, цій грізній громадській проблемі, місцеве товариство мешканців вирішило 4 роки тому відновити завмерлий від вибуху великої війни будівельний рух у Львові.

Задумка була непогана, але нічого з неї не вийшло зі зрозумілих причин: поки збиралися проектувати та будувати - вартість виросла в кілька разів, а оскільки це було об'єднання не дуже багатих львів'ян - самі розумієте.

Все повинно бути, як завжди і було. Як і в наші часи. Все розуміємо.

 

17 травня

Історичний куток

На початку XV ст. Львів одержав від короля Владислава Ягелло документ, який підтверджував приналежність міста Львова та земель львівських навічно до польської корони.

Для Львова цей факт має принципове значення.

У 1939 році Народні Збори, організовані комуністами, проголосили приналежність Львова та земель львівських навічно до Української Радянської Соціалістичної республіки.

Для Львова цей факт мав принципове значення.

У 1991 році Україна одержала незалежність і Верховна Рада України проголосила навічно приналежність Львова та земель львівських до незалежної України.

Для Львова цей факт має принципове значення.

 

4 червня

Нечувана подія у Львові

Вчора Львів став свідком подій, чутки про які миттєво рознеслися по місту.

Отже, біля год. 11 по вул. Зигмунтовській з костелу св. Анни йшла урочиста процесія з нагоди урочистостей, пов'язаних з Божим Тілом. В процесії несли Монстранцію, біля якої йшли тлуми вірних. Коли початок процесії порівнявся з будинком, в якому міститься приватна єврейська гімназія, з вікон будинку донеслися свист і несамовиті крики, а потім посипалися уламки стін, шматки сухого хліба тощо. Ті, що йшли в процесії, зауважили у вікнах єврейську молодь, яка затято серед вигуків плювала згори на процесію.

Тільки завдяки розважливій поставі і намовлянням декількох учасників процесії не дійшло до негайної реакції вірних.

 

5 червня

Неофіційне повідомлення.

Підсумки слідства по справі недільних подій.

Біля 20 години тлум людей, який складався переважно зі студентів, вірвався до будинку «Хвилі» (єврейської газети - Манкурт) та розгромив редакційне устаткування.

В той сам час інша група студентів зібралася на вул. Зигмунтовській, вламалася до будинку єврейської гімназії та частково розтрощила меблі.

Ще через декілька хвилин в подібний спосіб був потрощений єврейський Академічний будинок на вул. Св. Терези.

Нема чого плюватися на вірних.

 

8 червня

Передової статті немає - біла пляма. Замість неї  оголошення:

Перший та другий тираж сьогоднішнього видання конфіскований.

Редакція

Поруч невеликий матеріал під назвою «Варшава солідарна зі Львовом».

Тобто солідарна в справі негайного визволення декількох десятків студентів, арештованих за погроми у Львові. Я так зрозумів, що і видання були конфісковані саме через матеріали на цю тему.

Ну, то така справа - не все ж українські газети конфіскувати, треба щось для урізноманітнення (це я трохи поспішив з висновками - через пару місяців побачив - конфіскували польську пресу немилосердно).

 

21 червня

Реклама:

Тріумфатор багатьох рейдів і гонок, верх елегантності, зручності і техніки

ЛЯНЧІА

Львів, «Автокар», Академічна 24, телефон 33-70

Поруч не фото - рисунок цього авто. Красень! Чи красуня! Що правда - то не гріх. Вишукані пропорції, видовжений силует, довгий капот та запаска на багажнику - вірю, що це було мрією багатьох.

 

4 липня

«Полонія» в переддень відльоту

Сьогодні літак зробить посадку в Ірландії.

Пілоти Ковальчук і Кліш сьогодні ранком відлітають з Мілану до Ірландії, звідки вже безпосередньо полетять через Атлантику до Америки. Час відльоту до Америки залежить виключно від погодних умов.

Місяць тому в товариша донька з Америки летіла до Львова. Три дні перед тим нервувався, я його заспокоював, казав - мільйони людей літають кожного дня, чого ти хвилюєшся? А він дивився на мене очима страждальця:

- Я шо, дурний? Я шо, не розумію? Я все розумію, але хвилююся. Океан, курча...

Це зараз. А тоді доба рекордних перельотів тільки починалася і на тамтих літаках, з їхніми засобами зв'язку - подвиг, нічого не скажеш... (забігаючи наперед - в кінці серпня політ ще не відбувся, так що може подвигу і не було).

 

23 липня

Скарги мешканців вул. 29 листопада

Мешканці вул. 29 листопада скаржаться, що забруковані вулиці достатньо поливаються, але їх вулиця чомусь повністю занедбана. Якщо у Франції навіть шосейні дороги забезпечують від пороху, наскільки ж більше уваги вимагають вулиці міста!

Зі всіх боків також скаржаться на те, що поліція ніколи не звертає уваги на використання тротуарів для перевезення вантажівками, які псують тротуари, а навіть створюють небезпеку для пішоходів, які вимушені рятуватися, вискакуючи на проїжджу частину.

 

30 липня

Свіжий скандал в Москві.

Найбільшою сенсацією Москви є викриття прокуратурою зловживань та хабарництва у верховному суді. Головним актором цієї великої гри був комуніст Грішин, секретар верховного суду та особистий приятель Луначарського. Грішин мав цілу мережу помічників, які і брали хабарі майже від всіх клієнтів суду. Щоби забезпечити собі безпечність і безкарність, він організував «центр доставки жінок» на всі забави, які влаштовували комісари та совітські службовці. Слідство довело, що постійними клієнтами цього «центру» були Риков та Луначарський. Грішин відразу після початку слідства покінчив життя самогубством.

Перепрошую, куревство комуністам було притаманне органічно. Всі знають. Сам знаю. З досвіду.

 Зараз, слава Богу, моральність підскочила до нечуваних висот. Принаймні, в автора. Це з віком приходить.

 

6 серпня

По цо?

Нашу увагу звернули, що вчора будинок, в якому розташоване видавництво «Хвиля», був оточений постами поліцейських. Оскільки в місті панує цілковитий спокій, викликало це загальне здивування.

По цо, по цо...

По то!

 

24 серпня

Екзотичні гості у Львові

З метою ознайомлення з Торгами Східними вчора до Львова прибули др. Такаянаги - депутат японської торгово-промислової Палати, професор університету Номура та п. Кіншокер. Японські делегати привезли з собою вже готовий каталог виставочних експонатів (англійською мовою). Вони займуться обладнанням японського павільону і забавлятимуться в нашому місті до кінця цьогорічних Східних Тооргів.

Барон і баронеса Того прибудуть до Львова тільки на відкриття С.Торгів.

 

2 вересня

Міська хроніка

Зухвалість комуністів

З нагоди дня «Міжнародної комуністичної молоді» місцеві більшовицькі наймити повісили в різних точках міста агітаційні транспаранти, на яких були  написи, що характерно - тільки мовами єврейською і руською. Отже - біля 7-ї рано вивісили червоний транспарант на залізничному мосту на вул. На Блоні, а другий, вивішений дещо раніше, з'явився на вул 3-го Мая навпроти Університету. То вже точно зухвалість, бо під боком влад безпеки дозволяють собі на вибрики такого роду. Де ж та поліція?

Повідомлена поліція доручила свої постовим ці «розвіски» познімати.

 

21 вересня

Де повинна жити панєнка, яка заробляє 80 злотих на місяць?

Про здоров'я фізичне і моральне дівчат.

Щасливі ті, які мають дім і родину. Але скільки ж є тих, які за свою - і яку скромну - заробітну платню мусять самі утримувати і оплачувати помешкання. І яке це може бути помешкання?! Найчастіше «кут» десь в підвалах, якійсь закапелок на подвір'ї, якась кімнатка за великі гроші, де гніздяться по три-чотири особи з найрізноманітніших сфер громадських.

На Кохановського, 70 сестри-домініканки відкрили інтернат для дівчат. Інтернат займає майже весь дво (трьох) поверховий будинок, обладнаний  просто, скромно, але напрочуд акуратно і чистенько. Нема сумнівів, що після прочитання цієї замітки багато бажаючих поспішать до Інтернату у власному інтересі, інтересі своєго здоров'я фізичного та морального.

Оце багато разів повторене в заголовках і тексті «моральне здоров'я» та загадкові «найрізноманітніші сфери» викликають певні роздуми. Прайс ми зрозуміли.

 

24 вересня

Львів - Собєському

Урочистими заходами відзначив вчора Львів 300-ту річницю з дня народження Яна ІІІ Собєського в Олеському замку.

Перед пам'ятником Собєському.

Гетьманські Вали, пл. св. Духа, а також прилеглі вулиці були замкнуті шпалерами поліції військової жандармерії. Навколо пам'ятника стояли шеренги завжди прихильно бачених громадськістю блакитних солдат генерала Галлера, дружини соколів зі штандартом, загони харцерів, члени Міської громадянської Охорони з пам'ятної листопадової завірухи, захисники Львова, нарешті група військових інвалідів з штандартом а також представники і делегати міських організацій та  громадських і культурних товариств.

Третину сторінки зайняв опис промов, дефіляд і походів. Річницю святкували без дурників. Вірю, що сучасні поляки плачуть, коли це читають.

 

9 жовтня

З поліцейської хроніки

Вчорашня неділя пройшла спокійно і монотонно. Хіба що славне «грудецке» (городоцьке передмістя - Манкурт) нагадало про себе знову. Ото біля шостої години пополудні вибухнула суперечка біля городоцької рогатки, яка в короткому часі переросла в  затяту бійку під акомпанемент ножів.

Наостаток на полі бою залишився єдиний юнак на прізвище Станіслав Юнак, порізаний ножами в правий бік, спину і ноги. Основою конфлікту є справи особисті.

Ви знаєте, за сучасною польською ностальгією погано видно тогочасний образ Львова. Не був він спокійним містом. Не був.

Вцалє...

Зрештою, за моєю особистою радянською ностальгією не видно і з того періоду притаманних місту радянських виразок. Властивість ностальгії - відсікання негативу.

 

20 жовтня

В очікування нового підвищення цін

Зима, що наближається, обіцяє підвищення цін ряду товарів - перш за все, вугілля, через підвищення тарифів залізницею, а також солі. Також значно подорожчають колоніальні товари. Деякі з них, наприклад, родзинки та сливки вже подорожчали від 35 до 70%, а ще обіцяють подорожчання чаю та кави.

Во-во, до речі щодо кави...

Сьогодні зранку зайшов в кафе. Знайома барменша взяла гроші, засміялась і сказала:

- Щось я з вас мало беру, Васильович.

- Ще недовго так брати будеш, Світлана...

Чоловік за мною в черзі з наголосом:

- Долар по 7-15!

Інший:

- Чому по 7-15? Годину тому в канторі було 6-80.

- Так то в канторі. А вони там є? А на Краківському з рук - 7-15.

 Під вечір син казав, що вже по 7-50, але не буду додатково сіяти паніку. Без мене вистачає.

 

6 листопада

Руська мова у львівській касі хворих.

Співробітники львівських відділків Каси хворих прочитали вчора розпорядження, сенсом якого є те, що на запитання, задане мовою, яку там (?) називають українською, відповідати належить тою самою мовою, а на так відредаговані письмові подання одержувати мають відповідь так само по-руські.

Прогрес!

А в поліклініці Манкурта вже скільки років висить оголошення, що, у відповідності до закону про мови, обслуговування хворих ведеться виключно державною мовою.  Манкурт людина законослухняна, пояснює симптоми хвороби згідно з вимогою навіть тим лікарям, на бейджиках яких написано «Жанна Георгіївна» чи щось подібне і вислуховує відповідні рекомендації виключно державною.

Між іншим, фотка цього оголошення навіть у Вікіпедію попала (про всяк випадок - без моєї участі!).

Все правильно! Ми цих хворих навчимо «родину любить»!

 

Читати «Кур'єр» складно, бо газета виходить на 12 сторінках, періодично бачу на першій сторінці надрук «По конфіскаті наклад четвертий», або і п'ятий. А ось за 6 листопада «наклад дзевьонтий»! І всі дев'ять випусків конфіскованої газети на 12 сторінках за 6 листопада в бібліотеці є і акуратно підшиті один за другим. Слава Богу! Але складно.

 

 

17 листопада

«Українські» демонстрації з нагоди свята Незалежності.

Зі Сколе нам пишуть:

В церкві після закінчення св. Молитви, коли кс. целебранс клякнув  у вівтарі та як завжди заінтоновав антифон «Под Твойо Мілость», група семінаристок приватної вчительскої семінарії, учнів державної гімназії і членів читальні «Просвіта», головою якої є кс. Миколай Притуляк, катехит загальних шкіл у Сколе, почали співати «Боже єдиний, спаси цілу Україну»

Після  двох куплетів тої пісні, під час якої кс. Притуляк (пишу, як в газеті, - «кс.», хоча, якщо я правильно розумію, треба би «св.» - це може бути важливо для тих, хто краще від мене розуміє нюанси події, що відбувалася, та нюанси її висвітлення - Манкурт) стояв навколішках, розпочала шкільна дітвора гимн «Boze Ty Polszczu» по-руські. Та сама група демонстрантів знову почала співати «Боже єдиний, спаси цілу Україну».

Ой, здогадуюсь, нелегко було тим дітям та дівчатам-семінаристкам співати, ой, нелегко. Але співали.

 

23 грудня

В КРЕДИТ ДО 2000 РОКУ

не одержите, але на непоганих умовах можете придбати апарати та прилади для фотографії по оригінальних цінах в фірмі Яна Буяка на Коперніка, 4

 

31 грудня

Ультрафіолетове випромінювання і телебачення

В лабораторії компанії Дженерал Електрик в Нью-Йорку, на чолі якого стоїть знаменитий інженер др. Александерсон, проводяться дуже цікаві досліди. А саме встановлено, що голос та образ конкретної людини, яка перебуває в русі, можна передавати на великі відстані за допомогою ультрафіолетового випромінювання. Проби проводились на відстані до 40 км. Також ця система дає можливісь таємного телебачення навіть дуже успішного. Дві станції можуть вести між собою переговори так, що третя аж ніяк не може підслухати.

Телебачення ми потім якось винайшли і без ультрафіолету. І дивимось часами. І «навіть дуже успішно».

Замислився.

Не так вже і багато відрізняє нас з вами від тих львів'ян 1929 року. Не так вже й багато. Хіба телевізор і ще деякі дрібнички.