1932-й. Міські хроніки від Mankurta

Після польсько-українських заворушень, сутичок і просто бойових дій 1931 року, пов’язаних із «санацією», 1932 рік цілком можна назвати «єврейським». У Львові йшли погроми, про що писала як львівська, так і зарубіжна преса.

 

Відверто скажу – чим далі читаю передвоєнну львівську пресу, тим більш фальшивими видаються мені деякі вщент засипані цукром тексти про мультикультуральну ідилію, яка колись панувала в нашому місті. Маячня. Львів роздирали конфлікти, і то поважні. Кінця-краю їм не було.

Вони були не тільки міжнаціональні. Страйкували комунальники, солдатики запалювали газові ліхтарі і збирали лайно на вулицях під охороною поліції. Коротше - вистачало.

Хоча був і безсумнівний позитив. Польська промисловість отримувала перемоги у вигляді замовлень на папіросні гільзи, на пляцу Бема цирк Станевських давав вистави з аншлагом, а горді баскетболісти завершували зустрічі з футбольними рахунками.

В сусідній Німеччині влада переходила до Гітлера.

 

«Кур'єр Львовскі»

 

3 січня

СЕНСАЦІЙНІ  ПОДРОБИЦІ  КОНФЕРЕНЦІЇ львівського воєводи з «українцями»

Хто був на конференції? - «Українці» як співгосподарники. - Дальші наради. - Пласт буде відновлений? - Що далі?

Були присутні з українського боку: товариства Бесіда, Будучність, Сокіл-Батько,  Укр. захоронка, Відродження, Українська взаємопоміч, Зоря, Гігієнічне товариство, Товариство вакаційних помешкань, Укр. Комітет допомоги безробітним, Укр. лікарське товариство, Товариство купців, Луг, Порадня Матері, Товариство прихильників освіти,  Товариство опіки на воєнними могилами, Товариство  Охорони дітей і опіки над молоддю, Народна Лічниця, Союз українських адвокатів, Технічне товариство.

Спільну нараду розпочав воєвода Рожнєцький, який у вступі привітав представників української громади, як співгосподарів цієї землі (виділення наше - ред. «Кур'єру»)

Як на мене, нічого особливо сенсаційного воєвода не сказав. Проте в цілому матеріалі всіляко повторювалась і підкреслювалася неодноразово фраза про співгосподарів і висловлювалася надія, що й думка польської громади буде належним чином врахована.

 

21 січня

У день свята Львівського університету

Львівський університет сьогодні відзначає 271 річницю свого існування. Двісті сімдесят років минуло відтоді, коли завдяки рішенню великого, хоча і нещасного монарха встав він в ряд найвищих шкіл, щоби розповсюджувати світло знань, виховувати покоління працівників і в такий спосіб створювати майбутнє польського народу.

Я в датах погано орієнтуюся, але точно пам'ятаю, що ми цього року святкували 400-річчя університетської бібліотеки. Чи вона виникла раніше від універу, чи поляки знову щось наплутали з цифрами... Такий старий університет мали, а арифметикою не володіли.

 

9 лютого

Берлін плаває в крові

Сутички гітлерівців з комуністами не припиняються.

Протягом ночі та неділі поліція арештувала близько 150 бойовиків, в т.ч. бл. 100 націонал-соціалістів, 20 комуністів, 30 безпартійних та 20 представників сталевого шолому.

 

19 лютого

Карикатура - клопіт німецького виборця: «Пацифіст обирає кандидата в президенти Райха»

Задумливий пацифіст з крильцями янгола приглядається до  Гугенберга, який сидить на гарматі, та одягнутих у військову форму і озброєних Гітлера, Гінденбурга та Кронпринца.

Слава Богу, українські лідери не такі войовничі, але проблем у нашого виборця скоро буде не менше - кого обирати? З кого обирати?

 

16 березня

Німецькі вибори

Гінденбург чи Гітлер?

Ця проблема вже кілька тижнів хвилює цілу Європу (значно більше, аніж Польщу) вирішена на користь Гінденбурга. Хоча, як відомо, Гінденбург не виграв вибори в першому голосуванні, але наслідки другого туру ні в кого не викликають сумнівів.

Власне, а чому це наші сусіди так байдуже сприймали підсумки німецьких виборів? Могли би і похвилюватися - було за що.

 

22 березня

Львів б'є Перемишль

Спортивний кур'єр

В баскетбольному матчі між львівською командою Сокола-Матері та командою  Перемишля зафіксована нічия 15:15.

Божевільний рахунок. Ці польскі «кошикаже» просто засипали кошик м'ячами.

 

7 квітня

Львівський кур'єр фільмовий

Додатки були постійно - кінематографічні, спортивні, для жінок тощо.

Цей випуск був присвячений Морісу Шевальє - «Від клоуна до кіно героя», героїня «Trader Horn» розповідала про свою подорож до Африки, кінозірка Віллі Tritsch на фото в оточенні групи палких прихильниць, а в центрі сторінки головний матеріал випуску

НОВИЙ УСПІХ ГРЕТИ ГАРБО

«Мата Харі» - танцівниця-шпигун.

З Америки доходять відомості про дійсно неправдоподібний успіх найновішого фільму Грети Гарбо «Мата Харі». Партнером «божественної» Грети в цій стрічці виступає Рамон Новарро.

 

6 травня

Падіння курсу долара

Негайно після засідання Конгресу курс долара незначно впав щодо курсу інших валют. Сьогодні очікують на падіння долара на  всіх європейських біржах.

Казначейство Сполучених Штатів, намагаючись протидіяти біржовій грі, пустили чутку, що президент Гувер напевно накладе вето на новий законопроект.

За радянської влади про подорожчання горілки жартували - передайте Ильичу - нам и десять по плечу. Зараз треба передавати Андрійовичу, що ми бакс і по десять витримаємо.

І по 11, по 12, по 13...

 

16 травня

Останній акт процесу Горгонової

Суперечка захисту з прокурором щодо автентичності листів оскарженої. - Зачитування підсумків експертизи. - Карний реєстр Галемби. - Завершення доказового слідства. - Промови захисту і прокурора.

Найбільш гучний судовий процес передвоєнної Польщі. Ріта Горгонова (Emilia Margerita (Małgorzata) Gorgon) була звинувачена у вбивстві доньки Генріка Заремби, в домі якого працювала гувернанткою і з яким була у близьких стосунках. Спочатку засуджена на смерть, потім на вісім років ув'язнення, звільнена в 1939 по амністії у зв'язку з початком війни.

У 1977 році поляки зняли художній фільм «Справа Горгоновей» з Евою Далковською в головній ролі.

 

2 червня

Хід урядових змін в Німеччині

Гітлер готується до прийняття влади

Головний орган гітлерівців «Фолькішер беобахтер» повідомляє, що першим кроком буде повне забезпечення свободи політичних переконань в Німеччині. А після того буде повна амністія для всіх засуджених за політичні переконання, а також поновлення на роботі всіх службовців, позбавлених роботи за політичні переконання.

Блажен, хто вірує...

 

На друге півріччя попросив щось тонше. Дали «Dzennik ludowy»

Орган ППСівців - Польської Партії Соціалістичної, Львів

 

2 липня

Пасквілянти

(з друкарських кіл Львова)

Виходить у Львові український щотижневик «Наша Земля», який називає себе «органом робітничої думки». За останні тижні це видання особливо «сердечно» займається  організацією друкарів «Осередок», бажаючи викликати «фермент» у рядах її членів.

В анонімних кореспонденціях це видання нападає на «Осередок» та його керівництво, закидаючи болотом всіх і все, що не є «лівим».

Прикро нам, організованим робітникам, дивитися на «орган робітничою думки», який падає до рівня «Щоденної газети», або якоїсь іншої шмати..

Зрештою, і ми можемо втратити терпіння та пошукати сатисфакцію за допомогою селянського параграфу...

Що таке «селянський параграф», я не дуже зрозумів. Здогадуюсь, що нічого доброго від цього «параграфу» не варто було очікувати. Тези про шмати та подібне наводжу для ілюстрування загального стилю соціалістичної газети у Львові.

 

15 липня

Передова стаття:

Відійди, санація!

Замість першого абзацу - біла пляма.

Близько 300 тис. безробітних згідно з офіційною урядовою статистикою, а насправді близько півмільйона людей без роботи, з яких 80.000 користуються з допомоги, а більше 400.000 людей, окрім їхніх родин - без роботи, без жодних прибутків, розпродали все! Багато, багато тисяч людей з цієї жахливої кількості спить в барлогах, їсть невідомо що. Розпач, страшлива розпач панує серед цих людей.

Біла пляма.

...наслідки цього огрому нендзи в царині моральній та медичній є жахливими.

Ще через одне речення - біла пляма.

.... Рекомендуєш «скромне життя і поведінку». Дай принаймні....

Через два абзаци - дуже велика біла пляма.

Цікава і змістовна передова стаття на тему «Відійди, санація!»

 

5 серпня

Рух у Львові завмер.

Армія на підприємствах

В 1 годині ночі з середи на четвер всі міські заклади були зайняти військами. Поліція і армія виконували охоронну службу. Підрозділи 6 авіаційного полку, 6 полку автодивізіону та різні фахівці з інших з'єднань збираються і скеровуються на газові, електричні та каналізаційні підприємства мста. На вулицях вже зранку помічені солдати за каналізаційними роботами під сильною охороною поліції та армії.

Комунальні влади влаштували дві прес-конференції, на яких розглядалась можливість задіяння засобів комунікації на випадок, якщо страйк продовжиться.

Загальний страйк комунальників Львова. Солдатики з поліцейськими навіть запалюють газове освітлення на вулицях. Але газ, вода і світло поки що є.

 

12 серпня

У справі польсько-українській.

Треба і надалі опікуватися українським населенням з господарської точки зору та повністю підтримувати його власні зусилля, які йдуть в цьому напрямку, перш за все, належалося би вже раз українське національне питання при одночасному залишенні всіх «асиміляційних» намагань так врегулювати, щоби українське населення наочно бачило, що в польській державі ніхто не прагне повільного, але поза тим систематичного пригноблення українства, але що національні права українців є повністю забезпеченими.

Фраза саме такою і була - начебто приязна, але дуже заплутана, довга і туманна. Хто ясно мислить, той ясно викладає, а тут добре видно, в який спосіб мислив автор.

 

24 серпня

Хроніка

Цирк Станевських (Пляц Бема)

Представлення щоденні о год. 8.30

 

Самогубство інженера з приводу браку роботи.

Вчора позбавив себе життя шляхом уживання отрути 31-річний інженер Єжи Врублевський. З листа, який він лишив, дізналися, що причиною відчайдушного кроку був брак роботи.

 

2 вересня

Ковтнути крові

В ХХ ст. людей розстрілюють за жменю зерна

Московська «Правда» знову б'є тривогу. На цей раз «шкідниками» визнані совітські провінційні судді, які, на думку «Правди», дозволяють собі неприпустиму лагідність до «крадіїв зернових», зокрема, коли мова йде про так звані крадіжки «кишенькові» та «фартухові», тобто коли женці і жниці наберуть трохи колосків до кишень та фартухів. «Лагідність» полягає в тому, що часто судді у віддалених закутках Росії засуджують селянина, який напхав до кишень декілька зрізаних колосків, або селянку, яка, відходячи з поля по жнивах, прихопила в фартух кілька жмень збіжжя тільки на декілька років суворого ув'язнення, хоча новий декрет рішучо визначає за подібні злочини смертну кару.

Може, правда, може і перебільшення. Сам свого часу писав в хроніках про «колоскове законодавство» 40-х років, згідно з яким давали людям по 10-20 років ув'язнення за колоски або пару десятків бульбин. Щодо 40-х знаю точно, хоча цілком вірогідно, що подібні закони приймали і в 30-х.

 

13 вересня

Хто замовить пару взуття

В ФІРМІ ДМИТРА ЧИКА

У Львові на Костюшка, 6.

Той сприятиме:

1) Боротьбі з безробіттям

2) Зменшенню вивозу за кордон польської валюти

3) Збільшенню податкових надходжень

4) Підвищенню офіційних ставок і високих заробітків

5) Регулюванню власного бюджету через купівлю однієї пари взуття, солідного, ручної роботи, замість трьох пар фабричної якості.

Треба було ще написати, що придбання двох пар взуття у Дмитра Чика негайно виводить Польщу у світові економічні лідери, а у випадку купівлі трьох - до термінового настання раю на землі.

 

25 вересня

На  порозі

Стоїмо на порозі нового навчального року...

З цих перешкод - болячок нашого академічного життя, вистачить назвати тільки найважливіші, щоби мати відповідну уяву про труднощі, з якими зустрічається кожного року польський студент. Отже, перш за все, найбільш актуальним є зараз 100%  підвищення університетських оплат.

А мені вчора товариш дзвонив. Говорили на різні теми, зокрема, згадали, що оплата навчання на престижних факультетах в нашому універі вже близько 15 000 гривень за рік і буде збільшуватися. Про бюджет я не питав, але, здається, він ще зберігається - для убогих геніїв.

 

8 жовтня

1904-1932

Був час, коли ми дуже любили японців. Вони за нас роботу робили. День за днем телеграф приносив відомості: Чемульпо, Тінренчен, Порт-Артур, Ляоян, Мукден, Цусіма... Ми були сповнені подиву і захоплення тими малими жовтолицими монголами, які з піснею на устах йшли назустріч смерті...

Зараз наші сусіди так само обожнюють американців, грузинів, чеченців і Ющенка. Роботу за них роблять, але все так не буде - колись треба буде і самим воювати.

Не дай Бог...

 

13 жовтня

Арешти серед українських студентів у Львові

У зв'язку з обшуком в будинку українських студентів у Львові на вул. Супінського арештовано близько 15 студентів, в т.ч. керівника дому студентів і  секретаря Товариства друзів освіти.

 

16 жовтня

Ще один успіх Польщі на міжнародній території

Слідом за перемогами Польщі за кордоном на різних полях загального життя, прийшла ще одна, не менш важлива, перемога господарська.

Подальший текст розповідав про видатну перемогу польської промисловості - закордонне замовлення на папіросні гільзи. Скоро ми до подібних перемог доробимось...

 

4 листопада

Світильнички на гробівці, лампадки, а також всякого роду свічки по найнижчих цінах пропонує

Фабрична гуртівня мила і свічок «Ваше очко»,

Львів, вул. Галицька, 1 (ріг Ринку)

Нічого цікавого. Хоча запам'ятаю, що саме було в 1932 році на цьому розі, який знає кожен львів'янин.

 

10 листопада

Новий одяг для адвокатів

Міністр Міхаловський видав розпорядження, яким проваджується з 1 січня 1933 року нова форма для адвокатів. Під час виголошення захисних промов адвокати зобов'язані мати на головах берети, а «випустки» на тогах та беретах мають бути не фіолетового, а чорного кольору.

Чув, що в нас так само міняють суддям святковий одяг. На тогах замість кишень  пришивають мішки, але виключно на час різдвяних свят. Для буденних тог кишені міняють на звичайні рюкзачки.

 

15 листопада

Антисемітські інциденти на вулицях Львова

Неділя у Львові пройшла спокійно

На вулицях збиралися великі групи студентів, яких розпорошувала поліція  з допомогою водомету.

У зв'язку з авантюрами в місті арештовано 25 осіб, яких доставлено до судді - слідчого. Воєвода Рожнецький провів у неділю нараду з ректорами вищих учбових закладів у справі студентських заворушень. В понеділок знову почалися безпорядки.

 

29 листопада

Тільки не перейматися!

Згідно з запевненнями, маємо сильний уряд. Маємо, і то цифри не дадуть збрехати, парламентську більшість, яка виконує всі бажання уряду. Маємо, після стількох реорганізацій, динамічну адміністрацію, яка пильно стежить, щоби народ не зійшов на манівці. Маємо також впорядковані фінанси, щоправда, з дефіцитом, але зате сильною валютою і надією, що якщо не американці, то якось самі собі дамо раду.

Чесно? Читаєш подібні львівські тексти за 1932 рік і не знаєш - плакати чи сміятися. Навіть слів переставляти не треба. Стовідсотковий 2008-й. Карма.

 

24 грудня

Страта двох українських бойовиків.

Всупереч загальному очікуванню два смертних вироки засудженим Біласу і Данилишину були виконані, помилування не надійшло. Вироки виконані ранком в переддень Різдва на подвір'ї львівської в'язниці «Бригідки», в присутності вузького кола офіційних осіб.

Процес у Львові розпочався 17 грудня і був дуже гучним, писали про нього багато. Четверо підсудних оскаржувалися у збройному пограбуванні пошти в Городку 30 листопада 1932 року. Визнані винними, троє приречені до смерті через повішення, Жураковскього Президент помилував (15 років) Білас і Данилишин страчені.

Скоро йшло слідство та судочинство у Польщі: в кінці листопада злочин, 17 грудня початок судового розгляду справи, через тиждень вирок виконано.

 

31 грудня

Морозний Новий рік

У цьому році над цілою Європою весь грудень трималося тепле повітря. Тільки останніми днями насувається на Росію хвиля морозного повітря. Припускаємо, що до Нового року морози дійдуть і до Польщі.

 

Як і минулого разу, постійний читач Хронік Andrij зі США, надіслав цитати з «Нью-Йорк Таймс» за 1932 рік, які йому вдалося розшукати про Львів, за що йому окрема подяка.

 

22 Березня

Чеховський, шеф польської політичної поліції, вбитий українськими націоналістами. В останні місяці, польський уряд зробив спроби утихомирити рух укр. націоналістів, що росте, пропонуючи різні поступки, але не автономію.

21 Травня

Гнилі яйця були кинуті в професора Бартеля коли він спускався по сходах Політеху. Студенти кричали: «Геть, масони! Нам не потрібні захисники євреїв!» Декілька студентів було арештовано. Раніше проф. Бартель запропонувати вигнати 2-х студентів, що брали участь в єврейських погромах. Проф. Бартель - перший єврей-професор в Політеху.

 

30 серпня

Українські селяни біля Львова повстали, з підтримкою комуністів, відмовляючись платити податки. Поліція придушила повстання, переслідуючи повсталих в лісах. 2-х поліцейських убито, 20 селян поранено. Українські представники заявляють протест в Сеймі і Лізі Націй. Останні місяці ознаменувалися декількома польсько-українськими зіткненнями. У липні було придушено повстання українських селян, які вийшли проти поліції з вилами, 5 українців було убито.

1 вересня

 Чотирьохрічна урядова комісія по правильних географічних назвах місцевостей завершила свою роботу. Комісія відмітила, що назва таких міст, як Лемберг, нескоро вийде з англійського лексикону і буде замінене правильною назвою Lwow.

 

 27 вересня

Велика українська партія, Сільроб, було розпущена львівським губернатором через звинувачення в прокомуністичній і антипольській пропаганді. Будь-який член партії, який продовжить своє членство буде суворо покараний. Поліція провела рейди на офіс партії, знайдена комуністична література, 2-х арештовано. Сільроб мав 400000 членів (Так в тексті. Особливо не цікавився, але підозрюю, що нулик вкрався зайвий - Манкурт).

Одночасно, львівський губернатор заборонив в межах Львова антисемітську і націоналістичну партію «За Велику Польщу». 

 

12 жовтня

Обшук поліції в домі українського студента. Був знайдений друкарський верстат і українська революційна література.

 

13 листопада

Серйозні антисемітські погроми у Львові, поліція розігнала 1 000 погромників-студентів, які увірвалися в єврейські квартали, розбиваючи вікна. Під час сутичок з поліцією, 4 студенти травмовано, 40 арештовано. Сьогоднішні погроми, очевидно, пов'язані з вбивством польського студента у Вільно 1 рік тому під час єврейських погромів. Єврей, звинувачений у вбивстві цього студента, був відпущений на свободу після 2-х місяців в'язниці.

 

28 листопада

Польський студент Гротовський убитий після бійки з  групою євреїв.  3 євреї арештовано. Всі чекають погромів. Всі львівські газети конфісковані через їхні повідомлення про події останніх днів.

 

29 листопада

60.000 чоловік взяло участь в похоронах Гротовського. Після похоронів, пролунав вибух і почалися погроми в єврейських кварталах Львова. 600 поляків взяло участь в погромі. 30 євреїв травмовано. Єврейський клуб Гасмонея спалили. 2 євреїв і 4 неєвреїв арештовано. Поліцейське розслідування уклало, що студенти, напившись горілки під час вечірки в кафе, побилися з групою євреїв із-за повії-польки, яка була з євреями і Гротовський був ударений ножем в спину. Він помер декілька годин пізніше. Ректор Львівського університету заявив, що подія нічого спільного з політикою або національністю не має.

 

30 листопада

Ще один польський студент був убитий пострілом з вікна після того, як він повертався з похоронів Гротовського.

 

2 грудня

 Львівський університет відкриється сьогодні, але студенти попереджені, що він буде закритий знову, якщо сутички поновляться. Порядок у Львові відновлений після 3 днів сутичок між євреями і антисемітами. 300 чоловік травмовано. Тим часом двоє українських терористів, скориставшись увагою польській поліції до погромів, зробили напад на пошту але були убиті сторожем.

 

4 грудня

34 польських студента арештовано після єврейських погромів. 2 студенти одержали до 2 міс. в'язниці за розбиття вікон в єврейському кварталі. Школи відкриті знов у Львові, але єврейські студенти не ходять.

 

7 грудня

Польський посол у Вашингтоні заявив, що польський уряд не допустить витівок  польських студентів-шовіністів проти євреїв і сприятиме нормальним відносинам між євреями і поляками. Тим часом, єврейські члени уряду звинуватили львівську поліцію в тому, що вона сприяла погромам. 399 євреїв звернулися за медичною допомогою в останні декілька днів після погромів.

 

17 грудня

Суд над 5-ма українцями, звинувачуваними в убивстві політика Голувка і недавній розбій почався у Львові.

 

22 грудня

Трьох молодих українців, Біласа, Жураковського, Данилишина, засуджено до страти в Львові за атаку на поштове відділення в Городку. Біласа і Данилишина повісять завтра. Президент Польщі помилував Жураковського, засудивши його до 15 років в'язниці. Суд тривав 4 дні. Галицькі українці стежили за судом з величезним інтересом - для них трійка зробила патріотичний подвиг проти пригноблення українців в Зах. Україні.

Цікаво, що троє були затримані українськими селянами, які прийняли їх за звичайних злочинців, які тільки що застрелили поліцейського і перехожого. Троє українців поводилися хоробро в перебігу суду. Українці були захищені під час суду кращими українськими адвокатами, які заявили суду що «шибениці не повинні стояти між українцями і поляками». Поляки говорять, що діяльність українських організацій оплачена німцями.