1936-й. Міські хроніки від Mankurta

У Львові тривали робітничі демонстрації, які завершувалися похоронами, під час яких з’являлися нові трупи. Замкнене коло польського «окресу мєндзивоєннего», хоча заради справедливості треба додати, що ковбасило цілу Європу і не тільки.

 

На львівському радіо піку популярності досягли Щепко і Тонько - веселі гумористи. У львівських газетах нарешті зникли лапки в словах українці та український.

До війни залишалося три роки.

В Іспанії точилася запекла війна між урядовими військами та повстанцями генерала Франко. СРСР підтримував уряд, Німеччина - Франко. Переміг, як відомо, останній, а єдине, що ми знаємо про цю давню війну, - як класно генерал вирішив проблему примирення іспанського суспільства вже в повоєнний час. Приклад дійсно повчальний, але нам не підходить, бо ми є люди принципові. Та й для початку треба «перемогти», а вже потім будемо вирішувати - чи окремо ховати загиблих, чи разом. Почекаємо...

 

«Wiek Nowy» - popularny dziennik ilustrowany

 

1 січня

Рисунок на всю першу сторінку під червоною шапкою

«РІК СПОВНЕНИХ ОЧІКУВАНЬ

Чи рік нових  розчарувань...»

На рисунку старенький інвалід в одязі з численними заплатками на милицях та з пов'язкою на рукаві «1935» і з надією приглядається до малятка, яке на пружині вискочило з пуделка з прапорцем «1936».

Я би так сказав -  образ вельми поміркованого новорічного оптимізму. Наш Новий рік вже позаду - разом із навіть поміркованим...

 

11 січня

Становище поляків в Німеччині все погіршується.

В Берліні вчора відбулося засідання Найвищої Ради Союзу поляків в Німеччині, на якій була розглянута ситуація з півторамільйонною польською меншістю в Німеччині. Промовці стверджували, що нинішній стан речей треба міняти.

Рішення, які пропонували гальмування акцій онімечування, не були виконані. Навпаки, відношення до польського населення в Німеччині загострилося через систематичне ускладнення культивування національної відмінності.

Цікаво - тут поляки цілком добре розуміли, як це погано, коли тобі «ускладнюють культивування».

 

7 лютого

Прохання безробітних до Щепка і Тонька

Одержали ми наступного листа:

...Найгіршими для нас є зимові вечори, коли стоїмо погано вбрані на вулиці і чекаємо на «Веселу хвилю». Якщо добра погода, то ще півбіди, але коли дощ, то повертаємося додому промоклі і перестуджені. Керівничка нашої світлиці, бачачи, як гаряче ми кохаємо Щепка і Тонька, купила нам за власні гроші діалоги Щепка і Тонька, які для нас постійно читали двоє колег, яким ми гаряче аплодували. То була наша єдина розвага після сірого тяжкого дня гонитви за роботою. Слухаючи ці веселі та безтурботні діалоги, ми забували про наше тяжке життя.

Тільки що ж сталося? Мусимо признатися зі встидом, що знайшовся серед нас хтось неґречний, який вкрав нам наші діалоги, нашу улюблену забаву. Про другий примірник вже і не сміємо просити нашу п. керівничку, а самі не маємо грошей для закупу іншого примірник цих діалогів. Звертаємося в такий спосіб до любих Щепка і Тонька з гарячим проханням подарувати нам ще один примірник цих діалогів, за що будемо дуже вдячні!

Весь час дивуюся шаленій популярності цієї «солодкої парочки». Небагато розваг було в колишніх львівських безробітних. Зараз влада дбає, сиди собі вдома та дивися серіали, а не хочеш серіалів - скільки завгодно політики та Верховної Ради.

Розслабся і можеш одержувати задоволення.

 

19 лютого

Фото: Зимові маневри французької армії. Французькі альпійські підрозділи під час навчань поблизу Сент-Жюл'єн.

Як ефектно лежать французи на снігу, розкинувши свої лижи, які грізні в них кулемети! На жаль, все це через пару років розвалиться за декілька днів.

 

3 березня

Умови та підстави польсько-українського компромісу.

Діючий Сейм при всьому своєму нерішучому обличчю нарешті може записати на свій рахунок незаперечно позитивний факт польсько-української декларації, в перший раз після воскресіння Речі Посполитої - об'єднавчої і приземленої з висот  фразесів на ґрунт реальних формул і пошуків. Ця Декларація, як ми свого часу підкреслювали, була діалогом, який, з одного боку, провадили представники уряду, а з другого боку, українська репрезентація. Забракло хіба в тим діалогу голосу третьої зацікавленої сторони, тобто представників польського населення нашої землі, яким дісталася роль обсерваторів.

Поволі зникають лапки при словах українці та український. Хоча представники польського населення на наших землях все переживали, що українцям занадто йдуть на поступки. Дарма переживали, як з'ясувалося згодом - поступок було замало, а не забагато.

 

8 березня

З міста

Зіткнення трамвайного вагона з фірою.

На вул. Потоцького (Ген. Чупринки - Манкурт) на розі з вул. Новий Світ трамвайний вагон №4, який їхав в напрямку вул. Листопада (Коновальця - Манкурт), зіткнувся з селянською фірою. Внаслідок зіткнення фірман Степан Путко з Дублян впав з возу і дістав легке поранення голови.

Нарешті я дізнався, який саме номер трамваю їздив по моїй рідній вулиці, яка тоді називалася Потоцького.

 

17 березня

З ким піде Польща?

На це питання намагався дати відповідь кол. депутат від ППС Казімеж Чапінський, який висвітив закордонну позицію Польщі, зазначивши, що вона нікому невідома і що тому треба, в першу чергу, дати собі звіт із дійсною міжнародною ситуацією. Хоча ми знаємо, що мін. Бек йде разом із канцлером Гітлером, але для нас таємниця, наскільки далеко сягає ця співпраця.

Жодної таємниці - до 01.09.1939.

 

2 квітня

На 26 березня ц.р. припадає річниця смерті німецького морського героя Отто Веддігена, який на початку війни затопив три англійські броненосці. На фото:  проект пам'ятника різця Ернеста Пауля Хінкельдея, виконаний у бронзі.

Постамент у вигляді форштевня підводного човна був мені незнайомий, а сама композиційна побудова та фігура когось дуже нагадувала. Негайно згадав кого саме, але, оскільки постамент зовсім інший і є певні розбіжності в фігурі, львівський монумент біля Ельжбєти ніяк не можна вважати плагіатом. Просто спорідненість способів творчого осмислення теми, як продукт близькості ідеологічних доктрин.

 

12 квітня

ШУКАЄМО ЛОЗУНГІВ!

Найліпшою лабораторією політичної думки є суспільство.

Нам не вистачає ритму, сформульованої мети, достатньої напруги.

Ми є оазисом тиші і застою, хоча знаємо, що подібний оазис не витримає серед паростків, якщо чужому натиску не протиставимо свого натиску, величезній кінетичній енергії сусідніх народів - власної активної, розбудженої енергії, яка би оживляла не тільки жменьку діячів, але і  весь народ.

«Оазис тиші і застою» - люблять журналісти, щоби «красіво»...

Болотом це називається.

 

18 квітня

Величезна шапка:

ТРАГІЧНІ ПОДІЇ У ЛЬВОВІ

Кривавий фінал похорону Козака. Перебіг подій в урядовому повідомленні. 8 трупів. Кілька десятків поранених. Розбивання шиб і пограбування магазинів. Ліквідація заворушень.

Безробітний Козак загинув під час демонстрації. Поховати його повинні були з каплички на Личакові - через декілька сот метрів, але людей не влаштувало запропоноване владами недостатньо почесне місце і вони вирішили везти тіло через все місто на Янівське, чого влада не дозволяла. В результаті трупи, поранені і тому подібне.

Якщо я не помиляюся, у радянські часи навіть пам'ятник Козаку хотіли поставити, але потім передумали - виявилося, що постать була далеко не бездоганною.

 

3 травня

Фото: заворушення в Палестині

Посеред постійних кривавих заворушень арабів, єврейські родини залишають свої помешкання в неєврейських дільницях Яффи та переїжджають до єврейського Тель-Авіву.

Подивився на декілька вантажівок із майном на тлі чистеньких, акуратних будинків.

Ну, так, тоді ще ракет не було...

 

3 травня

Імпонуючий робітничий парад у Львові.

Вже декілька років робітниче свято 1 травня не мало такого імпонуючого перебігу подій, як вчора. Ціла череда обставин спричинилася до того, що працюючий клас у Львові солідарно і масово взяв участь у робітничому святі, подаючи своєю поведінкою, гідністю і поставою доказ, що цей клас в масі своїй є організованим і дисциплінованим.

 

15 травня

Самогубство гімназиста

На колії при вул. Вулецькій навпроти вілли проф. Грабського, загинув самогубською смертю під колесами швидкого потягу 18-річний Василь Чебринський, учень 7 класу української гімназії у Львові. Як свідчить залишений ним лист, виконав самогубство з причин натури матеріальної.

Тобто через бідність! На фотографії симпатичний темноволосий хлопчина, коротко стрижений, в костюмі, білій сорочці та з галстуком (чи то краваткою) - зовсім не виглядав на жебрака. Отже, оманливий образ... Трагедія. І де ж ця колія швидкого потягу була на Вулецький - нинішній Сахарова?

 

4 червня

У скорому часі Польща буде вимагати колоній.

На останньому місячному обіді французького Торгового Товариства  в Парижі виступив польський посол Хлаповський:

Польща щорічно має 400.000 людського приросту. В цій ситуації на європейському  континенті нема такої можливості експансії для поляків, яка би не порушувала чужих інтересів. Варто сподіватися, що в недалекому майбутньому Польща виступить із колоніальними вимогами.

Часи такі були - всі мріяли про експансію. Не всім вдавалося. Польща не набула колоній. Але стала колонією, так що мрії п. Хлаповського здійснилися з точністю до навпаки.

Язиком п. Хлаповському треба було менше хлапати - може би і не наврочив...

 

Якійсь цей «Wiek Nowy» був нецікавий - про Львів дуже мало. Здається, це вже не вперше. Попросив якусь іншу газету, нехай і не польську. Дали «Діло».

 

Газета «Діло»

 

7 липня

СССР - КРАЇНА АНАЛЬФАБЕТІВ

Совітська «радісна творчість»

Хоча більшовики твердять, що анальфабетизм у них вже від трьох років зліквідований, тепер рада нар. комісарів та партійна влада наказала професійним спілкам за 1936-1937 рр. навчити письма одного мільйона неграмотних та півтора мільйони піванальфабетів. В одній із копалень Донеччини (ім. Г.П.У.) навчили писати всього 7 прц. неграмотних, в інших копальнях є 4 до 35 прц неграмотних.

Неграмотність в СРСР дійсно лишалася, хоча ліквідовували її рішучо. Ми змогли в цьому переконатися ще за декілька років.

 

26 липня

Занедбана ділянка культурно-освітньої праці.

Про вагу української краєзнавчої літератури.

Обидва видання дуже знаменні (мова в публікації про дві збірочки, присвячені Гуцульщині та Лемківщині - Манкурт) - і їх треба з кожного боку привитати (так у тексті - Манкурт). Вони дуже на часі, коли в нас тепер розпаношилась мода на т.зв. регіональність, коли український національний організм беруться ділити і з одноцілого тіла викроювати окремі якісь народці. По школах на Лемківщині ввели окремі книжки, з яких лемків учать, що вони щось окреме - ту окремішність має зазначувати (й уже зазначувала) відділена від перемиського єпископства т.зв. лемківська адміністратура.

Часами таке враження, що довоєнні галичани краще розуміли необхідність «одноцілого тіла», аніж сучасні. Попри всі розмови про соборність.

 

7 серпня

Хто фінансує республіканців?

Москва. На поміч іспанському урядові субскрибовано тут 12.000.150 рублів. Їх замінять на франки та перешлють на адресу прем'єра Хіраля.

А хто повстанці?

Севилля. Поодинокі підприємства  дарували повстанчому командуванню 350 тис. пезетів на закупно літаків за кордоном.

Як писав в одній своїй статті відомий у Львові американський вчений Тімоті Снайдер: Росія дала на Януковича 300 мільйонів доларів, тобто чого там рахувати наші нещасні американські центи на Помаранчеву революцію?

 Смішно.

 

26 серпня

Перемога націоналістів у Естремадурі й Астурії.

Як повідомляє ген. Франко, літаки знищили частинно  червону кольону, що заатакувала Кордову; около 1 000 людей піддалося. На фронті Естремадури скинули червоний літак. Нац. літаки скинули мішки з харчами оборонцям Альказару і Толеда.

В Іспанії точилася запекла війна. Багато хто знає, що батько Манкурта був «енкаведистом». Мало хто знає, що вітчим Манкурта воював радянським льотчиком в Іспанії саме в ці роки. Просто родина Адамсів...

 

8 вересня

Чергова комуністична провокація

Дня 6 вересня ц.р. відбувався у Раві Руській величавий день сільського господаря, на якому було присутніх поверх 6.000 селян і селянок з повіту, самих вправляючих понад 1.000.

Вже кілька днів поширювали перед тим святом комунізуючі елементи вістки, що на ньому буде неспокійно. Та коли здвиг випав усе таки величаво, взялися комуністичні посіпаки за його заколочення. По привітних промовах д-ра Богачевського та делегата централі «Сіл. Господаря» д-ра Храпливого хотів промовляти один комунар, та його скоро зліквідовано. Коли ж це не помогло, то взялися за інше: під час вправ сотень селян і селянок приступив нечаяно один тип до відомого діяча ін. Корнила Целевича та побив його сильно боксером по голові, завдаючи поважні рани.

Бідний боксер...

 

18 вересня

Радіокутик

Радієвий гумор

При голоснику.

- Чому пудруєшся? Чи кудись їдеш?

- Ні, але зараз буде співати Фогг.

Маленька рисочка, яка показує, наскільки був популярним знаменитий співак Мечислав Фогг, навіть серед мешканців українського Львова.

 

1 жовтня

Нові книжки.

Михайло Мочульский «Опалева мряка», стор. 123, формат 8, 2 зол.

Андрій Лісовський «Сучасна доба» (Ідеольогія Вістника) стор. 32, формат 16, накладом автора.

Василь Королів-Старий «Зух-Клаповух та Роман Лопух», з рисунками автора, передмова о. Ір. Назарка, стор. 47, формат 8.

Д-р Євген Грицак «Перемишль тому сто літ», стор. 32, формат 16

Тобто і книжок було не дуже багато, і сторінок в них - самі бачите, і формати скромні.

 

25 жовтня

ПОЛІТИЧНА НАРАДА

Народної Організації Українців  міста Львова

Резолюції, яких текст подаємо нижче, прийняли приявні одноголосно. Збори покінчились відспіванням  національного гімну.

Резолюції:

1) Українці, об'єднані в народній організації Українців міста Львова, приявні в залі «Української бесіди» на політичній нараді дня 23 жовтня ц.р. висловлюють одноголосно своє повне довір'я проводові УНДО й одобрюють вповні теперішню політику і тактику УПР.

2) Зібрання Н.О. вповні одобрює й цілковито приєднується до рішень Центрального Комітету УНДО з 10 жовтня ц.р. в справі боротьби з комунізмом, Зібрання підтверджує, що вважає комунізм з його централею в Москві найбільшим ворогом українського народу. Українці міста Львова готові до ідеольогічної й фізичної боротьби з комунізмом аж до повної перемоги української національної ідеї.

За винятком дещо архаїчного правопису - хоч завтра можна запропонувати міським райцям.

 

8 грудня

СИЛАЧ

(На смерть Василя Стефаника)

Мова - як залізна штаба. Лежить при битім шляху, довга і рівна немов визиває прохожих:

«Гей! У кого є охота - бери мене і гни! Виробляй орнаменти, які захочеш! Глянь, скільки на це матеріалу».

Багато людей має Бога в серці, послухає, зітхне і йде далі:

- Не дав нам Бог кебети. Шкода нашого труду, не вигнемо нічого путнього...

В понеділок 7 грудня помер у Русові Василь Стефаник. Помер силач, один з найбільших в Україні, що стільки чарівних узорів вигнув: то як камінні хрести, то як кленові листки, то як далека дорога...

А на середині завсіди - серце.

Густо карбами всіяне - мужицьке серце.

Автор тексту - Роман Купчинський.

Василю Стефанику - вічна пам'ять!

 

25 грудня

Жіноча сторінка

Духовна самовистарчальність.

...Отож, коли тебе гнобить смуток чи журба, коли бажаєш засягнути чиєї поради, звертайся лише до людей близьких тобі та прихильних. Але головно старайся станути на такій висоті, щоби ти не мусіла шукати опертя, а тоді оповіданнями про свої турботи нікому не сприкриш життя, яке і так сьогодні важке, повне журб і клопотів.

Власне, а чому виключно жінкам така порада? Вона би і нам, чоловікам, підійшла.

І взагалі цілій громаді не зашкодила би...

 

На завершення - львівські новини з «Нью-Йорк Таймс» за 1936 рік, які нам продовжує люб'язно надавати один із американських читачів.

 

15 січня

Серія судів над українськими націоналістами принесла суворі вироки. Серед жертв - застрелений директор української школи, звинувачений українськими націоналістами в пропольських поглядах. Польська преса підтримала вироки, але звернулася до українців припинити свою політику терору і конспірації.

Зокрема польська преса запропонувала українцям позбавитися від таких лідерів, як Коновалець, який є на утриманні ворогів Польщі.

 

1 березня

2 єврейські студенти серйозно травмовані під час сутички з неєврейськими студентами в Політехніці. 

 

12 березня

 Антисемітські погроми польських студентів в Львові завершилися розгромом єврейського клубу в Львові і декількох єврейських магазинів.

 

16 квітня

Пол Муні, уродженець Львова, отримав Оскара за кращу чоловічу роль.

 

16 квітня

Сутички між 50.000 робочих і львівською поліцією відбулися після того, як робітники відмовилися поховати свого товариша, Козака, у віддаленому кутку муніципального кладовища. В результаті зіткнень 3 убито і сотня поранених. Козак, безробітний, був убитий напередодні в сутичці з поліцією біля біржі праці. Соціалісти отримали дозвіл на масову похоронну процесію.

Проте, незадоволені запропонованим місцем на кладовищі, процесія розвернулася і попрямувала на інше кладовище в іншому кінці міста. Коли процесія досягла площі Бернардинів, почалася перестрілка з поліцією. Одна жінка була вбита. Проте робочі поклали тіло убитої на руки, покрили її червоним прапором і продовжили процесію. У цей момент почалася сутичка з поліцією. Робітники побудували барикади з автомобілів і лавок. Вікна магазинів були розбиті. Тільки маленька групка досягла кладовища з тілом Козака. Порядок був відновлений після того, як армія втрутилася.

 

17 квітня

Львівські власті звинуватили комуністів у вчорашньому побоїщі. 16 чоловік загинуло, включно з 2 поліцейськими.

 

18 квітня

Похорони 13 жертв львівських безладів. Всього 16 чоловік загинуло. Спроби відновити сутички були припинені поліцією. Робітники продовжували ремонт оперного театру який був одним з місць заворушень. Багато магазинів залишалися закритими. 

 

19 квітня

Прем'єр Кошчялковський скасував візит до Угорщини після заворушень у  Львові, організованих комуністами. Львівська поліція заарештувала групу велосипедистів, які їздили від будинку до будинку, закликаючи жителів вийти на демонстрації. Всього 660 чоловік було арештовано. Поліція перервала спроби комуністів захопити радіостанцію у Львові після того, як комуністи утримували  центр Львова протягом години.

 

1 травня

Польські власті конфіскували 15.000 доларів у Львові. За новим польським валютним законодавством, тільки визначені банки можуть проводити бізнес в іноземній валюті.

 

2 липня

15 селян убито під час зіткнень під Львовом. Заворушення почалися після того, як господарі маєтків запросили селян з інших районів, в основному з гірських, допомогти зібрати врожай. Місцеві селяни відмовилися дозволити цим новозапрошеним працювати. Поліція втрутилася в сутички, вбивши декілька селян.

 

14 вересня 

Відчуваючи загрозу з боку гітлерівської Німеччини, Польща заснувала обов'язкові робочі табори для всього чоловічого населення. Парад 50.000 чоловік відбувся в Львові. 

 

15 жовтня

 Львівська політехніка закрита після антисемітських побоїщ в результаті яких 4 єврейських студенти отримали серйозні пошкодження.

 

19 грудня

 В Нью-Йорку відбулася  міжнародна конференція з запобігання злочинності. Серед доповідачів - представники Львівського університету.

 

29 грудня

4 людини загинули в результаті авіакатастрофи літака, що вилетів зі Львова на Варшаву і потрапив у сніжну бурю. Більшість пасажирів вдалося врятувати.