2-3 радикали можуть дискредитувати акцію протесту, – експерт

Під час жодних акцій не можна вдаватися до насильства, навіть якщо правоохоронні органи провокують на це. Про це заявив під час вуличної акції громадський діяч і політичний експерт Олександр Солонтай.

Він зазначив, що молоді люди завжди можуть піддатися, особливо, коли їх на це провокують, щоб зняти це на камеру. Однак тут питання вмілості організаторів запланувати і проінформувати учасників акцій, протестів. „У найближчі роки небезпека провокації від правоохоронних органів нікуди не пропаде. Правоохоронці захочуть показати, що всі ті, хто хоче в Україні європейського вибору – націоналісти або радикали, або не мають нічого спільного із більшістю суспільства”, – сказав Олександр Солонтай і додав, що молодим людям треба про це розповідати. Велика відповідальність лежить на тих, хто організовує діяльність, планують акції.

„Коли на телеекрані показують людину, яка побила міліціонера, який перед тим бив його, це питання другорядне. Першочергове питання – звідки взявся той активіст, яка організація його привела, хто його інструктував і хто його поставив в перші ряди?”, - сказав він. Олександр Солонтай вважає, що  навіть у випадку, коли правоохоронці перевищують свої повноваження, потрібно шукати відео, йти писати заяву і добиватися відкриття кримінальної справи, навіть якщо не зараз, то в майбутньому. Проте не вдаватися до насильства.

„Два-три радикальні активісти можуть зіпсувати велетенську акцію, сформувати абсолютно інше інформаційне уявлення про те, що відбулось і дискредитувати акцію в очах тих, які думають, чи приєднуватися. Люди бачать по телевізору кров і приймають рішення не приєднуватися, тому що йти на прориви міліцейських кордонів, не готові. Для людей доступно прийти на акції, роздати інформаційні матеріали, але не битися”, –зазначив він.

Під час своєї лекції Олександр Солонтай також зазначив, що Україна 20 років ходить зачарованим колом, вибираючи менше зло до парламенту. Також він говорив про можливість побудови справжнього громадянського суспільства після того, як люди подолають мінімальний рівень забезпечення потреб.