9 травня війна для українців не закінчилася, - Кайда

– День капітуляції Німеччини – 8 травня, а 9 травня нав’язане українцям як спадок від СРСР. 9 травня 1945 року війна для українців не закінчилася, оскільки боротьба ОУН-УПА тривала.

На дострокових виборах до Тернопільської облради, які розпочалися, тривали та завершилися зі скандалом, перемогу отримало Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Вперше українські націоналісти перемогли на регіональних виборах, а їх представник очолив обласну раду.

Олексій Кайда, теперішній голова Тернопільської обласної ради, народився і до 18 років жив у Бердянську Запорізької області, закінчив російськомовну школу. До Львова приїхав 1989-го, коли вступив у «Львівську політехніку». Поважає правдивих фронтовиків, але переконаний, що більшість «ветеранів» - ті, хто у 1950-х займався зачистками українців. Про це голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда розповів в інтерв'ю ZAXID.NET.

- Ваша політична сила вперше має таке представництво в обласній раді. На чому акцентуватимете увагу у своїй роботі, як виконуватимете передвиборчу програму?

- Маємо на меті виконати всі розділи програми, з якою йшла на вибори «Свобода». Тернопільщина здебільшого аграрна і туристична область, великі підприємства практично знищені. Надходження до бюджету - це надходження з агропромислового комплексу і туризму. До речі, минулого тижня я зустрічався з представниками туроператорів, ми обговорювали перспективи розвитку і підтримки туризму на Тернопіллі. При обласній раді є комунальне підприємство - Інформаційно-туристичний центр. Хочемо відновити його нормальну роботу, щоб центр узгоджував позиції туроператорів, збирав інформацію, обробляв її, виходив з пропозиціями на державний рівень. Відомо, що третина замків України розташована на Тернопіллі...

- Але на їх відновлення потрібні кошти...

- Так, кошти справді потрібні. На жаль, частина замків уже не підлягає відновленню через зволікання з реставрацією. Є цікаві ідеї щодо концесії. Крім того, ми зможемо відновлювати наші пам'ятки, якщо кошти підуть із бюджету. Зрештою, туризм може стати потужним джерелом фінансових надходжень в область. Але для цього потрібно розвивати інфраструктуру: дороги, готелі, заклади харчування.

Важливим є питання відновлення роботи Тернопільського аеропорту. Це одне з ключових завдань області. Хоча сьогодні аеропорт зовні має жахливий вигляд, проте технічно може приймати літаки. Потрібно зробити постійні рейси на Київ, Крим, Туреччину, Італію. Я веду активні перемовини з авіаперевізниками, щоб вони почали орієнтуватися на Тернопіль. Завдяки аеропорту Тернопілля може стати провідним логістичним центром України.

- Ідеї щодо концесії замків Львівщини не сприйняли?

- Якби мова йшла лише про замок у Старому Селі, ніхто б не заперечував. Однак цей замок хотіли віддати у концесію разом зі Свірзьким, який практично готовий до експлуатації. А віддати щось готове, коли так званий інвестор вкладає три копійки і отримує замок, і при цьому у Старе Село, де фактично залишився фундамент, вкладати 3 мільйони гривень не хоче... Зрозуміло, що такої комбінації не сприйняли.

Проблема влади у тому, що всілякі заходи або постанови придумують без ґрунтовного аналізу, не радяться з людьми. Щоб розпочинати справу, наприклад, концесії, треба вивчити питання всебічно: у якому стані об'єкт, які кошти треба вкласти, що пропонує інвестор, які умови держави, місцевої громади.

У Національній академії державного управління при Президентові України мене вчили, що перед тим, як вирішити проблему, ми маємо визначити мету, чого конкретно хочемо досягти. От коли ми поставимо чітке завдання, тоді шукатимемо шляхи вирішення. Так само у державі: от ми кудись ідемо. Скажіть, куди ми йдемо 18 років? Ніхто не знає.

- Ви знаєте куди йти?

- Знаю. Але на вищих щаблях влади перебуває псевдоеліта: вихідці з компартійно-комсомольської номенклатури, кагебісти, кучмісти. Тому Україна й опинилася у страшній кризі. Без мети, без місії, без достойних кадрів Україна нічого не досягне.

- У вашій програмі йдеться про скасування рішень Тернопільської облради, які приймали з порушеннями.

- Частину рішень скасував суд з очевидних причин. Наприклад, для ухвалення рішень потрібен 61 голос. У розпущеній облраді зазвичай рішення ухвалювали, коли у залі перебувало 40 депутатів, а на табло висвічувалось 61... З цим усе зрозуміло. Стосовно рішень, які ухвалено розпущеною облрадою, то на одній із чергових сесій ми створимо тимчасову депутатську комісію, яка вивчить рішення, що не були скасовані судами. За результатами її діяльності ухвалимо рішення.

- На першій сесії Тернопільської обласної ради з ініціативи ВО «Свобода» ухвалено звернення до Президента України щодо визнання учасників дивізії СС «Галичина» борцями за волю України. Крім того, ви особисто говорили, що фракція ініціюватимете питання демонтажу пам'ятників тоталітарного режиму на території області?

- 7 травня у нас відбудеться друге пленарне засідання сесії Тернопільської облради, на якому серед інших нагальних питань обов'язково розглядатимемо питання ліквідації московсько-більшовицьких тоталітарних символів.

- Ви вважаєте, що під час економічної кризи вирішувати ці питання на часі?

- Питання історичної справедливості завжди на часі.

- Але ж у свідомості багатьох СС «Галичина» асоціюється виключно з гітлерівським режимом...

- У нас є частина мешканців України, що вважають Сталіна героєм, який переміг у війні. Не звичайні рядові солдати, яких, вибачте за вислів, як гарматне м'ясо, кидали без ліку на амбразури, а Сталін переміг. Це історична справедливість? Коли бандерівців називають німецькими поплічниками, це справедливість? Я був в Антонівцях на Волині, де діяв штаб УПА. Поруч є поселення Гурби Рівненської області, там тривали бої, п'ять тисяч повстанців боролися проти 35-тисячного війська НКВС, танків, літаків. За це московська влада стерла ці села з лиця землі. Може це справедливість?

Відкриймо архіви, і ми все зрозуміємо. Що стосується дивізії «Галичина», то жоден дивізійник, ні сама Дивізія, не були засуджені на Нюрнбергському процесі. Жоден з дивізійників не був визнаний злочинцем у країнах Західної Європи та Америки і після Другої світової війни, після офіційних розслідувань комісій Портера і Дешена. Крапка. Це треба знати. А подобається це комусь чи ні - це їхні проблеми. Українці мусять мати свій погляд на власну історію і власних героїв та повагу до всіх, хто боровся за її свободу.

- Експерти стверджують, що ці питання потрібно порушувати за кілька десятків років, бо зараз це розділяє країну?

- І відомо, що ці експерти сидять в Кремлі. Бо для них дуже невигідно, щоб українці знали власну історію. Ці питання мали бути не лише порушені, але й вирішені одразу після 24 серпня 1991 року. Бо за 40-50 років не буде перед ким їх порушувати.

«Свободу» звинувачують в усіх смертних гріхах з 1991 року, відтоді, як ми ще називалися Соціал-Національною партією. Ми сповідуємо ідеологію українського націоналізму. Не лібералізму, не комунізму чи соціалізму. Подобається це комусь чи ні. Я пригадую, на початку 90-х років минулого століття нам казали «не на часі», а потім, 2006-го, вже казали «запізно», наприклад, щодо люстрації, тобто докорінного очищення влади. А коли ж відбувся перехід між «не на часі» і «вже запізно»? І чому це говорять ті самі компартійні і комсомольські функціонери?

Зараз знову кажуть «не на часі», мовляв, років за тридцять повернемось до цих питань. А як без історичної пам'яті виховувати наступні покоління цих 30 років? «На красном знамени, пионерском горне»? На чому ми виховуватимемо нове покоління? Нам же кажуть, що порушувати питання про УПА також не на часі!

- Вашій політичній силі закидають, що ви заробляє бали, спекулюючи на цих питаннях...

- Ми не на базарі. І спекулянтами чи торгашами ніколи не були й не будемо, на відміну від кольорових «мега-блоків». Питання історичної справедливості - це ключовий блок «Програми захисту українців», яку ми почали формувати ще 2004 року.

- Як звучить проект рішення Тернопільської обласної ради щодо пам'ятників тоталітарного режиму?

- Давайте поговоримо про це після ухвалення рішення. Наразі проект пройшов юридичну експертизу і відповідає законодавству України, зокрема, Указу Президента про ліквідацію більшовицької тоталітарної символіки. До речі, минулого тижня на сесії Тернопільської міської ради з ініціативи «Свободи» ухвалено рішення щодо встановлення у Тернополі меморіальної дошки Першій українській дивізії «Галичина». Гроші на встановлення ми знайдемо. Це конкретні кроки.

- Представники КПУ зазначали, що ініціюватимуть питання розпуску Тернопільської обласної ради, якщо буде підтримано рішення щодо пам'ятників?

- І не лише КПУ. Про Тернопільщину висловився і луценківець Геннадій Москаль. Не сподобалися їм результати виборів, і тому область треба розпускати. Отак можна «розпустити» всю державу, бо «комусь» не сподобаються результати виборів.

Щодо Москаля, його прізвище говорить само за себе. І комуністи - це комуністи, це не люди. Хотів би подивитися, як вони Тернопільщину розпускатимуть. І на тих, хто їм допомагає, а головне, на відповідь тернополян. Не заздрю я тим ініціаторам.

- Як відбувається ваша співпраця з політичними силами у Тернопільській обласній раді, зокрема Партією регіонів?

- Обласна рада працює, і це головний результат. З Партією регіонів «Свобода» не співпрацює в принципі. Регіонали в облраді - це глуха опозиція, Партія регіонів взагалі не голосувала за кадрові призначення, формування комісій.

Всім добре відомо, як здобували голоси інші політичні сили на Тернопільщині. Ми не купували голосів виборців, не мали адмінресурсу, щоб витискати голоси. Ми чесно йшли від хати до хати, несли свою ідеологію і програму. Люди голосували за нас, бо бачили, до чого довели область так звані «помаранчеві» і «білосердешні». Тернопілля перетворили на такий собі галицький Донбас, коли принцип призначення на посади був один - партійна належність.

- І у цьому галицькому Донбасі регіонали на третьому місці?

-Я не хочу повертатися до питання, хто і як здобував голоси. Мій принцип роботи ради підтримали всі фракції: політичні питання розглядаються окремо, соціально-економічні - окремо. Звідси результати голосувань: політика нас розділяє, а проблеми регіону мусимо вирішувати спільно. Ми є носіями націоналістичної ідеї і прекрасно розуміємо, що не лише регіонали, а й інші політичні сили у Тернопільській обласній раді не сприймають націоналістичної ідеології. Ми цього свідомі.

- Чи відчуваєте у зв'язку зі ситуацією з БЮТ помсту зі сторони Кабміну і особисто прем'єр-міністра як лідера БЮТу? Окрім питання невиплати коштів членам ДВК.

- Це був перший камінь. Невиплата зарплат членам дільничних виборчих комісії, а це близько 20 тисяч людей, - це гріх. Більшість із них - мешканці сіл. Ми всі знаємо, які в нас зарплати і пенсії у селі, для багатьох 100 чи 200 грн важливі. Люди без грошей через примху високопосадовців, які не отримали бажаного результату на виборах, ці люди тепер страждають. Я свідомий того, що таке відношення до Тернопільщини триватиме надалі, до області ставитимуться за залишковим принципом, пільг ми отримувати не будемо, додаткових коштів понад те, що вже заплановано, не буде. Наше завдання залучати інвестиції, не дивитися на уряд, Верховну Раду України.

- Вам вдалося налагодити співпрацю з губернатором Тернопільщини? Відомо, до чого довів конфлікт між ним і попереднім головою обласної ради.

- У мене нормальні ділові стосунки з головою облдержадміністрації, як і з тернопільським міським головою, з головами районних адміністрацій, районних рад, сільськими головами. Позаминулого тижня я зустрічався із головами районних рад і з міськими головами, з представниками Асоціації міст Тернопільщини. У мене є ідея створення асоціації рад Тернопільщини. Ми порозумілися, бо питання господарки треба вирішувати спільними зусиллями.

- З губернатором конфліктів немає?

- Підкреслюю, у мене нормальні ділові стосунки з головою облдержадміністрації, ми нормально працюємо.

- Чи можлива на всеукраїнському рівні співпраця «Свободи» і ЄЦ?

- Це неможливо. У нас різні ідеології. «Свобода» сповідує ідеологію українського націоналізму, що сповідує ЄЦ я не знаю.

- Щодо північних районів Тернопільщини, там більшість населення є православними Московського патріархату. Почаївська лавра - осередок, ви відчуваєте так звану руку Москви на цій території, чи це міф?

- Тернопільщина є унікальною областю - вона складається з трьох частин: Галичини, Волині, Поділля. Це ж симбіоз культур трьох етнічних груп. У північній частині - на Кременеччині, Шумщині - відчувається вплив Москви через церкву Московського патріархату. Якщо називати речі своїми іменами, то це не Українська православна церква Московського патріархату, а Російська православна церква в Україні. Результати виборів це довели. У Почаєві справді відчувається великий вплив Московського патріархату. І тут виникають проблеми. Наприклад, Кременецький район за рік приймає півмільйона туристів, а кошти в бюджет не йдуть. А чому? Тому, що туроператорами у нас працюють монахи.

- Це називають у Почаєві паломництвом.

 - Якби ви приїхали і подивилися на тих паломників... Паломники бувають різні, але левова частка - звичайні туристи, і кошти залишаються саме там у Почаєві, точніше, їх скеровують до Москви. А ці гроші мали б стати серйозною інвестицією для району.

- Зрозуміло, що ви хочете залишати їх на місці...

- Ми зараз напрацьовуємо правові механізми, як залишити кошти у районі. Як я вже казав, хочемо налагодити роботу туристичного центру Тернопільської обласної ради. Маємо гарний приклад Львова, який впровадив постанову, що екскурсії мають відбуватися виключно з місцевими гідами.

- Як голова обласної ради як ви відзначатимете 9 травня?

- Як голова обласної ради 9 травня поїду до тещі допомагати садити картоплю.

- Участі у покладанні квітів не братимете?

- День капітуляції Німеччини - 8 травня, а 9 травня нав'язане українцям як спадок від Радянського Союзу. 9 травня 1945 року війна для українців не закінчилася, оскільки боротьба ОУН-УПА тривала до 1960-х років. Я не братиму участі у заходах щодо відзначення цієї дати. Я з усією повагою ставлюся до правдивих фронтовиків, але, на жаль, їх щороку стає менше, а «ветеранів» - більше. А фронтовиків, які справді воювали, є одиниці. Порахуємо, що людині 1945-го було, приміром, 18 років, і вона хоча б один місяць була на фронті, виходить, зараз їй має бути 82. А коли людина має 70 років і в неї всі груди в орденах?! Правдивих ветеранів одиниці. Більшість - ті, хто у 50-х займався зачистками українців.

- Щодо зростання рейтингів ВО «Свобода». Практично всі соціологи зазначають, що це відбулося через розчарування людей у помаранчевих силах.

- Українці надзвичайно розумні люди. Маємо недолік - дуже терплячі. Терпимо, поки не прорве, але ця терплячість переходить межі розумності.

- Один раз прорвало, а результат...

- У 2004 році була друга хвиля відродження національної свідомості, українського духу, але у цю чисту хвилю вилили відро помаранчевого дьогтю і збили цю другу хвилю. Перша була на початку 1990-х. Тоді націонал-демократи розповідали, що «ще не на часі». А потім стало «запізно», тепер - знову «не на часі».

Рейтинги «Свободи» вищі за рейтинги, які «малюють» соціологи. Згадайте Тернопілля - соціологи навіть близько не давали нам результату у 35%. Соціологічна «помилка» щодо «Свободи» зашкалила. Ми не маємо своєї соціологічної служби, рейтинги нам ніхто не «малює». Але повірте, підтримка «Свободи» у суспільстві значно вища, ніж прохідний бар'єр до парламенту. При чому рейтинг росте не лише на Заході, але й в Центрі, на Сході та Півдні України. Наприклад, на Сумщині рейтинг «Свободи» понад 6%.

- Як ви оцінюєте шанси своєї політичної сили у разі дострокових виборів до парламенту та ймовірність перемоги вашого лідера Олега Тягнибока на виборах президента?

- Навіть ворожі соціологічні служби визнають, що «Свобода» буде в наступному парламенті. А експерти кажуть, що треба бити у набат, бо націоналісти проходять у парламент.

Вибори у Тернопільській області поставили остаточну крапку у питанні непрохідності «Свободи» до Верховної Ради. І в області, якби все було чесно, то наш результат досяг би не менше 40%. Зараз на Тернопіллі працює комісія МВС з приводу порушень під час виборів. Деякі політичні сили почали дуже нервуватися. Можливо, є чому. Ми не переймаємось, нехай перевіряють. Ми не купували голосів і не мали адмінресурсу. Наші рейтинги ростуть, хоча мені не подобається слово «рейтинг». Я би сказав, росте довіра.

- Ще говорять про відродження фашизму...

- Про це говорять або невігласи, або політичні спекулянти, або окупанти та їхні нащадки. Часто цим трьом категоріям відповідає одна особа.

Фашизм був в Італії. До речі, у Німеччині був не фашизм, а націонал-соціалізм. І про це знає кожен випускник середньої школи.

Ми - українські націоналісти. Ми не є послідовниками Беніто Муссоліні чи Адольфа Гітлера.

- Щодо президентських виборів?

- «Свобода» матиме свого кандидата на президентських виборах. Це вперше за вісімнадцять років незалежності кандидатом у президенти буде український націоналіст.

- Багато хто називає Тягнибока технічним кандидатом, є заяви, що це людина Москви, Януковича, яка має розпорошувати голоси

- Хто називає? Ті, хто не сприймає ідеології українського націоналізму, ті і говорять. А скажіть, де був Янукович 1991-го, де були Тимошенко, Ющенко, Яценюк? У проектах?

«Свободу» створено 13 жовтня 1991 року, зареєстровано у жовтні 1995 року. БЮТу, «Нашої України», регіоналів, «Фронту змін» тоді не було навіть у проектах. Духом їхнім ще не пахло у політиці, коли ми вже проводили пропаганду ідей українського націоналізму. Поставимо все з голови на ноги: ми з 1991 року не змінювали ідеології, на відміну від тих проектів. Ми йшли і йдемо своїм шляхом. Йдемо 18 років, це доказ того, що ми не якийсь проект. Якщо й використовувати термін «проект», то найкраще це сформулював наш побратим, режисер Юрій Іллєнко: «Свобода» - проект української нації. І не технічний. А ідеологічний.

- Але вас також хтось фінансує?

- Нас фінансують наші члени партії, представники малого і середнього бізнесу, але це є або члени партії, або прихильники, вони ідейно наші.

- Хто є основним конкурентом для Тягнибока на виборах президента, можливо, Арсеній Яценюк?

- Основні конкуренти - це представники ненаціоналістичної ідеології. Ми боротимемося за голоси українців.

Щодо Яценюка, то людям треба з'ясувати, звідки він виник, хто його привів у політику, яка участь Пінчука та Кучми у його політичній долі, чому Яценюк нервово реагує на питання про національність? Гарний, перспективний, веселий хлопчик, а звідки той хлопчик взявся? Чомусь люди все швидко забувають, кажуть, ви не рухайте, Яценюк - українець. Наприклад, я, коли відсилав картку до ВРУ як голова Тернопільської обласної ради, у графі національність гордо написав українець, а не ставив прочерка.

- Якщо говорити про дострокові вибори до ВРУ, ви розраховуватимете на електорат Східної України, що ви можете їм запропонувати?

- Якими ми були, такими залишилися. Наш електорат - це українці, яких в Україні 80%. І на Сході України ми пропонуємо те саме - ідеологію українського націоналізму. І плануємо отримати там високий результат.

- Що для вас означає поняття націоналізм?

- Націоналізм - це є любов. Любов до своєї родини, до нації, до України.

- А різниця між націоналістом і патріотом?

- Патріот - це людина, для якої важливою є Батьківщина: він любить Україну, вишиванки, бджоли. Для націоналіста основною є ідея нації. Націоналіст прагне зробити Україну великою сильною державою, яка б забезпечила найсприятливіший розвиток Української нації.

Можна ще сказати, що патріотизм - це почуття, а націоналізм - це дія.

- Що зробила ваша політична сила для Львівщини?

- Не коректно голову Тернопільської обласної ради про це запитувати. Хоча я можу відповісти, але мені треба кілька годин, щоб занотовувати все, що ми зробили.

- Останні здобутки, ви ж були депутатом Львівської облради...

- Я можу говорити про Тернопільщину, а про Львівську область чи Львів варто запитати у депутатів Львівської облради чи міськради.

- Як відомо, ВО «Свобода» чи не найбільше з усіх політичних сил вболіває за українськомовне питання. Як ви оцінюєте власний рівень знання української мови?

- Мені допомогли десятихвилинки від Ірини Фаріон у Львівській обласній раді. Думаю, я запроваджу аналогічні у Тернопільській обласній раді. Щодо мого знання мови, то скажіть, як ви його оціните, врахувавши, що я закінчив російську школу, жив у російськомовному місті Бердянську Запорізької області, де жодна людна не розмовляла українською.