Агломераційний фініш. Як будемо жити в нових реаліях

Закон розблоковано і вже найближчим часом на своєму засіданні уряд мав би розглянути й ухвалити рішення щодо створення ОТГ на Львівщині. Зазначу, Львівська ОТГ буде лише однією з понад 60 запланованих об’єднаних громад, але ж які пристрасті розгорілися навколо. Чи не так?

Не буду писати, чому саме зараз децентралізаційний фініш, чому про добровільність створення громад не йдеться і чому важливо завершити всю цю епопею зараз – хто хотів, той розібрався в перипетіях реформи давно. Скажу тільки про кілька актуальних на сьогодні моментів.

Момент перший.

Я автор законопроекту про агломерації, а тепер вже не просто експерт з місцевого самоврядування, а як причетний до публічної служби скажу таке: маленькі громади не виживуть. І ситуація з коронавірусом це лише загострила й підтвердила. Невеликі ОТГ «помруть» дуже швидко. Навіть якщо досі вони себе добре почували. Частину податків цьогоріч вони втратили, решту «просіли», державні субвенції забрали. Навіть Львову буде тяжко. При тому, що є великий запас міцності, напрацьований в минулі роки.

Деякі навколольвівські села, які гонорово боролися за свою незалежність, якщо ще не відчули, то скоро відчують. Це не погроза, Боже збав. Констатація факту. І не кажіть, що про це не говорили експерти. Я маю на увазі правдивих експертів, а не тих, що для потрібних каналів коментують усе на світі. Тому неспроможні ОТГ (у разі таки їх створення) будуть на совісті тих політиканів та самопроголошених «захисників громад», які роблять їхнім мешканцям «ведмежу послугу».

Момент другий.

Хочу сказати, що різні маніпуляції та схеми «договорняків» не вщухають і під час карантину. Зацікавлені феодали не здаються і не втомлюються підбивати громади на «добро». Наприклад, Біркам нарадили щодо спільного майбутнього з Івано-Франківською ОТГ. Місцеві депутати настільки не бояться коронавірусу, що скликали позачергову сесію. Що ж, люди впевнені, що їхнім односельчанам буде зручніше по кожну довідку їздити до Івано-Франкового, а не до Львова. Може, й так. Хоча в самій Івано-Франківській ОТГ не в захваті від намірів Бірок. Принаймні у розмові голова був подивований. І не скажу, що приємно. Практично в усіх інших селах, які мають увійти у львівську ОТГ, також проводиться цілеспрямована відцентрова робота. Задіяні лобісти на всіх рівнях. І насправді зараз усе залежить від держави, яка має встояти перед натиском місцевих феодалів та їхніх «ходоків» і прийняти виважене державницьке рішення.

Момент третій.

Про Львів і департамент агломерації. Мені просто огидні маніпуляції і висловлювання «експертів», що, мовляв, у такий важкий час вони не з коронавірусом борються, а департаменти створюють. Так-от, нагадаю, департамент агломерації створили ще 20 лютого, за це проголосували міські депутати. А карантин через коронавірус оголосили лише 12 березня. І Львів був одним із перших міст, хто почав вживати масових дієвих заходів проти недуги.

Ще одне - наразі в департамент не прийняли жодної людини і жодної копійки не витратили. Бо було не на часі. Але життя триває і коли буде визначеність щодо Львівської ОТГ (а це буде дуже скоро) – для координації потрібен і департамент.

І останнє. Чим добрі кризові ситуації, так це тим, що стає зрозуміло – хто є хто. Агломераційний марафон прекрасно показав: хто допомагає Львову в його майбутньому розвитку, а хто відверто шкодить; хто мислить стратегічно, а хто приземлено і меркантильно. Таке не приховати і все дуже швидко стане надбанням громадськості.

Витримки нам і мудрості, бо і Львівську ОТГ буде створено, і офіційний карантин закінчиться, а тому, очевидно, в нових реаліях ми точно житимемо. А от ЯК – це все залежить і від нас з вами.