Після звільнення з посади керівника Офісу президента Андрій Єрмак активізувався у сфері адвокатури. У четвер, 26 березня, «Українська правда» з посиланням на власні джерела повідомила, що він може впливати на підготовку нового профільного закону.
Йдеться, зокрема, про формування складу робочої групи, яка розробляє законопроєкт про адвокатуру. Саму групу Кабінет міністрів створив 12 січня за поданням Міністерства юстиції. До неї увійшли представники Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Офісу президента, уряду, громадських організацій і міжнародних партнерів. Водночас, за словами співрозмовників УП, після того, як Єрмак очолив один із комітетів у структурі адвокатури, активізувалися вимоги НААУ щодо збільшення своєї присутності у робочій групі.
«Почалися звернення до Кабміну з вимогою, щоб третину складу становили представники НААУ, а її голова Лідія Ізовітова стала співголовою групи», – зазначає один із правників.
Якщо раніше Міністерство юстиції наполягало на незмінності складу, то з березня позиція почала змінюватися – у відомстві заговорили про розширення групи за рахунок додаткових представників адвокатури та парламенту. Співрозмовники видання попереджають, що остаточний склад досі не затверджений, однак існує ризик формування більшості, яка може виступати проти глибоких змін. За їхніми словами, цей процес може бути пролобійований Єрмаком.
У громадському секторі також висловлюють занепокоєння щодо можливого згортання реформи. У Фундації DEJURE зазначають, що керівництво НААУ виступає проти нового закону, наполягаючи, що чинне законодавство вже відповідає стандартам ЄС. За словами адвокаційного менеджера Ярослава Кузишина, є ризик, що зміни обмежаться формальними кроками без реального оновлення системи.
Окремо співрозмовники видання вказують, що активність Єрмака в адвокатському середовищі може мати і стратегічну мету. Зокрема, йдеться про потенційний вплив на органи правосуддя або навіть можливі амбіції щодо входження до Вищої ради правосуддя.
Втім, експерти сумніваються у реалістичності такого сценарію. За їхніми словами, для цього необхідно провести з’їзд адвокатів і пройти перевірку Етичної ради за участю міжнародних експертів, що передбачає ретельний аналіз доброчесності кандидатів.
Водночас участь у структурах адвокатури вже зараз дає Єрмаку додаткові можливості для впливу та комунікації з українськими й міжнародними посадовцями. Зокрема, очолюваний ним комітет займається питаннями відновлення, компенсацій та євроінтеграції – напрямами, які перетинаються з функціями уряду.
Крім того, статус адвоката надає додаткові правові гарантії, зокрема під час можливих слідчих дій.
За даними УП, у професійному середовищі також обговорюють можливість того, що Єрмак може претендувати на керівні позиції в НААУ. Така роль забезпечила б значний вплив на одну з ключових складових системи правосуддя.
«До того ж заарештувати голову НААУ набагато складніше, ніж пересічного адвоката», – зауважив один зі співрозмовників.
На цьому тлі експерти наголошують: від того, як буде сформовано робочу групу і хто контролюватиме процес, залежить глибина майбутньої реформи адвокатури в Україні.
Нагадаємо, після звільнення з посади голови Офісу президента на тлі обшуків НАБУ у листопаді 2025 року, Андрій Єрмак заявив, що піде на фронт. Втім, вже наприкінці січня він відновив адвокатську діяльність.
3 березня стало відомо, що Єрмак очолив новий галузевий комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії при Національній асоціації адвокатів України.