Київський апеляційний суд звільнив від покарання Олександра Волкова, якого суд першої інстанції засудив за організацію викрадення і вбивства львів’янина Юрія Вербицького та викрадення Ігоря Луценка 21 січня 2014 року під час подій Революції Гідності. Таке рішення суд виніс через закінчення строків давності. Про це повідомили в Адвокатській дорадчій групі.
«Олександра Волкова звільнили в залі суду. Від покарання, призначеного судом першої інстанції, Волкова звільнили через закінчення строків давності. Також суд залишив без задоволення апеляційні скарги сторін. Таке рішення сьогодні, 7 серпня, ухвалив Київський апеляційний суд після перегляду обвинувального вироку», – зазначено у повідомленні.
Олександр Волков перебував під вартою від моменту затримання у липні 2017 року (понад 7 років). Його підозрювали в організації викрадення і вбивства Юрія Вербицького та викрадення Ігоря Луценка 21 січня 2014 року. 30 квітня 2021 року Бориспільський суд визнав Волкова винним і присудив покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.
«Тоді суд визнав Волкова винним в організації викрадення та катування Юрія Вербицького та Ігоря Луценка за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Але не в організації умисного вбивства Юрія Вербицького. Це звинувачення суд перекваліфікував на ч. 3 ст. 135 КК України — залишення у небезпеці, що спричинило його смерть. Також суд виправдав Волкова щодо обвинувачення у створенні злочинної організації. А за перешкоджання мирним зібранням звільнив від відповідальності у зв'язку зі спливом строку давності», – пише Адвокатська дорадча група.
Цей вирок оскаржили всі сторони процесу – і захист, і обвинувачення. У середу, 7 серпня, колегія суддів Київського апеляційного суду (Тютюн, Мосьондз, Новов) звільнила з-під варти Волкова та залишила апеляційні скарги захисників, прокурора, представника потерпілого без задоволення. Також судді змінили обвинувальний вирок першої інстанції та звільнили від відбування покарань за всіма статтями у зв’язку із закінченням строку давності для притягнення до відповідальності, а також відмовили в задоволенні цивільного позову представника потерпілого Вербицького.
Справа викрадення і вбивства Юрія Вербицького та викрадення Ігоря Луценка
20 січня 2014 року Юрій Вербицький отримав травму ока уламком світлошумової гранати на вулиці Грушевського у Києві під час подій Революції Гідності. Ігор Луценко привіз його до Олександрівської лікарні. Близько 4-ї ранку їх обох силою вивели з приміщення лікарні група тітушок і вивезли за місто. Обох катували протягом багатьох годин, а потім кинули в різних місцях у лісі. Ігор Луценко врятувався, а тіло Юрія Вербицького знайшли вранці 22 січня 2014 року за 500 метрів від дороги Гнідин-Петрівське.
Згідно з даними досудового слідства, Юрія Вербицького та Ігоря Луценка катували близько 9 годин. За результатами СМЕ, Вербицькому зламали 13 ребер (деякі – у кількох місцях), грудину, нанесли не менш ніж 30 травмуючих ударів у різні місця.
Досудове слідство встановило, що Юрія після багатогодинних тортур вивезли з гаража на вул. Зрощувальній в Києві і висадили в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області. Йому завдали декількох ударів по голові та тулубу, після чого залишили самого. Суд кваліфікував це не як «вбивство», на чому наполягало обвинувачення, а як «залишення в небезпеці». Слідство встановило групу осіб, причетних до викрадення, безпосередньо катування та вбивства або організації цього злочину. Але не всі справи дійшли до вироку. Судовий розгляд щодо багатьох підозрюваних досі триває.