Будівництво Північної об’їзної дороги Львова планують уже кілька років. Це буде перший в Україні чотирисмуговий автобан, який пролягатиме через Бірки, Завадів, Зашків, Гряду та Малі Підліски. Будівництву дороги передуватимуть масштабні археологічні дослідження.
ZAXID.NET поспілкувався з археологами, які працюватимуть на цій території, та розповідає, що там очікують знайти і як ці розкопки можуть вплинути на історію України.
***
Проект на 20 років
Про будівництво Північної об’їзної Львова говорять ще з кінця 90-х. Тоді дорогу розглядали як частину першої концесійної дороги Краковець – Львів. Цю ділянку траси планували будувати у третю чергу, та через брак коштів проект так і не втілили. Вперше археологи з’явилися на місці майбутньої Північної об’їзної у 1998 році й змогли провести перші дослідження ділянки та підготувати попередні дані про знахідки.
Згодом археологи поверталися на цей об’єкт ще кілька разів, однак грошей на будівництво дороги не було, тож провести масштабні розкопки за майже за 20 років так і не вдалось.
«На початку 2000-х археологи обстежили трасу від Краковця до Львова, а у 2004-2005 рр. навіть провели рятівні археологічні дослідження окремих пам’яток археології, виявлених в межах траси. Зокрема, наша служба дослідила поселення поблизу Гряди та Малих Підлісок. У 2012 році мали провести додаткові розкопки на нововиявлених об’єктах, оскільки результати розвідок початку 2000-х не врахували всіх пам’яток, але грошей на будівництво дороги забракло, тому проект відклали», – розповів ZAXID.NET керівник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук.
Знову повернутися на цю ділянку археологи змогли лише у 2018 році, коли з’явилася можливість добудувати львівську об’їзну за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Тоді дослідники локалізували 21 об’єкт археології, в тому числі два давньоруські городища. Більшість із цих знахідок виявили вперше.
Автобанів в Україні досі не будували
Фахівець із археології доби Київської Русі Олександр Сілаєв розповів ZAXID.NET, що територію майбутнього автобану досліджуватимуть у п’ять етапів, деякі з них уже розпочали задовго до будівництва.
«Перший етап – це бібліографічний пошук, коли ми працюємо зі старими звітами попередніх дослідників і намагаємось реконструювати все те, що дослідили вони. Це первинний етап, без виходу в поле», – каже Олександр Сілаєв.
Другий етап дослідження – це розвідка, коли археологи виїжджають на об’єкт кількома групами і проходять його, поверхнево обстежуючи. Це – основний спосіб пошуку археологічних пам’яток, пояснює Олександр Сілаєв, під час таких проходжень на поверхні ґрунту можна знайти биті горщики, знаряддя праці, монети. Це так зване сміття минулих епох допомагає зрозуміти, чи є на цій території цінні пам’ятки.
Ще один етап – це безпосередні археологічні розкопки й до цього етапу археологи перейдуть перед самим стартом будівництва. У випадку з Північною об’їзною він триватиме приблизно 15 місяців.
Археологи мають великі надії на знахідки під час цих розкопок, адже дослідження таких масштабів в Україні дотепер не проводили. Наприклад, Модричах, під час будівництва об'їзної дороги Трускавця, представники «Рятівної археологічної служби» виявили неолітичне поселення культури лінійно-стрічкової кераміки віком 7000 років, яка вважається давнішою, ніж трипільська. Серед знахідок – кераміка і кремнієві знаряддя праці.
«Ці розкопки будуть наймасштабнішими, які коли-небудь проводили на території України», – запевняє Олександр Сілаєв.
Археологи наглядатимуть й під час будівництва
Четвертий етап – це археологічний нагляд за земляними роботами в охоронних зонах виявлених пам’яток, адже їхні межі не завжди вдається точно встановити за результатами розвідок.
Так, наприклад, сталося під час капітального ремонту дороги Жовква – Кам’янка-Бузька. На розритому узбіччі дороги археологи виявили тисячолітнє горно для виплавки заліза.
Після археологічних розкопок і нагляду археологи ще кілька років опрацьовуватимуть знайдене. Досліджуватимуть знахідки антропологи, нумізмати палеоботаніки, реставратори та інші фахівці.
Що можуть знайти на Північному обході
Археологам доведеться опрацювати майже 100 тис. м2 площі в межах майбутньої автомагістралі. Попередні дослідження виявили 21 пам’ятку археології, більшість із яких – це поселення, та два давньоруські городища XI-XIII ст. – Рокитнянське і Завадівське.
Хронологічний розкид пам’яток дуже великий. Найранніші матеріали сягають доби палеоліту – 40-60 тис. років тому. Археологи виявили також багато матеріалів епохи неоліту, коли люди почали будувати перші хати, одомашнювати тварин і займатися сільським господарством. Такі знахідки датують приблизно V-IV тис. до н. е. Є також знахідки бронзової доби (ІІІ тис. до н. е.).
«На 10-ти пам’ятках є матеріали раннього залізного віку, стосовно якого в Україні виникають дискусії. Досі ми не можемо сказати, що знахідки VIII-V до н. е. належать до певної культури, а можемо виділити їх лише в певну культурну групу. Така колізія існує тому, що дослідники досі не назбирали відповідну кількість матеріалів. Тож ми сподіваємось знайти їх під час цих розкопок, що дозволить виділити цілу культуру», – каже Олександр Сілаєв.
Найвідомішим артефактом нині на території майбутнього автобану є римський меч, так званий «гладіус». Його знайшли випадково на ріллі у Малих Підлісках. Мечу близько півтори тисячі років.
«Знайдений меч очевидно походить з поховання пшеворської культури. Це означає, що ми, ймовірно, досліджуватимемо давнє кладовище германських племен. Точно відомо також, що під час археологічного нагляду будемо вивчати давньоруські городища, що розташовані за 15-80 м від майбутньої дороги. Є ймовірність, що у підніжжі городища можуть бути залишки посаду або окольного поселення, адже під укріпленнями городища також селилися люди», – розповідає Олександр Сілаєв.
Для розкопок на Північній об’їзній необхідно залучити кілька сотень фахівців, а це для України – проблема. За словами працівників «Рятівної археологічної служби», професійних археологів в Україні є близько трьохсот і цього замало. Тому до дослідження території залучатимуть волонтерів та студентів.
«Скарбошукачі спотворюють історію»
Археологи розповідають про майбутні знахідки на Північній об’їзній дуже обережно, оскільки на місці розкопок уже активно працюють скарбошукачі. Кілька років тому «Рятівна археологічна служба» запустила низку промоційних роликів, аби показати масштаби археологічних досліджень вздовж майбутнього автобану. Після цього, розповідають археологи, у Малих Підлісках, Гряді та Завадові почали працювати «чорні археологи», незаконні розкопки яких можуть значно спотворити загальну картину майбутніх наукових висновків.
«Ми запустили кілька промоційних роликів із нанесеними на карту знахідками, аби показати, що Північний обхід – це не тільки класний проект для автомобілістів, а й ризик для об’єктів культурної спадщини. Однак ми отримали негативний ефект від своєї промоційної акції – будівництво затрималося, а скарбошукачі почали нишпорити на пам’ятках. В очах скарбошукачів з’явилися касові апарати. Вони думають, що в околицях Підлісок є цілі поховання з мечами і наконечниками списів. Насправді ж достеменно не відомо, чи будуть там ще якісь знахідки», – розповідає Олег Осаульчук.
Під час розкопок важлива не лише сама знахідка, а й де саме її знайшли. Археолог Олександр Сілаєв каже, що скарбошукачі вилучають вироби з кольорових металів, потім археологи досліджують це місце і помилково роблять висновок, що поселення було бідним на метал. Такий висновок є хибним і спотворює історію.
«Археологи, після кількох етапів розкопок, опрацьовують знахідки, описують їх та передають у музеї. Правильно описані знахідки дають змогу зрозуміти, до якого періоду належить поселення та чим займалися тодішні люди. Якщо ж перед археологами попрацювали скарбошукачі, які переважно викрадають знахідки для продажу, втрачається наукова інформація, яка може вплинути на достовірність історичних висновків», – підсумовує дослідник.
Археологи закликають правоохоронців та органи, що займають охороною культурної спадщини, перевіряти діяльність «чорних» археологів, аби вони не розкрадали території, які ще не дослідили археологи.
Коли почнуть будувати Північну об’їзну
Розпочати будівництво автобану сподівалися восени 2021 року, однак досі не викуплені ще кілька приватних ділянок, через які пролягатиме дорога. У Службі автомобільних доріг Львівщини ZAXID.NET не змогли повідомити приблизні терміни початку будівництва дороги, адже після викупу всіх ділянок необхідно буде оголосити тендер на підрядника, що відтермінує початок будівництва ще на кілька місяців.