Артист за контрактом
Культура

Артист за контрактом

Законопроект про призначення на конкурсній основі керівників закладів культури викликав бурхливу реакцію

Катерина Сліпченко, 24 листопада 2015 1338 2

Законопроект 2669-Д про призначення на конкурсній основі керівників закладів культури став в Україні дуже резонансним. Він викликав опір у певних колах ще до винесення на голосування.

Авторами цього законопроекту є народні депутати Ірина Подоляк, Марія Матіос, Сергій Тарута та Микола Княжицький. Він уже був прийнятий у першому читанні.

ZAXID.NET  вирішив проаналізувати, у чому, власне, полягатиме суть змін, хто їм опирається, а хто підтримує.

Отже, законопроект передбачає: «1.Керівника державного чи комунального закладу культури призначають на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п’ять років за результатами проведення конкурсу. Особа може обіймати посаду керівника державного чи комунального закладу культури не більше двох строків підряд.

2. Трудові відносини з художнім та артистичним персоналом державного чи комунального закладу культури оформлюються шляхом укладення контрактів.

Формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу державного чи комунального закладу культури здійснюється на конкурсній основі в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.

За результатами конкурсу з його переможцем укладається контракт строком від одного до трьох років за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури. Контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, після настання дати закінчення терміну його дії, якщо жодна зі сторін за місяць до цієї дати не проінформувала іншу сторону письмово про своє бажання припинити дію контракту».

Однією з перших незгоду із цим висловила львівська обласна профспілка  працівників культури. Практично відразу, щойно текст законопроекту з’явився на сайті ВР, голова обласної профспілки працівників культури Михайло Підгурський наголосив, що через такі зміни «Людина не буде впевнена у майбутньому».

Водночас диригент-постановник Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької Мирон Юсипович зазначив, що усі базові цехи театру – хор, оркестр, кордебалет – мають працювати лише на безстроковій угоді. «Аби стати артистом хору, не можна підписувати контракт щороку. Артист співає сімома мовами, а опер 20-24. Щоб стати артистом хору, потрібно попрацювати там мінімум п’ять років. Хор не потрібно чіпати, адже є атестація. Щодо артистів оркестру: у мене були лауреати конкурсів. Однак вони не могли заграти і дві ноти. Чому? Бо не оркестрові музиканти. Це як бігуна поставити у футбольну команду. Він добре бігає, але цього замало», – наголосив диригент.

У розмові із ZAXID.NET одна із авторок законопроекту Ірина Подоляк наголосила, що він обов’язково має бути прийнятий, адже така необхідність давно назріла. Вона послалась на аналогічний досвід європейських країн, зокрема Німеччини і звернула увагу на те, що контракт може бути продовженим, якщо обидві сторони із цим погоджуються.

«Буде засідання комітету, будемо розглядати чергові поправки. Закон є прозорим, зрозумілим, для професійних людей культури у будь-якій сфері культури він не є  проблемним», - розповіла Ірина Подоляк.

Вона зазначила, що найбільше відторгнення він викликав у театральному середовищі. «Корифеїв не влаштовує обмеження терміну до 10-ти років. Вони хочуть працювати керівниками до пенсії або й довше», - наголосила вона. Крім того Ірина Подоляк зазначила, що обмеження терміну не означає, що після його завершення людина опиниться на вулиці: «Режисери будуть ставити, актори грати, директори розвиватимуть театри».

«Існує міф, що із закону забрана норма про обов’язкову професійну освіту. Такого немає. Також  у тексті закон зазначено, що мусить бути стаж роботи. Цей міф розповсюджують, щоб нічого не змінювати, але нарікати на державу», - вважає вона.

Справді, у законопроекті йдеться: «1. Керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у галузі культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.

Керівником національного закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у галузі культури не менше трьох років, володіє державною мовою, досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності не менше трьох років та здатна за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.»

Художній керівний Львівського театру імені Леся Курбаса Володимир Кучинський також вважає, що закон неодмінно має бути прийнятим: «Просто якийсь панічний страх!! Пропонуйте, критикуйте, дискутуйте... але прийміть!!!!!!!! Закон насправді лайтовий, питання можуть виникати в нюансах. Не дайте нашому горе міністру, консерваторам і "старим пердунам" його зарізати. Це і є наш Майдан, панове митці. А наші вороги - "вавки" в наших головах», - написав режисер у Facebook.

Цікаво, що театр, який він очолює, сам Кучинський і створив у 1988 році. З того часу він фактично є його незмінним керівником. ZAXID.NET попросив режисера пояснити, чому ж він підтримує законопроект.

«Зміни необхідні. Ми входимо в інший час, потрібно мінятись, потрібно встановлювати нормальні правила. Крім того, закон не є жорстким, тож дяді і тьоті, які вважають, що після його прийняття їх масово звільнять, насправді не мають чого боятись. Те, що він реально робить, так це дає можливість хоч якось рухатись. Бо зараз ситуація в театрі є такою закостенілою, що він просто завмер. Жодних кардинальних змін закон не передбачає», - вважає режисер.

«Митці мають спілкуватись, цінувати один одного, дивитись один одному в очі. А зараз хтось один як займає посаду, то думає, що він прийшов назавжди. Я навмисне пару разів йшов з театру, бо вважав, що моя необхідність має визначатись митцями, на рівні театру, а не наказом згори. Ми підмінили живі речі вигаданими постулатами. А насправді вони мать весь час перевірятися, чи вони ще живі, чи вже ні», - наголосив Володимир Кучинський.

Він зазначив, що конкуренція необхідна. «У Львові іноді вити хочеться, як у пустелі. Ніяк не вирішується проблема із набором режисерсього курсу. От почали випускати критиків, так щось почало з’являтись. І то через багато років! Слава богу, вже з’явилась хоч якась конкуренція у акторському середовищі. А от режисерів немає, менеджерів теж. Якщо зараз почнуться спільні проекти з Європою, то їх мають робити молоді і професійні менеджери. Саме це середовище має відчути, що в нього є майбутнє. Без конкуренції воно мертве», - вважає режисер. Він наголошує, що закон є лише першим етапом необхідних змін, «адже кардинальні зміни можуть початись лише тоді, коли Мінкульт почне підтримувати живі проекти на різних рівнях. Зокрема, і фінансово. Тоді це буде реформа. А зараз це просто змазка, щоб організм почав працювати».

«Варто пам’ятати, що основні кошти на культуру отримують національні театри. Те,  як вони сприймають реформу, говорить про те, що їх цілком все влаштовує», - вважає одна із авторок законопроекту Ірина Подоляк.

«Але ми будемо намагатися відстоювати свою позицію. На жаль, наші опоненти не слухають аргументів. Переважають емоції і більше нічого. Крім того люди відівчились читати. Замість того, щоб прочитати текст законопроекту, вони часто послуговуються чутками», - вважає Ірина Подоляк.

Враховуючи той резонанс, який законопроект викликав, ZAXID.NET продовжить відстежувати реакцію на нього у різних культурних середовищах та ці зміни, які у нього внесуть.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук