Матеуш Баєк – співробітник фонду Global.Lab, який є польським незалежним аналітичним центром, що займається міжнародними справами. Баєк був учасником наукових обмінів між Варшавським університетом і Санкт-Петербурзьким державним університетом.
– Коли російські інтернет-тролі активізували діяльність у Польщі?
– У цілій Європі Росія полює на душі в ультраправих та ультралівих середовищах. Аналогічно й у Польщі. Щоб така стратегія дала результати, вам потрібно підґрунтя, яке й забезпечується, зокрема, діяльністю інтернет-тролів – осіб, котрі регулярно на замовлення просовують тези, корисні для Кремля.
У Польщі їхня діяльність стрімко інтенсифікувалася восени 2013 року, коли почалися протести на Майдані. Їхню підвищену активність можна було спостерігати вже після кількох днів протестів, тобто зразу ж, щойно Кремль розробив позицію щодо Майдану. Варто було лише зайти на Facebook-профілі та на форуми порталів, які належать то числа репрезентативних, коли йдеться про подання інформації про Східну Європу. Під статтями або коментарями, які стосувалися Сходу (України, – Z) з’явилася величезна кількість коментарів, і багато з них були антиукраїнськими, антиамериканськими та деколи проросійськими.
– А звідки відомо, що це були саме російські тролі?
– Переважна більшість облікових записів користувачів були свіжо зареєстрованими. У грудні 2013 року я перевірив аккаунти тих осіб, котрі коментували в антиукраїнському дусі статті, що з’являлися на Facebook-профілі прокремлівського Sputnika. З’ясувалося, що приблизно дві третини з них зареєстровано у перші дні Майдану. І це не випадково. Ще 20-25 відсотків зареєстровано раніше, але теж 2013 року. Лише незначна частка прокремлівських аккаунтів була створена в інший час.
– Тролі не приховували такої важливої інформації, як дата заснування профілю, яка дозволяє їх розпізнати?
– Спочатку не приховували. З часом вони стали розумнішими і приховали цю інформацію. Проте було очевидним, що їхні профілі створені тільки для однієї мети. Вони нібито й мали десятки «френдів», але я зауважив, що більшість із них – це особи з Індії, Туреччини, США тощо. Скоріш за все, вони між собою й не знайомі, напевно, просто прийняли запрошення про дружбу. Їхні профілі були заповнені повідомленнями, які мали б підтверджувати, що це справжні аккаунти. Насправді ж це було так зване «інтернет-сміття» – фотографії дерев, дивна російська музика, нікому непотрібна інформація. І головне – все це не викликало жодної реакції друзів.
– Тролі намагалися таким чином створити враження, що вони – звичайні люди?
– Але тролі пішли далі. Пізніше вони намагалися здобути тільки польських друзів. Істотним, однак, є те, що складно не зауважити: подача численних коментарів відбувається, відповідно до наративу російських ЗМІ. Погляньмо на коментарі під багатьма текстами, які з'являються на таких популярних сайтах, як Wirtualna Polska, Interia або Onet: це точно такі ж думки, які можна знайти в російському Інтернеті. Таку саму подачу ми знайдемо на аналогічних форумах у багатьох інших європейських країнах. Наприклад, у Словаччині й Чехії.
– Відкриття аккаунтів в один і той же час, підозрілі друзі. А яких помилок допускаються тролі сьогодні?
– Троль володіє не одним аккаунтом, це було б неефективно. Троль має багато профілів, й іноді заплутується в них. Іноді він може написати пост з одного профілю, ми відповідаємо на це повідомлення, а його автор відповідає нам, з іншого аккаунта, забувши перемкнути. Нещодавно на порталі Sputnik статтю прокоментувала особа, котра нібито походить з Японії, Kitaro Matsuri. Я написав їй японською мовою: «Я не розумію». Відповідь я отримав уже від «іншої людини», аккаунт котрої нібито належать полякові : Sebastian Kokoszkа. Проблема полягала в тому, що троль забув перемкнути користувача, а мав аналогічні аватари на обох профілях. Деякі особи забувають відімкнути на Facebook’у функцію, яка показує, звідки людина пише – і тоді у нас виявляється ціла низка «поляків», котрі стверджують, що вони з Перемишля чи Білостока, а насправді пишуть з Росії – Санкт-Петербурга чи Москви. Характерним для російських тролів з польськими профілями є вживання росіянізмів. Хоча нині важко з упевненістю відрізнити, чи профіль належить платному тролеві з Росії, а чи особі з ультраправими поглядами. Тролі уподібнюються до крайнє-правих (польський прапор на профільному зображенні, фотографії «проклятих вояків»). Таким чином набагато легше працювати в цьому середовищі.
Я недавно переглядав записи з перших днів Майдану, які мене зацікавили. Певних речей ми вже не з’ясуємо. На початку українських протестів частина прокремлівських тролів після їхнього викриття (наприклад, коли ви посилаєте їм повідомлення, в якому зазначено: «Перепрошую, але той факт, що твій обліковий запис створено 24 листопада 2013 року, здається мені підозрілим...») знищили свої аккаунти. Сьогодні практично немає жодного з тих профілів, чиї записи я тоді відслідковував.
– На чому зосередилися тролі, коли українське питання притихло?
– Тролі використовують кожну «гарячу» тему. Корупційний скандал в Росії? Це все брехня! Санкції Заходу щодо Росії? Це нічого особливого! США бомбардували цивільну будівлю на Близькому Сході? Тупі янкі вбивають мирних мешканців! Європа заполонив потік біженців? Винен Захід і його безглузда політика! Ця пропаганда копіює наратив російських медій, але за потреби може зосередитися на темах, важливих для поляків – постійною темою залишається Волинь, поточні теми змінюються. Останнім часом тролі багато пишуть про напади на поляків у Великій Британії і про Brexit загалом: хвалять англійців за рішення, водночас підкреслюють приниження Польщі, звертають увагу на потребу «суверенної політики». Тролі хочуть розділити європейців і показати, що російська влада – розумніша.
Проте промоція російської точки зору не приносила б такого успіху, якби вона не супроводжувалася іншими заходами. Йдеться не про твердження, що, мовляв, у Росії жити краще, що Росія – найкраща країна в світі. Йдеться радше про подання негативу: Захід неправильно діє в Сирії, в України живуть бандерівці тощо. До того ж складається враження, що люди люблять поширювати негативний наратив, тому адресат це завжди підтримує.
– Прихід до влади «Права і Справедливості» вплинули на діяльність тролів?
– Так. Я зауважив, що тролі, як і польські антиукраїнські й націоналістичні середовища, покладали певні надії на нову польську владу. В ПіСі фактично є більше осіб з критичним поглядом на українську історичну політику. Тролів тішило також те, що ПіС на унійних форумах висловлює антинімецьку позицію і формулює тезу про потребу обмежити вплив Брюсселя. Така політика сприяла тому, що досить різка критика «Права і Справедливості», яка лунала від кремлівських тролів перед минулими виборами, на деякий час притихла. Тролі навіть підтримують деякі ідеї нового уряду в надії, що його політика буде антиукраїнською.
Окрім того, прихід ПіС до влади вплинув на зміни тем, які порушують тролі. Наведу такий приклад. Два роки тому в російському інтернеті почали з'являтися коментарі, нібито польські найманці, рекрутовані Бартоломеєм Сєнкевичем (колишній міністр внутрішніх справ Польщі, – Z), гинули на Донбасі, допомагаючи українцям. Мова йшла про десятки, сотні жертв. А якийсь сепаратист навіть зізнався, що убив уже 5475 поляків та американців. Серйозна польська преса висміяла ці повідомлення, а Rzeczpospolita навіть написала іронічний текст, в якому мовиться про польських нацистів, котрі воюють з орлом і свастикою, витатуюваними на плечі. В Інтернеті, однак, ця тема знайшла своїх шанувальників. Подавалася інформація, що збройні підрозділи, підтримані Громадянською платформою, вбивають росіян в Україні. У 2015 році справа почала затухати, і після приходу ПіС до влади зникла. Але після приблизно півтора року тиші ця тема знову з’явилася на світ. Цього разу Бартоломей Сєнкевич вже до неї непричетний, а найманці – безіменні.
– Чи порушують російські тролі тему смоленської катастрофи?
– Цю тему зазвичай обходять – це можна побачити і в постах тролів, і на порталах типу Kresy.pl. На останніх тему катастрофи порушували здебільшого ще до протестів на Майдані 2013 року, потім вона почала забуватися, поки її повністю не витіснила тема «бандерівців». 10 квітня 2010 року – незручна тема для Росії, Москва докладає зусиль, аби вона не виходила на денне світло занадто часто. Тут не вироблено єдиної пропагандистської лінії.
– Окрім того, поляки настільки активно експлуатують цю тему, що немає потреби, аби ще хтось її порушував. Наскільки все ж тролінг є скоординований, а наскільки витівкою самотніх вовків?
– Робота інтернет-троля в Росії є професією, як і будь-яка інша. Вербування є відкритим, і ще зовсім недавно такі пропозиції можна було легко знайти на порталах для людей, котрі шукають роботу. Нині набір здійснюється здебільшого «через знайомих». Пропозиції роботи в найвідомішій фабриці тролів на вулиці Савушкіна в районі Ольгіно в Санкт-Петербурзі отримали, зокрема, мої петербурзькі знайомі – люди, котрі володіють іноземними мовами, студенти та випускники Санкт-Петербурзького державного університету.
Існування фабрики тролів безсумнівне. Важко, однак, сказати, які масштаби їхньої роботи. Робота пропонується й особам, котрі володіють лише російською мовою, і поліглотам. Згідно з інформацією від моїх знайомих, зарплата там становить близько трьох тисяч злотих (приблизно 18 тис. грн), тобто 50 тисяч рублів. На «фронт закордонної пропаганди» найохочіше залучають тих, хто знається на міжнародних справах, тож пропозицію часто отримують студенти міжнародних відносин. Їх завдання полягає в тому, щоб коментувати статті, пропихаючи точку зору Кремля, вести підозрілі портали, публікація статей, в яких вони нібито діляться таємною інформацією. Шляхів впливу на європейців, в тому числі на поляків, є дуже багато. Хоча ми мусимо усвідомлювати, що саме поляки є пріоритетом у такій пропагандистській діяльності.
Зрештою, багато тролів вірять у те, що працюють не тільки за гроші. Часто вони присвячують тролінгу більшу частину свого життя і обурюються, коли інший троль йде додому о четвертій годині – після восьми годин роботи. Бо як так можна – коли «Родина в опасности»?
Текст опубліковано у межах проекту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia. Попередні статті проекту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорів, Україна – втеча від вибору, Східне партнерство після арабських революцій, У кривому дзеркалі, Зневажені, Лукашенко йде на війну з Путіним, Між Москвою й Києвом, Ковбаса є ковбаса, Мій Львів, Путін на галерах, Півострів страху, Україну придумали на Сході, Нове старе відкриття, А мало бути так красиво, Новорічний подарунок для Росії, Чи дискутувати про історію.
Оригінальна назва статті: Zostać rosyjskim trollem („Nowa Europa Wschodnia”)