З 23 квітня українські чоловіки мобілізаційного віку за кордоном не можуть більше отримати консульські послуги – зокрема, оформити новий паспорт. У Міністерстві закордонних справ наголошують, що це тимчасове рішення, аби підготуватися до роботи в умовах нового закону про мобілізацію, який почне діяти з 18 травня. Відтак МЗС обіцяє оприлюднити інструкції, які дозволять українцям знову користуватись консульськими послугами.
Внаслідок цього у соцмережах почали поширюватися чутки про те, що посольства та консульства будуть «виловлювати» українських чоловіків мобілізаційного віку за кордоном та примусово повертати в Україну. Чи існують для цього реальні юридичні механізми та чи підтримують інші країни це, розбирався ZAXID.NET.
Хто і чому не може отримати консульські послуги за кордоном
У додатковому роз’ясненні МЗС наголосили, що рішення про призупинення надання консульських послуг стосується лише чоловіків призовного віку та є тимчасовим. Це зроблено, щоб підготуватися до роботи в умовах нового законодавства.
«Чоловіки призовного віку, які уточнили свої дані відповідно до вимог законодавства, матимуть можливість подати заяви на отримання консульських послуг, отримати свій слот в електронній черзі та попасти на прийом до консульства», – зазначають в МЗС.
Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків призовного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується. Щойно цей процес завершать, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз'яснення. Тобто для відновлення консульських послуг чоловікам потрібно оновити дані в ТЦК, проте як це зробити за кордоном, поки що невідомо.
Чи можуть повернути українських чоловіків примусово з-за кордону
Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина запевнила, що оновлення даних в ТЦК не означає автоматичну мобілізацію на фронт, пише BBC.
Водночас міністрека повідомила, що українська влада обговорить питання подальшого юридичного статусу українців за кордоном з єврокомісаркою з питань внутрішніх справ і міграції Ілви Йоганссон. Чинний механізм тимчасового захисту в ЄС діє до березня 2025 року.
«Обмежень і примусового повернення громадян України будь-якої статі чи віку в країну, яка воює, не буде. Але у питаннях війни немає приємних рішень і давайте не забувати, що війна триває, ми маємо її виграти», – наголосила Стефанішина.
Водночас член комітету Верховної Ради з питань правової політики Ігор Фріс в ефірі «Радіо Свобода» зазначив, що в України немає механізму для повернення чоловіків призовного віку, які порушили законодавство та перетнули кордон незаконно. Він припускає, що таке повернення могло б здійснюватися для притягнення порушників до відповідальності, але для цього потрібні законодавчі зміни в тих країнах, звідки чоловіків хочуть повернути.
«Повернути примусово Україна не може. Примусово може депортувати тільки та країна, в якій вони перебувають. Національне законодавство тієї країни, в якій перебуває громадянин України, буде визначати, чи буде країна мати претензії до таких людей та її подальші дії та санкції. Пунктів про звернення України до інших держав щодо депортації українців призовного віку чи припинення надання їм тимчасового або постійного притулку в українському законодавстві немає – ні в законі про мобілізацію, ні в постанові Кабміну», – сказав Ігор Фріс.
Чи підтримують інші країни примусове повернення українських чоловіків додому
На думку президента Литви Гітанаса Науседи, Україна повинна мати засоби, щоб «запросити чоловіків служити батьківщині». Прем'єрка країни Інгріда Шимоніте вважає, що Литва може допомогти Україні з цим завданням.
«Ми, напевно, могли б шукати способи, щоб переконатися, що людина виконала свій мобілізаційний обов'язок або звільнена від нього, коли розглядаємо питання про продовження посвідки на тимчасове проживання», – припустила литовська прем'єрка.
Проте Шимоніте додала, що це має обговорюватися на рівні ЄС, тому що механізм тимчасового захисту для українців у всіх країнах союзу однаковий.
Натомість в Естонії підтримки Україні в рішенні щодо чоловіків не висловили. Радниця відділу політики громадянства і міграції МВС Аннелі Вікс сказала, що мобілізація – це питання, яке стосується України та її громадян.
На питання, що, коли український уряд проситиме Польщу не продовжувати дозвіл на проживання для чоловіків віком 18-60 років, заступник міністра закордонних справ Анджей Шейну відповів так: «Ми точно не будемо захищати ухилянтів».
Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш сказав, що якщо Україна звернеться – Польща допоможе їй з цим питанням. Але важливо, підкреслив він, «щоб це були рішення на європейському рівні».