Для мене Шевченко – хіпі й панк, – Юркеш

– Коли людина бреше, щоб її током било і лампочка щоб загорялась. Це не смертна кара, Боже борони. Смертна кара – тільки від Бога. Най Бог так дасть: чим більше людина бреше, тим лампочка яскравіше горить.

Юркеш, Юрко Юрченко, Юрій Нечистяк - одна особа. Юркешом - його називають тепер, це прізвисько співака. Юрком Юрченком він став у середині 90-х, і, як наслідок, - новий паспорт з новим прізвищем. А народився Юрій Володимирович Нечистяк у Хмельницькій області в 1972 році. Музикою займався з 5 років, відтоді був у різних гуртах: дитячому «Мріяни», студентській «Ымпульс», далі - «Нечиста сила» (тексти якої, за словами Юрка, складалися на 97% з матюків).

Спочатку гурт «Юркеш» запам'ятали завдяки одній пісні - «Мундіаль», тепер колектив знають більше і радо вітають на різних фестивалях. З Юрком вдалося поговорити на фестивалі «Підкамінь»

- Ти щасливий?

- Думаю, що так. Хочеться вірити... Сам в собі знайшов те, що шукав. Це як в Омара Хайяма, зараз почну оці понти кидать (сміється): «Я искал Бога там далеко, ... я нашел Тебя внутри в ракушке моего сердца». Мені добре там, де я є. Дякую Богу за те, що я є. Оце й уся філософія усього життя.

-У вас вийшло два альбоми...

- Їх би й десять вийшло, якби...

- Вся справа в грошах?

- У небажанні вкладати в це... В принципі, так, в грошах.

- Ти почав говорити про щось інше...

- Я почав офіційну версію озвучувати, а потім сказав правду. Офіційна версія: не хочу робити альбоми, бо воно нікому не потрібно, пірати на цьому зароблять, а музиканти - ні, в альбоми вкладається більше... Але вони потрібні, бо це наша рекламна і візитна картка.

- Два альбоми - «Ой» та «Менуети» - дуже відрізняються один від одного. Наступний буде ще іншим?

- У нас готовий третій альбом, і він буде дуже цікавий. Він буде відрізнятися від попередніх двох. У ньому залишиться єдине і головне - оцей інтелектуальний панк, сатира і гумор. І, здається, стало більше гумору, менше сатири. Тобто я перестав воювати. Кому це потрібно? Це смішно...

- Але від слів у піснях першого альбому «шматувало» з кожним наступним реченням...

- Воно, напевне, так «рвало». Все, що писав - правда. Просто так дивно склалося творче життя: я був дуже відкритою людиною, потім у мене якісь комплекси з'явилися, слава Богу, що вони зараз знов відійшли.

Ми записали перший альбом і міркували, що перевернули світ, а в дійсності нічого не сталося. Творчість нікому не потрібна у цей час гламуру, якогось епатажу, в час, коли треба корчити з себе дурня на сцені, аби стати популярним. Мій девіз такий: «Зри в корень!» Я займаюся, передусім, музикою, яку робимо чесно і щиро.

- Другий альбом - це таке собі «дружнє па», етюд...

- Це справді замальовка, справді па. Я навіть не хотів його робити першим. Альбом «Ой» від початку до кінця те, що я хотів сказати. Я відвойовував в компанії його вигляд і багато іншого, радий, що він саме такий, як я хотів. Другий - це був такий собі прікольчик, замальовка. Мені хотілося саме так висловитися. Я потратив на це трохи часу, ми його дуже швидко зробили, можливо, можна було його й краще зробити, додати кілька пісень, але він необхідний був саме для мене. Хочеш історію? У мене немає київської прописки, у мене немає свого помешкання, я знімаю квартиру. Мені треба було влаштувати дитину в садочок, але, не маючи столичної реєстрації, це неможливо, але дав на лапу і моє дитя було в садочку... Тому «Добре, що є корупція?» - «Добре, що є корупція!» (пісня з другого альбому «Менуети»). Або про що наші «Менуети»? Про те, що рівень культури в нашій країні дуже низький. Зараз масова культура - це попса, а попса - це матюк.

- На прес-конференції ти сказав, що за фонограму співаків треба садити за ґрати...

- Більше того, я десь вже говорив, що я чесно уже відсидів сім років, тобто сім років забуття за те, що натворив. Можна сказати, що я своє відсидів. Тупо. Я ж не експлуатую імідж Юрка Юрченка. Пісні «Анжеліка», «Я йду» - ми ж не співаємо. Хоча я виступаю в тій же сорочці, в якій виступав 10 років назад. Цим я підкреслюю, що зміни не зовнішні (гламур і вся фігня), а внутрішні найголовніші. Оцих змін я бажаю всім.

- А які ще закони, на твою думку, мали б діяти?

- Коли людина бреше, щоб її током било і лампочка щоб загорялась. Це не смертна кара, Боже борони. Смертна кара - тільки від Бога. Я б хотів, щоб Бог так дав, і щоб чим більше людина брехала, щоб лампочка все яскравіше горіла. Щодо себе, то я ходячий рентген - відчуваю людину, відчуваю, яка в неї енергетика. Я навіть в лото по телевізору кульки вгадував, а коли вирішив таким чином виграти щось - то не відгадав нічого. Просто це був той момент, коли мені показали, що мені дається за мою правду.

- Зараз з'являється все більше людей, які знають про гурт «Юркеш»...

- Я дивуюся, насправді нічого для цього не роблю. Тих пару кліпів, яких ніхто не бачив, вони нічого не дають. Ну з футболом попали в «тему». Нас же від початку порівнювали з різними гуртами, казали, що ми косимо під «Здоб Ші Здуб», потім ще з кимось порівнювали, а тепер перестали порівнювати, і для людей вималювалася картина, що у нас мікс стилів. Дехто ще згадує проект «Юрко Юрченко», але ж то особисто моя справа.

- Чи правда, що хлопці з «Юркешу» задіяні в інших проектах?

- Правда. От сьогодні (25 липня - ZAXID.NET) тромбоніста нашого немає, він грає в Німеччині, в цирку. У нас був період, місяців три, коли ми були без концертів, і в той час кожен як міг так і заробляв, а потім знову стало все нормально. Для мене музика - найголовніше, більше нічим я й не хочу займатися. Я не знаю, чому артисти пафос цей гонять... Оце гримерку мені дали, бутерброди. Тобі такі бабки платять за ту роботу, яку ти повинен робити, це - кайф.

- Найбільша твоя мрія - це квартира?

- Квартира - це необхідність, яку я не можу отримати. У мене немає матеріальних мрій. Я з тих 3%, які живуть неправильно (на думку решти населення земної кулі, тих, що живуть «правильно»). Я дивна людина, я люблю мухи, комарі, так я відчуваю, що я живу.

Кайф в тому, що ти є, в тому, що це відбувається з тобою. Хіба може бути більший кайф від того, що ти не «Жигулі»? Це та фішка, коли питають: склянка напівповна чи напівпуста? Попсово, але в тему. Мало того, що вона напівповна, добре, що вона є, бо я знаю, що таке, коли нема, тому ціную.

- Як ти ставишся до цих законодавчих моментів щодо української мови в телерадіо ефірі?

- Що ти в ту політику лізеш? Що, там цікаво? Це тільки ви тут молодці. Україна - тут, на Заході. Ми живемо зараз в Полтавській області, там нікого нічого не гризе, вони тупо матюкають, але щоб їх цікавила доля України, ні... Мені дуже приємно, що тут, на Заході, цим переймаються.

- А, може, це зле, що тут люди про політику забагато думають?

- А що гірше? Бути байдужим чи перейматися подіями? Краще правду казати. Байдужість - це гірше, аніж те, що ти хочеш, аби щось було краще. На жаль, таке натхнення було на ту революцію саме цього регіону, і вона провалилась. Дуже багато часу потрібно, щоб людина знову повірила.

А в глобальному плані я - оптиміст. Я давно казав своїй мамі, яка в той час сварилася: «Йди на барикади, твої всі там». А я їх казав, що не піду, бо вони всі казнокради. Всі політики однакові для мене. І не пішов. Пройшов час, і мама каже, що я був правий. Зараз вона більше на них матюкається, аніж я. Повинна бути правда, а її нема. Немає правди України, казав мій друг Тарас Шевченко...

- ...хороший друг...

- Так, вважаю його другом, я взагалі вважаю його панком (витягує з кишені малесеньку книжечку, розміром з сірникову коробку, тільки тоншу, де написано «Кобзар»,  показує мені - вірші Шевченка). Вважаю його хіпарем і панкотою... А Україна не йде своїм шляхом, люди дивляться 10 серіалів на день, тупіють, а влада втулює їм дешевенький продукт... Краще читати Шевченка.

Довідка ZAXID.NET

Юрко Юрченко у 1994 році закінчив Вінницький педагогічний інститут, потім Київський університет культури, кафедру режисури и масових святкувань.

Юрко виконавець, композитор, аранжувальник, автор текстів багатьох виконавців. Уперше проявив себе в регіональному турі «Червоної Рути». Володар «Золотої Жар-птиці 1997» в номінації «Відкриття року». З 1999 року працював з Олександром Пономарьовим. У 2005 році Юрко Юрченко в складі гурту «Юркеш» нагадав про себе в час відбіркових турів «Євробачення».

Гурт «Юркеш» створений у жовтні 2004 року. Його склад: Максим Бойко (тромбон, бек-вокал), Роман Дубонос (труба, бек-вокал), Юрій Захарчук (ударні), Юрій Марченко (гітара).