Документальний фільм «Джон Кенді: Я подобаюся» відкрив фестиваль у Торонто

Міжнародний кінофестиваль у Торонто стартував із прем’єри документальної стрічки «Джон Кенді: Я подобаюся», присвяченої життю та кар’єрі культового коміка Джона Кенді. Фільм зняв режисер та актор Колін Генкс, який прагнув показати не лише веселу публічну маску зірки, а й його внутрішні переживання,

«Були серйозні травматичні події, які сформували Джона і зробили його тим, ким він був. Його доброта та щедрість були водночас і проявом справжньої натури, і способом впоратися з болем і сумом», – каже Генкс.

Кенді, зірка стрічок «Дядечко Бак», «Літаком, потягом і автомобілем», «Круті віражі і, «Сам удома», прославився як життєрадісний комік, але в реальному житті боровся з тягарем дитячої травми: смерть батька у 35 років залишила відчуття «позиченого часу». Сам Кенді помер у 43.

Фільм нагадує, наскільки важким було перебування актора під тиском шоу-бізнесу: від безперервної роботи до постійних образ через його зовнішність. Генкс відверто називає ставлення журналістів того часу «шокуюче жорстоким» – інтерв’юери в обличчя висловлювали Кенді образливі зауваження про вагу, змушуючи його приховувати дискомфорт за усмішкою.

Для створення стрічки Генкс поспілкувався з численними друзями та колегами актора – серед них Юджин Леві, мартін Шорт, Білл Мюррей, Кетрін О’Гара та Ден Ейкройд. Усі вони, навіть через три десятиліття після його смерті у 1944 році, говорять про Кенді з великою любов’ю та вдячністю.

Колін Генкс також дододає особистий вимір: його батько, Том Генкс, знімався разом із Кенді у фільмах «Сплеск», «Добровольці».

«Навіть у дитинстві Джон давав відчуття, що твої почуття важливі, ти важливий», – згадує режисер.

«Джон Кенді: Я подобаюся» – це не лише портрет коміка, а й розповідь про людину, яка за сміхом приховувала власний біль.