Доля директорського крісла
Культура

Доля директорського крісла

Призначення керівника Львівського історичного музею загострило проблему із підпорядкуванням установ культури Львівщини

Катерина Сліпченко, 9 грудня 2015 1476 0

Директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський подав заяву на дострокове звільнення з роботи за власним бажанням. Він став першим за останні 20 років директором музею, який добровільно хоче звільнитися з посади.

«Я дав собі слово, що якщо Бог дасть мені дожити до 70-ти та ще працювати на керівній посаді, то дякуватиму Господу Богу і сам добровільно піду з керівної роботи», - розповів він у коментарі газеті «Ратуша».

Також Богдан Чайковський повідомив, що не знає, якою буде подальша доля директорського крісла Львівського історичного музею. Адже за законом, директора цього музею звільняє і призначає обласна рада. Новий директор Львівського історичного музею має шанси стати першим керівником закладу культури, якого призначатимуть за новими правилами.  

«Наразі щодо призначення нового директора немає жодної інформації. Призначати його має сесія обласної ради. На перехідний період виконувача обов’язків призначає управління майном із погодженням з профільним управлінням», - пояснив ZAXID.NET начальник управління майном спільної власності Львівської обласної ради Микола Бандра.

Таким чином актуальною стала ситуація, яка давно вже є тліючим конфліктом у львівському культурному середовищі. Суть проблеми полягає у рішенні Львівської обласної ради від 10 червня 2012 року «Про окремі питання забезпечення належної діяльності комунального підприємства та виконання повноважень Львівської обласної ради» та від 08 липня 2014 року № 1140 «Про окремі питання забезпечення управління об’єктами спільної власності територіальних громад області», якими встановлено нові істотні зміни у роботі закладів і установ культури.

Під реформу підпадають 28 установ культури, а саме музеї, театри та бібліотеки. У цьому переліку є львівський музей історії релігії, Львівський історичний музей, Палац мистецтв, філармонія та інші.

Управлінню майном спільної власності  Львівської обласної ради фактично надаються повноваження галузевого управління культурою, а саме затвердження організаційної структури, штатних розписів та визначення форм контролю за їх діяльністю; погодження призначення та звільнення керівників; затвердження статутів, змін та доповнень до них.

Крім того управління виступає засновником закладів, установ, організацій, підприємств, що належать до спільної власності територіальних громад області, а також здійснює відчуження нерухомого майна, вирішення питань пов’язаних з користуванням земельною ділянкою або її частиною та приймає рішення про припинення діяльності закладу, установи культури тощо.

Зокрема, Історичний музей, який з 1 січня 2016 року опиниться без директора, у новому Статуті в якості засновника має управління майном спільної власності ЛОР попри те, що музей у 2013 році відсвяткував своє 120-річчя.

Львівська держадміністрація два роки оскаржувала рішення Львівської обласної ради у суді. Проте у травні 2014 року адміністрація позов раді програла. Тоді ж рішення і вступило у силу.

Працівники установ культури Львівської області тоді ж оприлюднили заяву, де просили оголосити мораторій на будь-які зміни до моменту проведення реформи місцевого самоврядування. У заяві зокрема йшлося, що «Управління майном спільної власності, на нашу думку, лише наділило себе псевдолегальними повноваженнями влади, але не відповідальності. Всю повноту відповідальності від адміністративної до кримінальної і надалі несе керівник закладу культури. Але проект Статуту, запропонований закладам і установам культури, абсолютно нівелює інститут керівника та свободи колективу».

У заяві вказувалося, що фактично «одним закладом культури управляють дві різні структури – управління майном спільної власності Львівської обласної ради та галузевий орган виконавчої влади, накази та доручення яких можуть бути протилежними».

Також працівники закладів культури 28 липня 2014 року пікетували приміщення Львівської обласної ради. Тоді вони отримали обіцянку переглянути рішення або винести ці зміни усі ці питання на публічне обговорення. 

За час, який минув відтоді, нічого не змінилось. Тепер давати раду із цією проблемою доведеться новому складу ради.

«Я про це рішення знаю ще відтоді, коли я була шеф-редактором телеканалу новин 24. Тепер я вивчаю це рішення з іншої позиції. Я вважаю, що майно та культура є абсолютно різними сферами. Коли йдеться про майно, то не може йтися про творчість», - розповіла ZAXID.NET перший заступник голови обласної ради Парасковія Дворянин.

«Те, що директора має призначати рада, правильно. Але я проти того, щоб такими призначеннями займалися ті люди, які займаються майновими питаннями. Має працювати конкурсна комісія, яка складатиметься із професіоналів. Потрібно вислухати кандидата, зрозуміти, що саме він може запропонувати закладу тощо.  

Я піднімала уже це питання під час наради керівництва обласної ради. Наразі рішення не прийнято, але дискусія на цю тему триватиме спочатку серед керівництва ради, а потім вона має бути винесена і на сесію», - наголосила Парасковія Дворянин.

«Маємо новий депутатський корпус, тож потрібно врахувати усі думки», - вважає Микола Бандра.

Він також зауважив, що існуючий закон не вимагає обов’язкового конкурсного відбору керівників закладів культури.

Справді, законопроект стосовно цього наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді. Законопроект 2669-Д про призначення на конкурсній основі керівників закладів культури став в Україні дуже резонансним. Він передбачає, що «керівника державного чи комунального закладу культури призначають на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п’ять років за результатами проведення конкурсу...».

Законопроект пройшов перше читання і має бути розглянутий знову найближчим часом.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук