Другий райх?

Хвиля тибетського спротиву по всьому маршруту олімпійського вогню Пекінської Олімпіади зразу ж наштовхує на всілякі аналогії щодо україно-російських відносин. Останні риторичні випади супроти атлантичного вибору України, звороти на зразок «Україна – це взагалі не держава!» свідчать про неймовірну розгубленість російського мєдвєда.

Тобто про відсутність будь-якого раціонального бачення перспективи, а натомість домінанта емоційного, швидше власне радянського, а не російського ментального  несприйняття будь-якого українського рішення, котре могло б бути навіть і корисним для самої Росії.

Особливо ситуація, коли коментарі глави МЗС миттєво переходять в коментарі керівника Генштабу Росії. Тому особливої ваги в цьому світлі набуває здобуте нещодавно Росією право на проведення зимової Олімпіади в північнокавказькому Сочі. Фактично Росії запропонували  право вибрати власну перспективу з огляду на її миролюбиву і миротворчу місію під прапором всесвітнього олімпійського руху. І саме Олімпіада має за ідеєю підштовхнути російський істеблішмент до пошуку компромісу з усіма своїми кавказькими народами і сусідніми державами. Особливою має стати компромісна позиція Росії щодо територіальної цілісності Грузії, а також розуміння ролі України, як нового гравця на кавказькій шахівниці.

Демарші частини політикуму демократичних країн щодо прав людини в Китаї у контексті олімпійських заходів (наприклад, заява прем'єра Польщі ) можуть видатися милим жартом в порівнянні з тим ланцюгом протестів, котрий в стані збурити в більшості країн старої чи усталеної демократії як українські діаспори, так і місцеві правозахисники.

Доки російський істеблішмент вибудовуватиме власну державу не як державу російських народів, а як другий райх радянського народу, доти ця держава не матиме перспективи іншої, як сировинного донора, - статус такої собі європейської Нігерії.

Тож вибір простий - дати спокій сусідам і Європі, і отримати добросусідство і Олімпіаду. Або ні добросусідства, ні Олімпіади. Привіт залізна куртино! Привіт Росіє!

До того ж - щоб зберігати власну ідентичність не обов'язково ненавидіти тих, хто не хоче бути таким, як ти!