Фантастична четвірка

Як перетворити громадську активність на бізнес. Розслідування ZAXID.NET

13:44, 27 вересня 2018

Минулого тижня до львівського міського палацу культури ім. Гната Хоткевича увірвалася група чоловіків, які вимагали припинити проведення «антиукраїнських фашистських заходів». І хоча виявилося, що нічого подібного в палаці не відбувається, чоловіки відмовлялися покинути приміщення, погрожуючи та принижуючи працівників закладу. Відновити роботу палацу культури вдалося лише після втручання поліції.

ZAXID.NET вивчав відео та фотоматеріали з місця події, щоб розповісти більше про членів групи, які голіруч наважилися штурмувати комунальний заклад культури. І виявилось, що вони однаково близькі до авторитетного екс-нардепа Ігоря Кривецького, відомого на прізвисько «Пупс», і до голови Львівської ОДА Олега Синютки.

Не «Нацкорпус», тоді хто?

Одразу після інциденту працівники палацу культури ім. Гната Хоткевича поширили інформацію про те, що в їхній заклад увірвалися представники «Національного корпусу». Начальник обласного штабу організації «Нацкорпус» Святослав Сірий заперечив цю інформацію, при цьому уточнивши, що на місці був лише один член їхньої організації – керівник львівського осередку Степан Віняр.

56-річний Степан Віняр – давній учасник різного роду парамілітарних угрупувань, ще на початку 1990-х він представляв «бойове крило» створеної у Львові Соціал-національної партії України (СНПУ), яка у 2004 році трансформувалася у ВО «Свобода». У 2015-му році Степан Віняр став членом цивільного корпусу «Азов», який згодом став основою для створення «Нацкорпусу».

ZAXID.NET вдалося впізнати на фотографіях та відео з місця події ще чотирьох учасників групи, які увірвалися до приміщення палацу культури. Це Сергій Фаворський, Максим Каменецький, Руслан Муцин і Олег Дудок. Жоден з цих чоловіків не є членом «Нацкорпусу», однак всі вони мають багато спільного між собою.

Степан Віняр (справа), поруч у білій футболці Сергій Фаворський (фото палацу культури ім. Хоткевича)

Всі четверо були учасниками російсько-української війни, а тепер беруть активну участь у вуличних акціях у Львові, разом фігурують у списках на виділення землі учасникам АТО, спільно засновують громадські об'єднання, кооперативи і благодійні фонди. Після повернення з війни кожен з них розпочав нову боротьбу.

Співучасники

Чотирьох фігурантів нападу на палац культури об'єднує належність до громадської організації «Українська Спілка Учасників АТО». За даними YouControl, організація існує вже майже чотири роки. Наприкінці серпня 2018 року керівником організації став колишній військовослужбовець 80-ї десантно-штурмової бригади Максим Каменецький. До цього організацією півроку керував Сергій Фаворський.

Ще до початку активної громадської діяльності Максим Каменецький був тісно пов’язаний з колишнім мером Винників Сергієм Уваровим. Зокрема, він керував будівельними компаніями сина Уварова «Уолл Стріт Груп» та «Бальтазар». На посаді керівника ще однієї будівельної компанії «Львів Житло Буд» Максим Каменецький замінив безпосередньо Віталія Уварова.

Максим Каменецький (зліва) та Руслан Муцин у коридорі палацу культури (фото палацу культури ім. Гната Хоткевича)

Цікаво, що ні теперішній, ні колишній керівники ГО «УСУ АТО» не мають стосунку до створення цієї організації. У списку засновників зовсім інші, набагато відоміші імена: народний депутат від партії «БПП» Андрій Антонищак, член та екс-голова ГО «Розвиток громади» Олег Долінський і співзасновник спортивного клубу «Легіон» та благодійного фонду «Розвиток громади» бізнесмен Олександр Веремеєнко.

Останній також є співвласником Стрийського ринку, нічного клубу «Фешн клаб» у центрі Львова та бізнес-партнером екс-депутата Верховної Ради від «Свободи» Ігоря Кривецького. За інформацією IA ZIK, Кривецький та Веремеєнко познайомилися завдяки близькості до львівського кримінального середовища 1990-х років. У певних колах їх досі згадають за прізвиськами: «Пупс» та «Тімофєй».

Максим Каменецький (другий зліва), Олег Дудок (посередині) і Сергій Лейченков (другий справа) (фото з Facebook-сторінки ГО «Розвиток громади»)

Юридичні адреси офісів ГО «Розвиток громади», благодійного фонду з тією ж назвою, СК «Легіон» та ГО «Українська спілка учасників АТО» збігаються – всі вони працюють на просп. Шевченка, 7, офіс 27.

У квітні 2018 року члени ГО «УСУ АТО» Сергій Фаворський, Максим Каменецький, Руслан Муцин, Олег Дудок та Сергій Лейченков заснували благодійний фонд під назвою «Вірні Україні». Цей фонд очолив Сергій Фаворський. Офіс організації розташований за тією ж адресою – просп. Шевченка, 7, офіс 27.

Спільне фото членів «УСУ АТО» та «Розвитку громади» з Олександром Веремеєнком (у білій футболці посередині) (фото з Facebook-сторінки Сергія Лейченкова)

Одночасно з появою благодійного фонду кожен з його засновників вирішив заснувати свій кооператив. Так, 23 травня 2018 року Сергій Лейченков почав керувати новоствореним житлово-будівельним кооперативом «Добрий простір». Засновниками, окрім самого Лейченкова, стали Фаворський і Муцин.

На два місяці раніше виник гаражно-будівельний кооператив «Авто-АТО» під керівництвом Сергія Фаворського. Там засновниками виступили Муцин і Лейченков. Ще один гаражно-будівельний кооператив «Авто-АТО 2» Лейченков і Фаворський заснували з Олегом Дудком. Останній і став керівником кооперативу.

Окремий дачний кооператив «Щастя» розпочав свою діяльність 20 березня 2018 року під керівництвом Максима Каменецького, а співзасновниками стали Дудок і Фаворський.

Мабуть, ви вже здогадалися, де розташовані офіси усіх вищезгаданих кооперативів. Так, у будинку за адресою просп. Шевченка, 7.

Не кооперативом єдиним

Виділення земельних ділянок учасникам АТО – це питання особливої уваги для членів «Української спілки учасників АТО». У липні минулого року Сергій Лейченков, Олег Дудок та Сергій Фаворський захищали своє право на землю між Львовом і Брюховичами. Всі троє отримали ділянки по 0,07 га на території колишнього військового містечка.

Тоді голова ЛОДА Олег Синютка погодив виділення загалом 143 ділянок, однак на цю ж територію претендував садовий кооператив «Краєвид», частина членів якого теж були колишніми атовцями, що призвело до конфліктів.

Усі фото з Facebook-сторінок ГО «УСУ АТО» та ГО «Розвиток громади»

Ще один конфлікт навколо землі за участю членів ГО «УСУ АТО» виник влітку 2018 року. Йдеться про зловживання під час виділення 83 ділянок біля озера Наварія. Після звернення учасників АТО голова ЛОДА підписав відповідне розпорядження, однак пізніше виявилось, що атовців у списку менше половини, а решта майбутніх власників землі – це підприємці та колишні чиновники.

У конфлікті між громадськими активістами, мешканцями Наварії та чиновниками ЛОДА члени «Української спілки учасників АТО» підтримували Олега Синютку. Вони регулярно відвідували круглі столи, засідання робочих груп та інспекції голови ЛОДА в Наварії.

Сергій Фаворський визирає з-за спин Олега Синютки та його заступника Ростислава Замлинського під час інспекційного виїзду до озера у Наварії (фото ZAXID.NET)

У травні 2018 року Фаворський, Муцин, Дудок та Лейченков були серед учасників пікету міського Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій. Тоді вони вимагали відсторонити керівництво установи. Під час акції Сергій Лейченков здійснив напад на в.о. керівника Юрія Руденка.

Та громадська активність членів «Української спілки учасників АТО» не обмежується лише ветеранськими справами.

У січні 2018 року вони були серед учасників бійки у сесійній залі Львівської міськради, а потім намагалися увірватися до кабінету мера Львова Андрія Садового. У такий спосіб вони нібито протестували проти виплати багатьомільйонного боргу за придбані автобуси ЛАЗ з боку комунального підприємства АТП-1.

Серед свіжих проявів активності членів ГО «УСУ АТО» – участь у пікетах управління Львівської митниці з вимогою звільнення її керівника Левка Прокіпчука. Під час апаратних нарад в ЛОДА члени «спілки» зверталися безпосередньо до Олега Синютки з проханням відреагувати на ситуацію в управлінні митниці і передати інформацію в СБУ та прокуратуру.

На відміну від попередніх акцій за участю Сергія Фаворського, Максима Каменецького та інших учасників їхньої організації, спроба захоплення комунального палацу культури видається спонтанним і непродуманим вчинком. Однак що це було насправді, покаже час і, можливо, слідство.