Газовий конфлікт розвіє міф про братню Росію, - експерт

Політолог, директор Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко вважає, що газовий конфлікт між Україною і Росією піде на користь Україні у плані формування політичної нації і конкретних кроків щодо енергетичної безпеки держави. Таку думку експерт висловив у коментарі ZAXID.NET 13 січня.

"Так само, як і касетний скандал за президентства Леоніда Кучми, газова війна є нічим іншим, як бажанням Росії взяти під контроль українську владу. Це є класичний політичний шантаж", - вважає Віктор Пащенко.

На його думку, Росія програла газову війну не як держава, а як система. "На цьому фоні Україна виглядає як слабкий учень, який, однак, тягнеться до знань. У такому розумінні імідж українського керівництва в очах Європи і світу виглядає у більш виграшному світлі", - зазначив політолог.

Проте конфлікт також показав, що на нинішній день не можна говорити про чітку монолітну позицію України.

"Цей газовий конфлікт, як і багато чого іншого, ще раз продемонстрував, що поняття "Україна" - неоднозначне. Як це не прикро, а з політичної точки зору і некоректно, України як держави, яка має чіткі інтереси, просто немає", - сказав політолог. "Кожна політична сила на власний розсуд бачить переможців і переможених у газовій війні. Наприклад, комуністи заявляють, що Україна поступилася на зовнішньополітичній арені Росії. Партія регіонів використовує конфлікт для своїх суто меркантильних інтересів, виступаючи за відставку уряду й імпічмент Президенту. Неоднозначна позиція щодо конфлікту у БЮТ і "Нашої України". Попри все, в критичні моменти є консолідація між Ющенком і Тимошенко", - зазначив він.

Газова війна має й позитивну сторону, вважає В. Пащенко. "Інша справа, як вплине цей конфлікт. Через такі конфлікти й кризи відбувається формування політичної нації. Такі ситуації виявляють справжні інтереси держав, зокрема, на світло випливають міфи про слов’янське братерство", - сказав експерт.

За його словами, через подібні ситуації прийде усвідомлення, що "між Ахметовим і Коломойським, Тимошенко і Ющенком набагато більше спільного ніж, образно кажучи, між Ахметовим і Абрамовичем".

Ще один позитив кризової ситуації полягає в тому, що розмови про необхідність диверсифікації енергоносіїв мають шанс перейти у площину конкретних кроків у цьому напрямку.