Герої та антигерої кіномайбутнього України

Держкіно оприлюднило підсумки 11-го пітчингу ігрових фільмів. За його результатами держфінансування отримає 101 проект (загалом було подано 300 заявок). Сума анонсованої державної підтримки перевищує виділені державою на підтримку кінематографу у 2019 році 500 млн грн майже в три рази. Проте у відомстві пояснили, що фільми запускатимуться поступово, тож фінансування кінематографісти отримуватимуть протягом кількох років.

Хто подавався на пітчинг

На новий конкурс могли податись ігрові повнометражні фільми, які розділили на національні та ті, що будуть створені у копродукції. Також проекти були розділені на ті, що розраховані для широкої глядацької аудиторії, а також на авторські.

Якщо говорити простіше, то на ті, де в авторів в пріоритеті або прокатний, або ж на фестивальний успіх. В окремі категорії були виділені ігрові повнометражні фільми для дітей, фільми про героїв, які брали участь в захисті України, а також повнометражні та короткометражні дебюти.

Дебют Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір» відібрали до Cinéfondation Residence Каннського кінофестивалю

Саме дебюти могли просити у держави 100% державного фінансування, яке не може перевищувати 12 млн грн для повного метру і 1,5 млн грн для короткометражок. На повне фінансування могли розраховувати і авторські фільми, означені в переліку як фільми художньої та культурної значущості. Фільми, розраховані на масового глядача, могли розраховувати на 80% фінансування (раніше держава могла профінансувати лише 50%).

Цього року пітчинг анімаційних, документальних фільмів та серіалів вирішили провести окремо.

Що змінилось в умовах пітчингу

Цього року конкурс проводили за дещо новими правилами. Тепер бали, які кожному проекту виставляє експертна комісія, мають рекомендаційний характер. Остаточне рішення приймає рада з держпідтримки кіно. Вона була створена згідно із законом «Про державну підтримку кінематографії в Україні» та складається з дев'яти осіб. Одну людину висунуло Міністерство культури, одну – Держкіно. Інших сімох членів ради обирали з запропонованих творчими спілками та громадськими організаціями кандидатів.

Члени ради призначаються на два роки. Після закінчення дворічного строку повноваження припиняються автоматично. Одна й та ж особа не може бути включеною до складу ради більше як на один термін поспіль.

Хто отримає гроші на кіно

За усіма цими бюрократичними процедурами стоять, звичайно, реальні кіноматографісти. Перелік фільмів уже з наступного року стане тим кіно, за які українські глядачі платитимуть гроші, а міжнародні фестивалі оцінюватимуть у конкурсних програмах. Повний перелік фільмів, які отримують держпідтримку, можна побачити на сайті Держкіно. А ми розповімо про деякі з них.

Найдорожчим фільмом стане українсько-грузинська картина «Леся» Нани Джанелидзе Держкіно виділить 50 млн грн. Цей фільм розповість про життя Лесі Українки. Головну роль зіграє українська актриса Дарія Полуніна.

У фільмі буде зображено один з найдраматичніших етапів у долі поетеси – час, який вона провела з Сергієм Мержинським наприкінці його життя. Леся Українка самовіддано піклувалась про коханого, намагаючись полегшити його останні дні. Саме тоді вона написала одну зі своїх найвідоміших поем «Одержима».

Також багато очікувань покладають на фільм відомого режисера Сергія Лозниці «Бабин Яр». Цей фільм також знімається у копродукції (Україна, Франція, Німеччина). Україна планує виділити на нього 49 млн грн. Режисер задумав фільм ще у 2013 році. Проте зйомки картин «Майдан» та «Донбас» змінили його плани.

«Я буду знімати так само, як знімали хроніку колись, в такій же манері. Я спробую імітувати цю манеру. І ми спробуємо бути дуже точними в деталях, нюансах поведінки, одязі, предметах тощо. Це картина, яка показує, з чого Голокост почався на території Радянського Союзу», – розповів Сергій Лозниця.

Нагадаємо, фільми Сергія Лозниці неодноразово брали участь у Каннському та Венеціанському фестивалях. «Донбас» минулого року отримав приз за режисуру в програмі «Особливий погляд» Канн та представляв Україну у боротьбі за «Оскар». Проте до числа номінантів так і не потрапив.

Має в активі кілька нагород Канн і Мирослав Слабошпицький. Його «Плем’я» загалом є найтитулованішим українським фільмом (понад 40 нагород). На новий проект, екологічний екшн «Антропоцен», Держкіно планує витратити 48 млн грн. Темою фільму є катастрофа на Чорнобильській АЕС і нею режисер займається досить давно. У 2012 році короткометражний фільм «Ядерні відходи» отримав Срібного леопарда майбутнього в Локарно.

У 2014 році режисер почав роботу над фільмом «Люксембург», отримав фінансування і від України, і від міжнародних фондів. Проте проект було зупинено та продюсер повернув державі кошти. Тепер Слабошпицький зніматиме з іншим продюсером та за новим сценарієм.

За словами автора, це буде космічна Одіссея двох дозиметристів у зоні цілковитого відселення людей. Слабошпицький обіцяє епічний екологічний трилер, який за масштабами перевершить усі його попередні фільми.

Режисерка фільму «Брати. Остання сповідь» Вікторія Трофименко отримає на нову картину «Яків» 48 млн грн. Фільм заснований на реальних подіях часів Великого голоду в Україні 1931-1933-х років.

Завдяки головному герою стрічки Якову Дроботу 2800 жителів села Великий Хутір Черкаської області зберегли життя під час Голодомору. Це — історія боротьби людини із собою, в ім’я життя, у безжальних жорнах історії, йдеться в описі фільму.

Є також декілька проектів, які отримають менші кошти, проте мають не менший фестивальний та глядацький потенціал. Це, наприклад, фільм Валентина Васяновича «Відблиск».

Смерть близької людини завжди великий стрес і випробовування для всіх членів сім’ї, а особливо для дитини. Сергій намагається відволікти десятирічну доньку Ніну від сумних думок, але вона весь час рефлексує на трагічну подію. Ніна бачить присутність смерті в навколишньому світі і намагається усвідомити, що життя має невідворотний кінець.

«Відблиск» – це фільм про критично-небезпечні трансформації дорослої людини та прискорене дорослішання дитини під травматичним тиском війни, йдеться у анонсі фільму. Нагадаємо, що «Рівень чорного» Валентина Васяновича представляв Україну на оскарівських перегонах, а його «Атлантида» зовсім скоро візьме участь у Венеціанському фестивалі.

Проект дебютного повнометражного художнього фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір» відібрали до Cinéfondation Residence Каннського міжнародного кінофестивалю. Ця програма допомагає шести режисерам з усього світу. Під час відбору зважають на якість попереднього проекту. Минулий короткий метр режисера «Штангіст» (створений за пілтримки Львівської кінокомісії, до слова) узяв чотири Гран-прі міжнародних кінофестивалів.

Після закінчення проекту учасники можуть підписати договір на першочергове право експертів Каннського міжнародного кінофестивалю побачити завершений фільм, а також на можливу прем’єру у рамках однієї з програм кінофестивалю.

У фільмі «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука йдеться про чоловіка, який змушений пройти випробування, що перевернуть його уявлення про чесність та родину.

«Стоп-земля» Катерини Горностай розповідає про сучасних підлітків. Пробою можна вважати її короткометражну картину «Крокодил».

Комедія Романа Бондарчука «Перше вересня» розповість про професора, ректора університету, який раптом виявляє, що дружина вважає його хамом, син – лохом, друг – обманює, і що з ученого він давно перетворився на завгоспа.

Враховуючи якість попередньої роботи режисера, «Вулкан», який сміливо можна назвати одним із найкращих українських фільмів останніх років, дуже хочеться побачити наступний фільм Бондарчука.

Повнометражний дебют Павла Острікова «Ти – космос» також є у списку дуже очікуваних проектів, адже короткометражки режисера є чудово зробленими і дуже смішними.

Новий фільм зніматиме і один із найвідоміших українських режисерів Роман Балаян. Він отримав фінансування на проект «П'ятниця, 13».

Ахтем Сеітаблаєв, який завершує роботу над епічним «Захаром Беркутом» візьметься за «Конотопську битву».

Антигерої пітчингу

Попри те, що перелік кінопроектів дозволяє бути оптимістами, є у ньому кілька картин, які викликають багато питань. Не зовсім зрозуміло, чому має отримати фінансування від держави цілком комерційний проект «Божевільне весілля 2» (Film.ua).

Також незрозумілим є підтримка проекту студії «Мамахохотала» «Бурштинові копи», враховуючи провал попередніх проектів продюсера Івана Букрєєва («Інфоголік» та «Зустріч однокласників»). Тізер майбутнього фільму ніяк не переконує, що він буде кращим за попередні.

Багато розмов точилося довкола того, чи може отримати фінансування від України режисер Олександр Кірієнко, який майже відразу після того, як переміг в пітчингу патріотичного кіно Мінкульту (згодом у проектах-переможцях його замінили на іншого постановника), режисер поїхав знімати серіал у Росії. Детектив «Злочин» про російських слідчих уже показують на каналі «Россия 1». А фільм Кірієнка «Коло життя» тим часом отримав фінансування Дежкіно.

У схожій ситуації і компанія Star Media Producers Hub, структурний підрозділ Star Media Влада Ряшина, яка отримає 109 млн грн. на чотири фільми. Компанія є російсько-українською, а серед її проектів, наприклад, серіал «За законами військового часу» про СМЕРШ, а також серіал «СМЕРШ», продюсером якого є, поруч із Ряшеним, автор пропагандистського фільму «Крим» Алєксєй Піманов.

Утім усе це справа і далі залишається винятково в етичній площині і закону наразі не порушує.

Звичайно, згадані проекти є лише маленькою частинкою з того, що зніматимуть в Україні. Поступово розповімо про всі. Днями поговоримо про тих переможців, які безпосередньо стосуються Львова. І серед них також знайдуть і герої, і антигерої.