Голосування за омбудсмена підтвердило розкол у ПР, - Томенко

Конфлікт всередині парламентської більшості загалом та Партії регіонів зокрема, про який так багато говорили, підтвердився, - заявив заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко, коментуючи результати голосування за уповноваженого з прав людини, яке сьогодні проходило у парламенті.

Жоден з кандидатів не набирав достатньої кількості голосів для обрання уповноваженим з прав людини. Кандидат від більшості Валерія Лутковська набрала 212 голосів, а Євген Захаров – 134, повідомили у прес-службі М. Томенка.

«Голосування говорить про те, що між різними групами всередині Партії регіонів та загалом у парламентській більшості існує конфлікт, передовсім стосовно кадрової політики, яку здійснює президент та його найближче оточення», - сказав Микола Томенко.

Він зауважив, що вже стала нормою публічна критика на адресу того чи іншого посадовця представниками і парламентської більшості, і Партії регіонів.

«Дане голосування чітко зафіксувало, що, не дивлячись на те, що внесення Валерії Лутковської було офіційно освячене, як кандидатури не лише Партії регіонів, а й команди Віктора Януковича, – 212 голосів – це серйозна поразка влади і підтвердження цієї конфліктності», - наголосив віце-спікер.

«Окрім того, ще один з фактів, який чітко свідчить про розкол, є те, що вперше за багато років парламентської діяльності маємо факт великої кількості так званої не публічної, таємної незгоди з кандидатурою, запропонованою від Віктора Януковича», - зазначив М.Томенко. Він пояснив, що, за результатами голосування, зафіксовано 27 недійсних бюлетенів і 18, в яких не підтримали жодної кандидатури.

«Тобто 45 народних депутати були змушені взяти бюлетені, але висловили свою принципову непідтримку кандидатурі влади», - додав він.

Микола Томенко назвав очевидним, що напередодні виборчої кампанії така конфліктність буде посилюватися, «оскільки депутати фракції Партії регіонів незадоволені своїм нинішнім статусом, а їх союзники по парламентській більшості намагаються з одного боку зберегти своє політичне обличчя, а з іншого – максимально застерегти свої інтереси при прийнятті кадрових рішень».