Очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська стала однією з перших серед громадян у Польщі, хто подав приватний запит до президента Володимира Зеленського щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. Про це в понеділок, 2 вересня, повідомило видання Onet.
Як пише видання, Романовська звернулася з проханням про гідне поховання 18 людей, включно з членами її сім'ї, вбитих у селі Угли на території нинішньої Рівненської області, до президента України, а також до Українського інституту національної пам'яті. На думку полячки, розв'язання волинського питання – це єдиний спосіб відібрати у Росії «пропагандистське паливо». Романовська зазначила, що польський уряд і польський Інститут національної пам'яті вже робили такі запити, однак отримували відмову.
«У моїй родині ніколи не було ненависті до українського народу. Як тільки у 2022 році почалася війна, ми одразу ж кинулися допомагати й донині стоїмо на боці України. Ми знаємо, що УПА в 1940-х роках становила лише невеликий відсоток від усього українського населення», – сказала Романовська.
За словами керівниці Товариства польсько-українського примирення, потрібно вибудовувати нові відносини між Польщею та Україною на основі правди. Це дуже важливе питання для поляків, хоча вони знають, що «діти не відповідають за злочини своїх батьків».
Нагадаємо, нещодавно виник конфлікт під час панельної дискусії «Польща майбутнього» за участі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та його польського колеги Радослава Сікорського. Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь вказав на те, що зустріч відбувається в місті Ольштин, куди українське населення було переселено у 1947 році в ході операції «Вісла».
У відповідь прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував заяву Дмитра Кулеби та приєднався до слів міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, який в липні заявив, що Україна не зможе вступити в ЄС, поки не виконає умову, пов’язану з історичним питанням Волинської трагедії. Згодом у МЗС України уточнили, що глава відомства не висловлював територіальних претензій до Польщі.
У вересні 2023 року ZAXID.NET писав, що Польща заявила про початок ексгумації жертв Волинської трагедії. До того заборона на ексгумацію останків польських жертв тривала з 2017 року, що було відповіддю на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті. У 2019 році президент Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену заборону, й в тому ж році перші пошукові роботи відбулись у Львові. Українська сторона видачу наступних дозволів обумовила відновленням пошкодженої у січні 2020 року могили вояків УПА у Монастирі, неподалік кордону з Україною. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, але без списку імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.
Волинська трагедія 1943-44 років – це двосторонні масові вбивства польського та українського населення на Волині під час Другої світової війни. Кількість жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, коливається від 30 до 70 тис. людей, проте цифри офіційної Варшави – 100 тис. загиблих поляків. Кількість убитих українців оцінюють від п’яти тис. до понад 20 тис. людей. У Польщі трагічні події на Волині трактують як «геноцид», натомість в Україні ці події називають «трагедією» і закликають до взаємних вибачень і міжнаціонального прощення і примирення.